Постанова

від 10.03.2020 по справі 171/2560/15-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/652/20 Справа № 171/2560/15-к Суддя у 1-й інстанції - Кодрян Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Голуб О.О.

сторони:

позивач: Нікопольське міжрайонне управління водного господарства

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року, яке постановлено суддею Кодрян Л.І. у місті Апостолово Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 11 червня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року цивільний позов у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.15, ч.3 ст.185 КК України задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Апостолівського міжрайонного управління водного господарства матеріальну шкоду в сумі 761 684 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року в справі № 171/2560/15-к вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року в частині вирішення цивільного позову Апостолівського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди скасовано. Постановлено призначити за матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в частині цивільного позову Апостолівського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Апостолівське міжрайонне управління водного господарства, правонаступником якого є Нікопольське міжрайонне управління водного господарства звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, який в подальшому уточнили.

В обґрунтування уточненого позову зазначили, що Апостолівське міжрайонне управління водного господарства, правонаступником якого є Нікопольське міжрайонне управління водного господарства є потерпілою особою, якій заподіяно майнову шкоду на суму 298 266 грн. в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 . Вказана сума необхідна на відновлення напірного водопроводу 2 МКр від насосної станції № 21, що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості. Балансоутримувачем вказаного державного майна є Апостолівське міжрайонне управління водного господарства, правонаступником якого є Нікопольське міжрайонне управління водного господарства . Вважає, що вина відповідача в заподіянні майнової шкоди доведена вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. Ухвалою апеляційної інстанції вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання залишено без змін.

Позивач вказує, що діями ОСОБА_1 , які полягають в демонтажу частини труб довжиною 54,18 м та розкопуванні траншеї і порізі частини труб довжиною 324 м на місці їх розташування (в траншеї) було пошкоджено їх цілісність та ізоляцію. Кошти в сумі 298 266 грн., які необхідні для відновлення трубопроводу, що є реальними збитками.

Тому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Апостолівського міжрайонного управління водного господарства, правонаступником якого є Нікопольське міжрайонне управління водного господарства матеріальну шкоду у розмірі 298 266 грн.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, який є правонаступником Апостолівського міжрайонного управління водного господарства 298 266 гривень матеріальної шкоди, завданої злочином.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції жодних розрахунків суми спричинених збитків у своєму рішенні не навів і не витребував у відповідача, а обмежився лише посиланням на комп`ютерну програму.

Звертає вагу на те, що кошторис, який складений позивачем викликає сумнів, зокрема, розрахунок суми збитків, виходячи з пошкодження 1000 м труби, в той час як вироком суду встановлено пошкодження на ділянці довжиною 481 м.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, в режимі відеоконференції відповідача ОСОБА_1 , та його представника ОСОБА_2 , які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, представника Нікопольського міжрайонного управління водного господарства Лепеху О.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю три роки, покладено на ОСОБА_1 обов`язки, згідно ст.76 КК України. Цивільний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь Апостолівського міжрайонного управління водного господарства матеріальну шкоду в сумі 761 684 грн. (а.с.16-22).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року в частині вирішення цивільного позову Апостолівського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів, правонаступником якого є Нікопольське міжрайонне управління водного господарства до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди скасовано. В іншій частині вирок залишено без змін (а.с.23-32).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 вересня 2018 року вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін (а.с.78-80).

Згідно Акту технічного обстеження металевих труб ДУ - 500мм, демонтованих з трубопроводу 2МКр від насосної станції №21 від 11 червня 2015 року, загальна вага труб становить 39,71 тон, труби придатні до використання для подачі води з невеликим тиском, розкопано 481 м трубопроводу, з них: 324 м порізано на куски; частина труб довжиною 55 метрів демонтована з траншеї; довжина розкопаного трубопроводу з пошкодженою ізоляцією та подряпинами від зубів ковша екскаватора склала 102 м (а.с.5-7).

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3098-15 від 03 серпня 2015 року, станом на 18 лютого 2015 року, ринкова вартість металевої труби довжиною 1 м діаметром 500 мм, виготовленої із сталі марки СТ-3 товщиною стінки 8 мм, становить 236,22 грн.; ринкова вартість металевої труби довжиною 54,18 м. діаметром 500 мм., виготовленої із сталі марки СТ-3 товщиною стінки 8 мм, становить 12798,40 грн.; ринкова вартість металевої труби довжиною 481 м діаметром 500 мм, виготовленої із сталі марки СТ-3 товщиною стінки 8 мм, становить 113621,82 грн. (а.с.12-15).

Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва відновлення напірного трубопроводу 2МКр від НС-21 від 12 липня 2017 року загальна вартість робіт, а саме прокладання трубопроводу, відновлення ізоляції трубопроводу та інших витрат складає 298 266 грн. (а.с.43).

Відповідно до наказу №8 від 12 січня 2018 року Апостолівське міжрайонне управління водного господарства реорганізовано шляхом приєднання до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, який є правонаступником Апостолівського МУВГ, до якого з моменту припинення діяльності переходять усі майнові права та обов`язки Апостолівського МУВГ (а.с.82-83).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог та підтвердження належними доказами розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача 298 266 грн .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на натупне.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України , вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ №6від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 31.03.1989 року Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна покладаючи на підсудного обов`язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Суд може зменшити розмір відшкодування заподіяної шкоди лише з підстав, передбачених законодавством, з наведенням у вироку відповідних мотивів. Не підлягає зменшенню розмір шкоди, якщо вона заподіяна злочинними діями засудженого, вчиненими з корисливою метою.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача.

З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу завдана матеріальна шкода, яка пов`язана із вчиненням ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме демонтажу частини труб довжиною 54,18 м та розкопуванні траншеї і порізі частини труб довжиною 324 м., у яких на місці розташування було пошкоджено їх цілісність та ізоляцію.

Не можуть бути підстави для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції жодних розрахунків суми спричинених збитків у своєму рішенні не навів і не витребував у відповідача, а обмежився лише посиланням на комп`ютерну програму, оскільки як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при ухваленні рішення враховано зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва на відновлення напірного трубопроводу 2МКР від насосної станції -21, складеного в поточних цінах, станом на 11 липня 2017 року, відповідно до якого сума відшкодування збитків на відновлення трубопроводу складає 298 266 грн., який містить детальну інформацію щодо предмета доказування у справі, а норми процесуального закону не місять заборони щодо врахування цього доказу при стягненні розміру заподіяної шкоди в цивільному провадженні.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача, що кошторис, який складений позивачем викликає сумнів, зокрема розрахунок суми збитків, виходячи з пошкодження 1000 м труби, в той час як вироком суду встановлено пошкодження на ділянці довжиною 481 м, оскільки як вбачається з матеріалів справи, розрахунок вартості відновлення трубопроводу відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва відновлення напірного трубопроводу 2МКр від НС-21 від 11 липня 2017 року зроблений виходячи з демонтажу стальних водопровідних труб у кількості 324 м, з урахуванням повернутих 54 м труб, діаметром 500 мм та укладання стальних водопровідних труб з гідравлічним випробуванням у кількості 378 м діаметром труб 500 мм з урахуванням коефіцієнту зносу, який виконаний ліцензійним програмним комплексом АВК -5 .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи локальний кошторис на ремонтні роботи № 1 станом на 27 лютого 2020 року наданий позивачем в суді апеляційної інстанції підтверджує визначення справедливої вартості робіт з відновлювання 378 м трубопроводу 2МКр від НС-21 зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва відновлення напірного трубопроводу 2МКр від НС-21 від 11 липня 2017 року.

При цьому колегія суддів не бере до уваги локальний кошторис на ремонтні роботи № 1 станом на 27 лютого 2020 року наданий позивачем, оскільки розмір збитків вартості робіт з відновлювання 378 м трубопроводу 2МКр від НС-21 розрахований у цінах станом на 27 лютого 2020 року.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди, завданої вчиненням злочину в сумі 298 266 грн., яка необхідна для відновлення трубопроводу 2МКР від насосної станції -21 станом на 12 липня 2017 року .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду- залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 березня 2020 року.

Головуючий:

Судді: