ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" березня 2020 р. Cправа № 902/915/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Ін", м.Вінниця
до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак", м.Вінниця
про стягнення завдатку в подвійному розмірі
представники сторін в судове засідання не з`явилися.
В С Т А Н О В И В :
31.10.2019 на адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Ін" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" грошових коштів у розмірі 152880,00 грн, а саме: 76440,00 грн завдатку, сплаченого згідно Договору поставки обладнання №03/07/19 від 03.07.2019, та 76440,00 грн додаткової суми у розмірі завдатку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано визначене договором зобов`язання в частині виготовлення та передачі (поставки) обладнання, що призвело до завдання позивачу шкоди у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою суду від 05.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/915/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
28.01.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 03.03.2020.
На визначену судом дату (03.03.2020) представники сторін не з`явилися.
Поряд з тим, 03.03.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. При цьому останній просить суд постановити рішення в судовому засіданні - 03.03.2020 та врахувати, що станом на дату написання даної заяви, сплачений позивачем завдаток в сумі 76440,00 грн відповідачем не повернутий, обладнання згідно договору № 03/07/19 від 03.07.2019 не поставлено.
Щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час судового розгляду слід зазначити, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 28.01.2020 направлялася на його адресу, що значиться відносно нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осію, фізичних осіб - підприємців: пл.Героїв Чорнобиля, 1, кім.230, м.Вінниця, 21001. Окрім того, судова кореспонденція направлялася на адресу, повідомлену представником позивача, як адреса місця, де відповідач безпосередньо здійснює свою господарську діяльність: вул.Гонти,30, м.Вінниця (примітка: територія заводу БудМаш/РемСтройДорМаш)).
Вказана судова кореспонденція повернулася на адресу суду відділенням поштового зв`язку з зазначенням в графі "причина повернення (досилання)" - "за закінченням встановленого строку зберігання", "відсутній адресат".
Надаючи оцінку вказаній обставині суд враховує наступне.
Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.
Таким чином, оскільки судом вжито визначені статтею 242 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, що призначено на 03.03.2020 у суду є достатні підстави вважати, що останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка відповідача є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
03.07.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Альтер Ін" (далі по тексту також - покупець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" (далі по тексту також - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки обладнання №03/07/19 від 03.07.2019 (далі по тексту також - Договір).
Відповідно до предмета Договору постачальник, за замовленням покупця, зобов`язується виготовити та передати (поставите) у власність покупця обладнання, асортимент, кількість, комплектність та ціна якого буде зазначатись у специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти і оплатити вартість переданого (поставленого) обладнання (п.1.1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору загальна вартість обладнання за Договором встановлюється у сумі 127400,00 грн. в т.ч. ПДВ 21333,33 грн.. Ціна, за якою буде поставлятись обладнання, є звичайною.
В пункті 3.1. Договору сторони обумовили, що 60% загальної вартості обладнання, визначеної в п.2.1. Договору, що складає 76440,00 грн. в т.ч. ПДВ 12740,00 грн., покупець сплачує у вигляді завдатку на рахунок постачальника не пізніше 5 банківських днів від дати підписання Договору на підставі рахунка-фактури (факсокопії рахунка) постачальника.
Відповідно до п. 3.2 Договору 40 % загальної вартості обладнання, визначеної в п.2.1. Договору, що складає 50960,00 грн в т.ч. ПДВ 8493,33 грн, (кінцева оплата) покупець сплачує на рахунок постачальника не пізніше 5 банківських днів від підписання сторонами Акту приймання - передачі обладнання, на підставі рахунку- фактури (факсокопії рахунку) постачальника.
В 4 розділі Договору сторони узгодили умови та терміни виготовлення, постачання та приймання обладнання.
Так, згідно до п. 4.1. Договору постачальник зобов`язаний розпочати виготовлення обладнання не пізніше 5 робочих днів (дата початку виготовлення обладнання) з дати здійснення покупцем оплати згідно п. 3.1. Договору.
Виготовлення та передача (поставка) обладнання покупцю здійснюється постачальником в строк, що не може перевищувати 45 робочих днів з дати початку виготовлення обладнання (п.4.2 Договору).
Постачальник має право на дострокову поставку обладнання. При цьому обов`язки покупця згідно Договору не змінюються (п.4.3 Договору).
Відповідно до п.4.4 Договору постачальник повідомляє покупця про виготовлення та готовність обладнання до передачі (поставки). Для передачі (поставки) обладнання, уповноважений представник покупця зобов`язаний прибути до місця поставки не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вказаного в даному пункті повідомлення. Представник покупця має бути наділений всіма необхідними повноваженнями для реалізації встановлених даним Договором прав та обов`язків. Неявка уповноваженого представника покупця до місця поставки без поважних причин у встановлений даним пунктом строк, буде розцінено постачальником як відмова покупця від отримання замовленого обладнання, з усіма правовими наслідками передбаченими Договором.
Передача (поставка) обладнання здійснюється на умовах EXW франко-завод ТОВ "Подільський козак" (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 210 р) та адресою: м.Вінниця, вул.Гонти, 30 (місце поставки) (п.4.5 Договору).
Згідно до п. 4.6 Договору датою передачі (поставки) та переходу права власності на обладнання вважається дата підписання сторонами Акту приймання - передачі обладнання.
Згідно п. 6.1. Договору постачальник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених даним Договором відповідно до чинного законодавства України.
На виконання умов Договору позивач 03.07.2019 оплатив відповідачу 76440,00 грн завдатку згідно рахунку-фактури № СФ-0000015 від 03.07.2019. Наведене підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення №613 від 03.07.2019.
Таким чином, враховуючи дату здійснення платежу покупцем - 03.07.2019, а також 5 робочих днів, протягом яких Постачальник зобов`язувався почати виготовлення обладнання (п.4.1. Договору) та додатково 45 робочих днів на виготовлення та передачу обладнання (п.4.2. Договору), кінцева дата виготовлення та передачі (поставки) обладнання постачальником - 11.09.2019.
Проте, відповідач у строк до 11.09.2019 (включно) зобов`язання щодо виготовлення та поставки обладнання не виконав, у зв`язку із чим, позивач направив на адресу відповідача претензію № 0927-01 від 27.09.2019 про повернення завдатку та додаткової сплати суми у розмірі завдатку.
Відповідач вказану претензію (вимогу) залишив без реагування, зобов`язання визначене умовами Договору не виконав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Враховуючи встановлені обставини справи суд зважає на наступні законодавчі норми.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Так, за змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Так, згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд із тим, відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Статтею 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
При цьому ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України визначають, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є змішаним договором, що містить у собі ознаки договору поставки та договору підряду.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України передбачено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №613 від 03.07.2019, підтверджується здійснення позивачем сплати 60 % загальної вартості обладнання.
При цьому слід зазначити, що в графі призначення платежу зазначено: "Аванс за сушку барабанну зг.рах.№ СФ-0000015 від 03.07.20109 та Договору №03/07/19 від 0.07.2019".
Надаючи оцінку правовій природі сплачених позивачем коштів, суд враховує, що сторонами в пункті 3.1 Договору узгоджено, що сплачена позивачем сума коштів, а саме 76440,00 грн (60 %) є завдатком.
При цьому судом встановлено обов`язок відповідача, відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору виготовити та передати обладнання позивачу у строк до 11.09.2019 (включно).
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зазначеного вище обов`язку.
Згідно із ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст.525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За умовами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України).
Зі змісту наведених норм слідує, що завдаток одночасно виконує платіжну функцію, тобто сплачується в рахунок належних за договором платежів, є доказом існування зобов`язання та є способом забезпечення виконання зобов`язання.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем кошти в сумі 76440,00 грн, за своєю правовою природою є завдатком, сплата якого прямо передбачена умовами п.3.1 Договору. У вказаний спосіб сторони забезпечили виконання своїх зобов`язань за Договором.
Статтею 571 ЦК України передбачено, що, якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Судом встановлено, що відповідач, не поставивши обладнання позивачу, не виконав взяті на себе за Договором №03/07/19 від 03.07.2019 зобов`язання, які були забезпечені завдатком.
Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, а саме: одержання відповідачем 60 % завдатку від вартості обладнання, не виконання останнім свого обов`язку щодо передачі позивачу обладнання, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем позивачу суми завдатку в розмірі 76440,00 грн та додаткового стягнення з відповідача суми у розмірі завдатку - 76440,00 грн.
Таким чином, позов є правомірним та обґрунтованим, у зв`язку із чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення нарахування.
За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" (пл.Героїв Чорнобиля, 1, кім.230, м.Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 40475482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Ін" (Хмельницьке шосе, 13, м.Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41430238) 76440,00 грн - завдатку, 76440,00 грн - додаткова сплата суми у розмірі завдатку, 2293,20 грн - відшкодування судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 13 березня 2020 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (Хмельницьке шосе, 13, м.Вінниця, 21037);
3-4 - відповідачу ( пл.Героїв Чорнобиля, 1 , кім .230 , м.Вінниця, 21001; вул.Гонти, 30, м .Вінниця (примітка: територія заводу БудМаш/РемСтройДорМаш)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2020 |
Оприлюднено | 15.03.2020 |
Номер документу | 88187031 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Нешик О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні