Ухвала

від 12.03.2020 по справі 592/3272/20

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/3272/20

Провадження № 1-кс/592/1513/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського райсуду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника захисника ОСОБА_3 , слідчого з ОВД першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управлення фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Перевіривши надані матеріали скарги та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши представника скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду із вказаною скаргою, яку підтримав у судовому засіданні, та вимоги мотивує тим, що 18-19.12.2019 року в ході проведення санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.12.2019 року по справі №592/18436/19, нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено, згідно протоколу обшуку, крім іншого, поліпропіленові мішки, в яких мітиться пухо-пір`яна суміш, в кількості 1720 шт., а також опечатано складські та виробничі приміщення биркою «Предмети та речі, вилучені 18.12.2019 року під час обшуку нежитлових приміщень». Однак, станом на 06.03.2020 року, слідчий в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК України, до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не звертався. Адвокат ОСОБА_3 неодноразово звертався до слідчого із письмовою заявою про розпечатування складських приміщень та повернення тимчасово вилученого майна, проте будь-яких дій щодо повернення пухо-пір`яної суміші вчинено не було. Вилучення вищевказаного майна та опечатування виробничих приміщень фактично позбавляє ОСОБА_5 можливості здійснювати підприємницьку діяльність.

Пухо-пір`яна суміш не відповідає критеріям зазначеним в ухвалі слідчого судді та ст. 98 КПК України і не може бути використана як доказ у кримінальному провадженні за ст. 212 КК України, оскільки об`єктом ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) є суспільні відносини у сфері наповнення бюджетів та державних цільових фондів за рахунок оподаткування, а предметом злочину є податки та збори. Крім того, пір`я містить залишки шкурок та інших частин птахів, а тому даний товар є таким, що швидко псується. У зв`язку з чим скаржник просить зобов`язати слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 майно, яке було тимчасово вилучене 18-19.12.2019 року в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме поліпропіленові мішки, в яких мітиться пухо-пір`яна суміш, в кількості 1720 шт. та вчинити дії щодо розпечатування виробничого приміщення та складу належних, ОСОБА_5 та надати безперешкодних доступ до них.

Слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та повернення майна, вилученого в ході проведення санкціонованого обшуку нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вилучене під час обшуку майно відповідає переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а тому не є тимчасово вилученим.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження та вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019200000000041, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частино 2 статті 212 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.12.2019 надано дозвіл на обшук у нежитлових приміщеннях, які за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належать ОСОБА_5 та використовуються ним у своїй діяльності та ТОВ «Флафекс» (код 41928191), з метою виявлення та вилучення предметів, документів та товарно-матеріальних цінностей, які були знаряддями вчинення злочинів, зберегли на собі сліди злочинів або були об`єктом злочинних дій, а саме документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Флафекс» (код 41928191) та ФОП ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_1 ) за 2018-2019 роки: документи, які підтверджують обсяги і вартість придбання товарно-матеріальних цінностей, їх використання, обсяги і вартість фактично реалізованих ТМЦ; у тому числі договори, трудові книжки фізичних осіб-підприємців, додаткові угоди, специфікації, накладні, прибуткові накладні, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, чеки, готівкові грошові кошти, чекові книжки, печатки перелічених вище суб`єктів, акти приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг, товарно-транспортні накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), сертифікати якості на товар, ветеринарні сертифікати (свідоцтво), рахунок фактура, чорнові записи щодо придбання і використання ТМЦ, реалізації ТМЦ, товарно-матеріальні цінності, у тому числі пух, пухо-пір`яна суміш, пір`яна суміш без пуху, та інші предмети й документи, що свідчать про обставини вчинення злочину і які мають значення для встановлення істини; комп`ютерна техніка (системні блоки, ноутбуки, планшети, жорсткі диски, тощо), за допомогою якої ведеться фіктивна бухгалтерська документація та формується податкова звітність, носії інформації (компакт-диски, флеш-накопичувачі, інші носії), на яких зберігаються електронні версії фіктивних бухгалтерських документів, мобільні телефони із встановленими SIM-картками та програмами «Viber», «WhatsApp», «Telegram», за допомогою яких здійснюється пересилання текстових та інших файлів для конспірації протиправної діяльності, інші предмети, що свідчать про обставини вчинення злочинів і які мають значення для встановлення істини у провадженні, які можуть бути засобами для розкриття злочинів і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом`якшення відповідальності (а.с.10-11).

18-19 грудня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді старшим слідчим з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області лейтенантом податкової поліції ОСОБА_4 проведено обшук нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 та використовуються ТОВ «Флафекс» та ФОП ОСОБА_5 , про що складено Протокол обшуку від 18-19 грудня 2019 року.

Обшук проведено за участю адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Від особи, в приміщенні якої проводився обшук наявний підпис ОСОБА_7 , останній отримав копію протоколу.

У ході проведення обшуку, серед іншого відповідно до Протоколу обшуку від 18-19 грудня 2019 року виявлено та вилучено майно, що є предметом скарги, а саме поліпропіленові мішки, в яких мітиться пухо-пір`яна суміш, в кількості 1720 шт., які у подальшому передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 (а.с.12-15).

Крім того, слідчим опечатано складські та виробничі приміщення ОСОБА_5 бирками, у кількості 4 шт. (а.с.19).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого у розумінні статті 167 КПК України слід в залежності від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Відповідно до положень п. 6 ч. 2 ст. 235 та ст. 236 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

На підставі ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Слідчим суддею встановлено, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 09.12.2019 надано дозвіл на вилучення у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 та використовуються ним у своїй діяльності та ТОВ «Флафекс», крім іншого, пуху, пухо-пір`яної суміші, пір`яної суміші без пуху; тому у скарзі порушено питання повернення майна, яке включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук.

Зазначене майно не є тимчасово вилученим майном.

Вилучення майна, що відповідає передбаченим у ч. 2 ст. 167 КПК України ознакам та включеного до переліку, щодо якого здійснювався обшук, не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно.

На аналогічну позицію звернуто увагу слідчих суддів у пункті 1.2. Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (№ 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 р.).

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , в частині неповернення поліпропіленових мішків, у яких мітиться пухо-пір`яна суміш, в кількості 1720 шт., оскільки вказане майно не є тимчасово вилученим, у зв`язку з чим відсутня необхідність додаткового накладення арешту на таке майно та звернення до слідчого судді з клопотанням за правилами ч. 5 ст. 171 КПК України.

Щодо розпечатування виробничого приміщення та складу належних, ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», постанови Європейського Суду від 24.03.2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації» судом наголошується на тому, що найперша та найбільш суттєва вимога ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

За таких обставин, оскільки опечатування виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , та використовуються ним у господарській діяльності, позбавляють останнього можливості здійснювати правомірну підприємницьку діяльність, що суперечить вимогам КПК України, суд вважає необхідним зобов`язати слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 вчинити дії щодо розпечатування таких приміщень.

У зв`язку з викладеним, скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.16, 98, 100, 167, 169, 173, 303, 306, 307, ч. 7 ст. 236, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області ОСОБА_4 вчинити дії щодо розпечатування виробничого приміщення та складу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .

В задоволенні скарги щодо неповернення тимчасово вилученого майна відмовити.

Ухвала слідчогосудді оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1