Рішення

від 19.02.2020 по справі 448/996/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/996/19

Провадження № 2/448/54/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.02.2020 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилася,

представник позивачки - адвокат Штендер М.В. - не з`явився,

представник відповідача Золотковицької сільської ради - не з`явився,

представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору

Представник позивачки - адвокат Штендер М.В. 08.07.2019року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай) площею 2,3га на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що вищевказане спадкове майно успадкувала ОСОБА_3 (мати позивачки), яка проживала з померлою однією сім`єю більше п`яти років до моменту відкриття спадщини, а саме з грудня 1999року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, що прийняла спадщину. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає.

Крім того, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Спадщину після смерті останньої прийняла дочка померлої - ОСОБА_1 (позивачка у справі), як спадкоємець за законом першої черги спадкування, що постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право на зазначену земельну частку та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд встановити факт проживання ОСОБА_3 однією сім`єю разом з ОСОБА_2 понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з грудня 1999року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за позивачкою право на вищевказану земельну частку площею 2,3га, в порядку спадкування.

ІІ. Позиція учасників справи

В підготовче засідання представник позивачки не з`явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Золотковицької сільської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08.07.2019року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Сагайдачного на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області розміром 2,3 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0122712 від 14.04.1997року, зареєстрованого 16.05.1997року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №661.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складала. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.

Разом із цим встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_3 (матір`ю позивачки ОСОБА_1 ) спільно однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з грудня 1999року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже в силу ст. 1264 ЦК України остання є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини. Крім того, ОСОБА_3 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, не встановлено.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (матері позивачки).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №847/2017, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування є дочка померлої - ОСОБА_1 (позивачка у справі), яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивачки, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну частку (оригіналу вищевказаного сертифікату) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; копією Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0122712 від 14.04.1997року; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією актового запису про смерть на спадкодавця ОСОБА_2 ; копіями довідок, виданих виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради №1741 від 20.11.2017року, №1410 від 06.12.2018року та №1740 від 17.11.2017року; копією спадкової справи №847/2017, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. після смерті ОСОБА_3 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо .

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту та про визнання права власності повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

VI. Висновки суду.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірну земельну частку перейшло в порядку спадкування до позивачки. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну частку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з грудня 1999року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Сагайдачного на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області розміром 2,3 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0122712 від 14.04.1997року, зареєстрованого 16.05.1997року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №661.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б.Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б.Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання: с.Боляновичі Мостиського району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_2 ;

Відповідач: Золотковицька сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Золотковичі, вул.Миру, 2, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04371986;

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 19.02.2020року.