Рішення
від 12.03.2020 по справі 916/454/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/454/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

секретар судового засідання Тіщенко Д.І.,

pа участю представників сторін:

від позивача - Токарев Г.Я. (довіреність б/н від 07.02.2020р.);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/454/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ - АЛКО» (04050, м.Київ, вул. Миколи Пимоненка, будинок 13-К, код ЄДРПОУ 33240672)

до відповідача приватного підприємства «ОРІОН-77» (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Малиновського, будинок 31, квартира 80, код ЄДРПОУ 41044166)

про стягнення 22 273,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю «САНТЕ - АЛКО» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОРІОН-77» , в якій просив суд стягнути з відповідача 16 422 грн. - основної заборгованості, 4 945,34 грн. - пені, 446,01 - інфляційних збитків, 460,09 грн. - 3% річних, а також суму судових витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 342-Од від 04.07.2018р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/454/20 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням розгляду справи по суті на 12.03.2020р. о 13:45.

В судовому засіданні 12.03.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, зазначив, що на час розгляду справи відповідач не здійснив будь-яких платежів на оплату суми основної заборгованості.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» , суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 12.03.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.07.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «САНТЕ - АЛКО» (постачальник) та приватним підприємством «ОРІОН-77» (покупець) було укладено договір поставки товарів №342-Од, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві в погоджені цим договором строки товар - алкогольні напої в асортименті (далі-товар), згідно із замовленнями покупця, на умовах і в порядку, передбаченим цим договором, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну.

Згідно п. 1.2 договору, товар передається у власність покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару від Постачальника Покупцю на підставі видаткової накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання сторонами видаткової накладної на поставку товару.

Асортимент товару погоджується між сторонами та викладається в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Сторони можуть змінювати асортимент товару шляхом оформлення та підписання нової специфікації (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, строк виконання замовлення (період від дати замовлення до дати здійснення поставки) не повинен перевищувати 3 (трьох) робочих днів. Датою виконання поставки товару та моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається дата, зазначена в видатковій накладній на поставку товару. Якщо дата, що зазначена в видатковій накладній, відрізняється від фактичної дати поставки, представник покупця зобов`язаний при підписанні такої видаткової накладної вказати фактичну дату здійснення поставки, в протилежному випадку покупець втрачає право посилатися на несвоєчасність або затримку здійснення поставки з боку постачальника.

Згідно п. 4.1 договору, ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в видаткових накладних на поставку товару відповідно до цін, погоджених сторонами в специфікації. Всі ціни зазначаються з урахуванням всіх обов`язкових платежів, які включаються в собівартість товару.

Якщо сторони не домовились про інше, Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою видатковою накладною на поставку товару, в строк, що не перевищує 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки (п.5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору, розрахунки за цим договором виключають можливість здійснення товарообмінних операцій, заліку зустрічних однорідних вимог та інших форм розрахунків, що не передбачають сплату грошових коштів.

Згідно п. 6.2 договору, у випадку несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення платежу. Сторони погодили, що пеню за цим договором може бути нараховано та стягнуто за весь час прострочення покупцем виконання його грошових зобов`язань. Сплата пені не звільняє покупця від обов`язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права постачальника на відшкодування за рахунок покупця непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє по 31 грудня 2018р., але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами. (п. 8.1 договору).

Згідно п. 8.2 договору, цей договір може бути продовжено шляхом укладання між сторонами письмової угоди на строк, зазначений в такій угоді. У випадку якщо за відсутності письмової угоди, сторони продовжують виконувати цей договір, і від сторін за 30 (тридцять) календарних днів до завершення дії цього договору не надходило пропозицій про зміну його умов або припинення, договір вважається продовженим на один календарний рік на тих самих умовах. Сторони погодили автоматичне щорічне продовження строку дії цього договору без обмеження за кількістю таких пропозицій.

Відповідно до п.8.3 договору, сторони здійснюють щоквартальне звіряння взаєморозрахунків, шляхом підписання відповідного акту звірки взаєморозрахунків уповноваженими сторонами.

04.07.2018р. між ТОВ «САНТЕ - АЛКО» та ПП «ОРІОН-77» було підписано специфікацію до договору №342-Од постачання товарів від 04.07.2018р., відповідно до якої сторони визначили асортимент та ціну товару, що постачається.

На виконання умов договору №342-Од від 04.07.2018р., 01.03.2019р. позивач постав відповідачу товар на загальну суму 16 422 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків за період 1 квартал 2019р., підписаним обома сторонами, сторони узгодили, що заборгованість відповідача станом на 31.03.2019р. становить 16 422 грн.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства «ОРІОН-77» 16 422 грн. - основної заборгованості, 4 945,34 грн. - пені, 446,01 - інфляційних збитків та 460,09 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як встановлено матеріалами справи, 04.07.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «САНТЕ - АЛКО» (постачальник) та приватним підприємством «ОРІОН-77» (покупець) було укладено договір поставки товарів №342-Од, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставляти покупцеві товар, а покупець зобов`язався приймати вказаний товар і сплачувати за нього обумовлену договором ціну.

Згідно п. 4.1 договору, ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в видаткових накладних на поставку товару відповідно до цін, погоджених сторонами в специфікації. Всі ціни зазначаються з урахуванням всіх обов`язкових платежів, які включаються в собівартість товару.

На виконання умов договору №342-Од від 04.07.2018р. позивач 01.03.2019р. поставив відповідачу товар на загальну суму 16 422 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними № ОД00000038 від 01.03.2019р. на суму 12 471 грн. та № ОД00000039 від 01.03.2019р. на суму 3 951 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків за період 1 квартал 2019р., підписаним обома сторонами, сторони узгодили, що заборгованість відповідача станом на 31.03.2019р. становить 16 422 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.5.1 договору, якщо сторони не домовились про інше, покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою видатковою накладною на поставку товару, в строк, що не перевищує 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «ОРІОН-77» за отриманий згідно договору № 342-Од від 04.07.2018р. товар не розрахувався.

Наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростовано, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «САНТЕ - АЛКО» в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 16 422 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 945,34 грн., нарахованої за період з 15.03.2019р. по 18.02.2020р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання .

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 6.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення платежу.

Разом з тим, згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, а саме неврахування змісту положень ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки умова п. 6.2 договору щодо можливості нарахування пені за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань, не може розцінюватися, як встановлення договором іншого, ніж передбачений ч.6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Також, позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено дату виникнення у відповідача прострочення з оплати.

З огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", із врахуванням ч.6 ст. 232 ГК України, здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені складає 2 884,88 грн.

Видаткова накладна №Сума боргу (грн.) Період простроченняСума пені за період прострочення (грн.) ОД00000038 від 01.03.2019р. 12 471 16.03.2019р. - 15.09.2019р. 2 190,80 ОД00000039 від 01.03.2019р. 3 951 16.03.2019р. - 15.09.2019р. 694,08 Всього: 2 884,88 Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 446,01 грн. та 3% річних у сумі 460,09 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши, за допомогою системи „Ліга Закон» , здійснений позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 15.03.2019р. по 18.02.2020р., також встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено дату виникнення у відповідача прострочення з оплати, з огляду на що, зробив власний розрахунок, згідно якого загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням кінцевої дати, визначеної позивачем, становить 458,74 грн.

Видаткова накладна №Сума боргу (грн.)Період простроченняЗагальна сума процентів (грн.) ОД00000038 від 01.03.2019р. 12 471 16.03.2019р. - 18.02.2020р. 348,37 ОД00000039 від 01.03.2019р. 3 951 16.03.2019р. - 18.02.2020р. 110,37 Всього: 458,74 Так, інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця , а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за загальний період з березня 2019р. по січень 2020р., встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку помилково включено в період нарахування інфляційних березень 2019р., оскільки прострочення виконання зобов`язання з оплати у відповідача виникло з 16 березня 2019р., з огляду на що, судом, за допомогою системи Ліга-Закон здійснено власний розрахунок інфляційних нарахувань за період з квітня 2019р. по січень 2020р., згідно якого загальна сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача становить 295,56 грн.

Видаткова накладна №Сума боргу (грн.)Період простроченняІнфляційне збільшення суми боргу (грн.) ОД00000038 від 01.03.2019р. 12 471 01.04.2019р. - 31.01.2020р. 224,45 ОД00000039 від 01.03.2019р. 3 951 01.04.2019р. - 31.01.2020р. 71,11 Всього: 295,56 грн. Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача: 16 422 грн. - основної заборгованості, 2 884,88 грн. - пені, 458,74 грн. - 3% річних та 295,56 грн. - інфляційних нарахувань.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «ОРІОН-77» (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Малиновського, будинок 31, квартира 80, код ЄДРПОУ 41044166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ - АЛКО» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, будинок 13-К, код ЄДРПОУ 33240672) 16 422 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. - основної заборгованості, 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 88 коп.- пені, 295 (двісті дев`яносто п`ять) грн. 56 коп. - інфляційних витрат, 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн. 74 коп. - 3% річних та 1 893 (одну вісімсот дев`яносто три) грн. 22 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 13 березня 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення12.03.2020
Оприлюднено16.03.2020
Номер документу88187153
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/454/20

Рішення від 12.03.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 21.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні