Ухвала

від 12.03.2020 по справі 624/876/19

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/876/19

провадження №2-п/624/1/20

УХВАЛА

іменем України

смт. Кегичівка 12 березня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ТОВ ВЕРА в особі директора Дорошенка О.І. про перегляд заочного рішення,

імена (найменування) учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Вера .

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішується ухвалою.

Заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 17 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до ТОВ ВЕРА про розірвання договору оренди землі задоволено повністю.

До суду надійшла заява від відповідача директора ТОВ ВЕРА Дорошенка О.І. про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої вказує, що суд не врахував заяву від його представника, в якій останній прохав перенести судове засідання, у зв`язку з його зайнятістю, тим самим позбавив відповідача передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими він заперечує проти позову.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, остання через канцелярію суду надала заяву про розгляд заяви без її участі, проти заяви про перегляд заочного рішення заперечує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Частиною 1 ст. 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши заяву з додатками, матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 ст.288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ ВЕРА був належним чином повідомлений про наявність даної цивільної справи у суді, представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про перенесення судового засідання на іншу дату в зв`язку знаходженням у відрядженні в Донецькій області, проте заява не підписана, підтверджень, щодо повноважень представника відповідачем не надано.

Крім того, відповідач не посилається на будь-які доводи, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Одночасно, застосовуючи положення Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи", суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Пунктом 1 ч.3 ст.287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарачій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву директора ТОВ ВЕРА Дорошенка Олега Івановича про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.М. Куст