Рішення

від 05.03.2020 по справі 640/347/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/347/19

Провадження № 2/638/137/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.03.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т.В.

за участю секретаря Дзюба Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Просто-Страхування до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач ПАТ Просто-Страхування звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 21 434,47 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн., 3 000,00 грн. судових витрат, пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2018 ПАТ Просто-страхування та ОСОБА_2 уклали поліс № АК/6797443 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 .

11.02.2018 відбулась ДТП, учасниками якої були автомобіль Daewoo Lsnos, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , та транспортний засіб Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2018 ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 .

14.02.2018 ОСОБА_3 звернувся до АТ Просто-Страхування із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку. 01.06.2018 співробітниками АТ Просто-Страхування було складено Страховий акт №126783, відповідно до якого страхове відшкодування, що належить до виплати, становить 21 434,47 грн..

Вважають, що мають право на відшкодування сплаченого ними страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки ОСОБА_1 , став учасником ДТП, залишив місце події.

Також вважають, що на їх користь повинно бути стягнуто 3 000,00 грн. пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги, оскільки ПАТ Просто-Страхування вимушене було звернутись за наданням професійної правничої допомоги.

В судове засідання представник позивача не з`явиласьвся, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Крім того, зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідач не сповістив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенесення розгляду справи відповідач до суду не подавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України .

У відповідності до ст. ст. 13 , 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов ПАТ Просто-Страхування підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11 лютого 2018 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування" Катаєва М.В. уклали поліс № АК/6797443 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2018, встановлено, що 11.02.2018 року в м. Харкові на вул. Клочківській, 140 відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль Daewoo Lsnos, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 та забезпечений засіб Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Останнього учасника ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , став учасником ДТП, залишив місце пригоди.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 14.02.2018 року ОСОБА_3 звернувся до АТ Просто-страхування із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку. Внаслідок даної пригоди потерпіла особа ОСОБА_3 зазнав матеріальної шкоди внаслідок пошкодження його власності - автомобіля Daewoo Lsnos, д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до звіту №99/2018 від 26.03.2018 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Daewoo Lsnos, д.н.з. НОМЕР_2 становить 26 973,09 грн..

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 01.06.2018 року співробітниками АТ Просто-страхування було складено Страховий акт №126783, відповідно до якого страхове відшкодування, що належить виплатити потерпілій особі, становить 21 434,47 грн.

Згідно платіжного доручення №9649 від 01.06.2018 року АТ Просто-страхування виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 21 434,47 грн.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зокрема підпункту 38.1.1., пункту 38.1 страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ПАТ Просто-страхування обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених доказів.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст.137 ЦПК України , витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи результат вирішення справи, наданий акт договір про надання правової допомоги №1 від 16.04.2018 року з детальним описом робіт (наданих послуг), співмірність розрахунку з обставинами, зазначеними у ч.4 ст.137 ЦПК України , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі - 3000,00 грн.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 38 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 993 , 1166 , 1187 , 1188 , 1194 ЦК України , ст.ст. 4 , 10 , 12 , 77 , 78 , 81 , 133 , 141 , 259 , 263 , 265 , 268 , 273 , 280-283 , 289 , 352 , 354 ЦПК України , суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Просто-Страхування до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Просто-Страхування (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, код ЄДРПОУ 24745673) затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 21 434,47 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять чотири грн. 47 коп.) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Просто-Страхування (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, код ЄДРПОУ 24745673) сплачений судовий збір в розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Просто-Страхування (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, код ЄДРПОУ 24745673) 3 000,00 грн. судових витрат, пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги.

Повний текст рішення виготовлений 13.03.2020.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України , не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: суддя Т.В. Штих.