Постанова

від 04.03.2020 по справі 175/3116/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/868/20 Справа № 175/3116/18 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж.М. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного проектно-виробничого підприємства Земсервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада , Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Дніпровської районної держадміністрації Дніпропетровської області про визнання права позивача набути безоплатно право власності на земельну ділянку як на цілу неподільну річ за місцем розміщення нерухомого майна (споруд), визнання незаконними дій та рішень відповідачів,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , Приватного проектно-виробничого підприємства Земсервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада , Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права позивача набути безоплатно право власності на земельну ділянку як на цілу неподільну річ за місцем розміщення нерухомого майна (споруд), визнання незаконними дій та рішень відповідачів - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою, позивачзвернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду не містить повноти, всебічності та об`єктивності викладених обставин. Зазначає, що відповідачами порушено норми земельного законодавства при визначенні меж спірної земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_2 , на підтвердження чого позивачем було надано відповідні докази; на земельній ділянці, що належить відповідачу знаходяться нерухомі споруди позивача, тому для вирішення спору необхідно забезпечити позов у визначений позивачем спосіб.

Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи, в серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Приватного проектно-виробничого підприємства Земсервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада , Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Дніпровської районної держадміністрації Дніпропетровської області про визнання права позивача набути безоплатно право власності на земельну ділянку як на цілу неподільну річ за місцем розміщення нерухомого майна (споруд), визнання незаконними дій та рішень відповідачів.

05 серпня 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом винесення ухвали суду про заборону відповідачу ОСОБА_2 відчужувати частину землі площею 9,0 кв.м, на якій розміщенні його, ОСОБА_1 споруди без задоволення висування зустрічного забезпечення позову у разі його висування.

В обґрунтування заяви зазначив, що відповідачами порушується його право на безоплатне отримання земельної ділянки, на якій розташовані його об`єкти нерухомості, та яка стала протиправно належати ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивачем не наведено вмотивованого обґрунтування, що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду про визнання права позивача набути безоплатно право власності на земельну ділянку як на цілу неподільну річ за місцем розміщення нерухомого майна (споруд), визнання незаконними дій та рішень відповідачів; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не доведено в чому існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду і чи є вона реальною.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення відповідачами земельного законодавства при визначенні меж спірної земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_2 підлягають відхиленню, оскільки законність оспорюваних дій та необхідність захисту прав позивача у визначений ним спосіб підлягає встановленню при розгляді справи по суті, а не на стадії забезпечення позову.

Враховуючи природу предмета спору, доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду при незастосуванні заходів забезпечення позову, які б обґрунтували доцільність обмеження права власності титульного володільця спірної земельної ділянки, матеріали справи не містять.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак обраний позивачем захід забезпечення позову не відповідає вимогам співмірності та збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено, тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова