Рішення

від 29.01.2020 по справі 907/443/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

29.01.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/443/17

За позовом ОСОБА_1 , м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялинка» , м. Ужгород

про визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» , оформлених протоколом № 2/16 від 28.11.2016 року та протоколом № 1/17 від 10.04.2017 року; визнання недійсними змін до Статуту ТОВ «Ялинка» (у новій редакції), внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства № 2/16 від 28.11.2016 року,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача ОСОБА_2 .І.

Митровка Я.В., адвокат, ордер серії ЗР № 68489 від 25.02.2019 року

Відповідача - Рутковський С.В., адвокат, довіреність б/н від 10.05.2018 року

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 , м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялинка» , м. Ужгород про визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» , оформлених протоколом № 2/16 від 28.11.2016 року та протоколом № 1/17 від 10.04.2017 року; визнання недійсними змін до Статуту ТОВ «Ялинка» (у новій редакції), внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства № 2/16 від 28.11.2016 року.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами. Вказує на те, що її як учасника Товариства не було повідомлено про проведення загальних зборів учасників, про час і місце їх проведення та про порядок денний. Крім того, зазначає про те, що до порядку денного проведених спірних зборів не було включено питання про виключення її з учасників Товариства.

Наголошує на тому, що загальними зборами не приймалось рішення про підписання протоколу головою та секретарем зборів, а відтак у разі її присутності такий протокол повинен був містити її підпис. Однак, такий підпис на протоколі відсутній. При цьому, зазначає, що збори 28.11.2016 року були проведені за відсутності кворуму, тому, на думку позивача, не було підстав та повноважень на прийняття будь-яких рішень.

За твердженням позивача, підстави для виключення її з числа учасників товариства не відповідають дійсності та в будь-якому випадку можуть стосуватися її діяльності у якості директора, а не як учасника даного Товариства.

Позивач стверджує також про те, що через відсутність останньої на зборах, рішення про її виключення із Товариства прийнято учасником Палко М.І. одноосібно, яка володіє у сукупності лише 50% голосів, тобто за відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення.

На думку позивача, оскільки рішення загальних зборів, прийняті 28.11.2016 року, не відповідають нормам законодавства, у зв`язку з чим і було незаконно змінено склад учасників товариства та розмір їх часток. В результаті чого, наступні рішення загальних зборів не можуть вважатися прийнятими у належному складі учасників, а відтак є також незаконними. Наступні рішення, прийняті на загальних зборах учасників 10.04.2017 року та оформлені протоколом № 1/17 про ліквідацію товариства, визначення строків ліквідації, порядку подання кредиторами своїх вимог, призначення голови ліквідаційної комісії та її адреси підлягають також визнанню недійсними. Враховуючи незаконність оскаржуваних рішень, позивач просить суд визнати їх недійсними.

Відповідач відзивом на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує на те, що позивач була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів учасників товариства шляхом доведення їй до відома рішення загальних зборів учасників товариства від 10.10.2016 року. Крім того, відповідач зазначає, що позивач особисто була присутня на зборах 28.11.2016 року, про що свідчить реєстр присутніх на таких зборах, складений 28.11.2016 року. На думку відповідача, спірні загальні збори учасників товариства були скликані та проведені у передбаченому законом та статутом порядку.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

Положеннями ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду .

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» , оформленим протоколом № 1/16 від 10.10.2016 року , вирішено провести 28.11.2016 року наступні загальні збори учасників ТОВ «Ялинка» за адресою місцезнаходження підприємства. До їх порядку денного , крім питань звіт директора та звіт про фінансово-господарську діяльність товариства за 2015 рік, вирішено внести питання про директора, збільшення статутного капіталу, зміни складу учасників, зміни до статуту товариства.

За змістом зазначеного протоколу , на вказаних зборах була присутня ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Участь у зборах також прийняв запрошений ОСОБА_4 протокол підписано головою зборів ОСОБА_3 та секретарем ОСОБА_5 , однак , рішення з цього приводу не приймалося. Інші рішення прийнято одноголосно.

Доказів повідомлення учасників про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» на 28.11.2016 року о 10 год. 00 хв. з питаннями порядку денного, визначеними у рішенні загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» від 10 жовтня 2016 року відповідачем суду надано не було.

Рішеннями Загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» , оформленими протоколом № 2/16 від 28 листопада 2016 року включено до складу учасників ТОВ «Ялинка» ОСОБА_5 , збільшено статутний капітал товариства до загального розміру 100 000 грн. за рахунок додаткового внеску ОСОБА_5 у розмірі 25 000 грн., перерозподілено частки учасників товариства, зокрема ОСОБА_3 - 37,5%, ОСОБА_1 - 37,5%, ОСОБА_6 - 25%.

Крім цього, виключено учасника ОСОБА_1 із складу учасників ТОВ «Ялинка» , перерозподілено її частку у розмірі 37 500 грн. до ОСОБА_3 , частка якої у статутному капіталі в результаті склала 75%. Прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 вартості частини майна товариства, пропорційну її частці у статутному капіталі , та належну їй частку прибутку, яке одержало товариство у поточному році.

Також зобов`язано ОСОБА_3 внести на рахунок товариства кошти у розмірі 37500 грн. на поповнення статутного капіталу та в рахунок збільшення власної частки у статутному капіталі товариства.

У той же час , звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Ялинка» з 28.11.2016 року та призначено директором ОСОБА_3 .

Крім цього, затверджено зміни до статуту ТОВ «Ялинка» шляхом викладення статуту у новій редакції. Уповноважено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підписати статут товариства. Доручено директору Палко М.І. подати зміни на реєстрацію у встановленому порядку.

За змістом протоколу № 2/16 від 28 листопада 2016 року на зборах були присутні учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , запрошений ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що у протоколі серед питань порядку денного, відсутнє зазначення такого питання порядку денного, як виключення учасника товариства. Суд відхиляє доводи відповідача, про те що питання порядку денного про зміни учасників є одночасно питанням про виключення учасника. Суд погоджується із доводами позивача про те, що така підміна змісту недопустима, бо спотворює розуміння про дійсне питання, яке підлягає розгляду та унеможливлює належну підготовку учасника товариства до розгляду такого питання.

Із наданого відповідачем реєстру присутніх на загальних зборах учасників ТОВ «Ялинка» , оформлених додатком № 1 до протоколу № 2/16 від 28 листопада 2016 року, вбачається, що у ньому міститься підпис ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4195 від 05.10.2017 року за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи , проведеної згідно призначеної у справі судової експертизи на підставі ухвали суду від 01.08.2017 року.

Однак , з висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 149/18-34/24389-24404/18-34 від 15.11.2018 року , за результатами проведення судово-технічної експертизи документів на підставі ухвали суду від 14.12.2017 року , випливає, що підпис та запис від імені ОСОБА_1 у зазначеному реєстрі присутніх на загальних зборах учасників ТОВ «Ялинка» виконано ймовірно пізніше лютого 2017 року, тобто , не у вказану у документі дату 28.11.2016 року. Окрім того, із вказаного висновку експертів випливає, що запис дати « 28.11.2016 р.» у верхньому правому кутку реєстру, тобто , дати зборів з приводу яких такий реєстр формувався , виконаний ймовірно пізніше червня 2017 року, тобто , не у вказану в документі дату 28.11.2016 року .

ОСОБА_1 як свідком надано суду показання, що остання не була присутня на загальних зборах учасників ТОВ «Ялинка» як 10.10.2016 року так і 28.11.2016 року, не приймала у них участі, не голосувала за питання порядку денного та не була повідомлена про дату, час, місце їх проведення та не була ознайомлена із питаннями порядку денного вказаних зборів.

Свідок ОСОБА_8 надала суду показання, що 28.11.2016 року, тобто у дату, яка зазначена у протоколі від 28.11.2016 року, виконуючи трудові обов`язки продавця магазину ТОВ «Ялинка» згідно трудового договору № 1 від 14.11.2016 року весь робочий день, а саме , з 8 годин до 20 годин знаходилася на своєму робочому місці. Повідомила, що в цей день загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» в приміщенні магазину «Ялинка» по вул. Шумна, 20 у м. Ужгороді не проводилося і в приміщенні магазину в цей день ніхто із учасників, ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_1 не з`являлись .

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції , чинній на момент виникнення спірних відносин) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Тобто , обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Статут ТОВ «Ялинка» не передбачає іншого порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, повідомлення учасників про проведення зборів, визначення питань порядку денного.

Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема , щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 904/9431/15).

При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів (постанова Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 915/698/18).

Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» .

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи складення протоколу № 1/16 від 10 жовтня 2016 року за підписом голови та секретаря, рішення про обрання яких не приймалося зборами, визначення секретарем зборів особи, який не є учасником товариства при умові, що до складу товариства входило лише двоє учасників, а також відсутність повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» на 28.11.2016 року шляхом надання (надіслання) їй окремого повідомлення у строки, визначені законодавством, ураховуючи показання ОСОБА_1 як свідка про відсутність її на загальних зборах 10 жовтня 2016 року, суд відхиляє доводи відповідача про належне повідомлення позивача про час, місце та питання порядку денного загальних зборів учасників 28 листопада 2016 року .

Відповідно до ст. п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Суд звертає увагу, що протокол № 2/16 від 28 листопада 2016 року підписано головою зборів Палко М ОСОБА_9 та секретарем зборів ОСОБА_5 , однак , рішення з цього приводу зборами не приймалося. У той же час протокол не підписаний учасником ОСОБА_1 . Таким чином, оформлення протоколу здійснено з порушенням вимог абз. другого п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що учасник ОСОБА_1 була присутня на загальних зборах учасників 28 листопада 2016 року з огляду на наданий ним реєстр присутніх учасників на зборах, так як позивачем надано більш вірогідні докази того, що така на них присутня не була та рішення не приймала. У зв`язку з цим суд враховує висновки судово-технічної експертизи документів № 149/18-34/24389-24404/18-34 від 15.11.2018 року щодо виконання записів у реєстрі ймовірно значно пізніше, аніж вказана у документі дата 28.11.2016 року, а також наведені показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_8 у судовому засіданні про відсутність ОСОБА_1 на зборах. У той же час , судом ураховується, що протокол № 2/16 від 28 листопада 2016 року не підписано безпосередньо учасником ОСОБА_1 при тому, що рішення про підписання протоколу головою та секретарем зборів не приймалось як того вимагають положення законодавства.

Вказані обставини зумовлюють висновок, що загальні збори учасників від 28 листопада 2016 року проводились не за місцем здійснення господарської діяльності товариства та були відкриті за участі одного учасника - ОСОБА_3 , яка володіла на момент проведення зборів лише 50% голосів, що свідчить про відсутність кворуму для проведення зборів.

Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень (постанова Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 915/698/18).

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції , чинній на момент виникнення спірних відносин) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» № 2/2016 від 28.11.2016 року підставами для прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства було створення ОСОБА_1 , як директором Товариства , перешкод ОСОБА_3 в її участі в управлінні справами товариства, одержанні інформації про діяльність Товариства, ознайомленні з даними його бухгалтерського обліку та звітності, іншою документацією, у розподілі прибутку та в його отриманні, досягненні мети Товариства, не скликання та не проведення загальних зборів учасників, не виплата ОСОБА_3 дивідендів за 5 років.

Однак , відповідачем не надано жодних доказів неналежного чи систематичного невиконання ОСОБА_1 . обов`язків директора ТОВ «Ялинка» , перешкоджання нею досягненню цілей товариства позивачем як учасником товариства. Суд погоджується із доводами позивача, що необхідно розрізняти його статус як учасника товариства та як члена виконавчого органу управління товариства.

У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначатися, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника (постанова Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі № 910/14724/18).

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції , чинній на момент виникнення спірних відносин) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому , цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Враховуючи, що загальні збори учасників від 28 листопада 2016 року були неповноважними, а також відсутність на них позивача, то рішення про виключення позивача із товариства прийнято учасником Палко М.І., яка володіє у сукупності лише 50% голосів, тобто за відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» , оформлені протоколом № 2/16 від 28 листопада 2016 року не відповідають вищенаведеним нормам законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Незаконність рішення загальних зборів учасників про внесення змін до статуту ТОВ «Ялинка» (викладення статуту у новій редакції), які здійснені на підставі протоколу № 2/16 від 28 листопада 2016 року засідання загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» обумовлюють також визнання недійсним таких змін.

У зв`язку із невідповідністю рішень загальних зборів, прийнятих 28.11.2016 року нормам законодавства було незаконно змінено склад учасників товариства та їх часток.

Як наслідок, наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» були прийнятими у неналежному складі учасників, а відтак є також незаконними.

Тому рішення, прийняті на загальних зборах учасників 10 квітня 2017 року, оформлені протоколом № 1/17 про ліквідацію товариства, визначення строків ліквідації, порядку подання кредиторами своїх вимог, призначення голови ліквідаційної комісії та її адреси підлягають також визнанню недійсними.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 4 800 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати недійсними з моменту їх прийняття рішень загальних зборів учасників ТОВ «Ялинка» , оформлених протоколом № 2/16 від 28.11.2016 року та протоколом № 1/17 від 10.04.2017 року.

3. Визнати недійсними зміни до Статуту ТОВ «Ялинка» (у новій редакції), внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства № 2/16 від 28.11.2016 року.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялинка» , 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шумна, будинок 20 (код ЄДРПОУ 31315693) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму 4 800 (Чотири тисячі вісімсот гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 13.03.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.