Рішення

від 16.03.2020 по справі 340/212/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/212/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

відповідач: Гарманівська сільська рада (28113, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Гарманівка, вул. Центральна, 14 а, код ЄДРПОУ 04364957)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Гарманівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона у листопаді 2019 року звернулася до Гарманівської сільської ради із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Гарманівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту). Однак, 14.01.2020 року вона отримала від відповідача лист, яким її було повідомлено, що рішення Гарманівської сільської ради за її заявою не прийнято. Позивачка посилається на порушення відповідачем частини 7 статті 118 Земельного кодексу України та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Гарманівської сільської ради, що виразилась у неприйнятті рішення по суті її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;

- зобов`язати Гарманівську сільську раду не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Гарманівської сільської ради Компаніївського району за межами населеного пункту.

Ухвалою судді від 31.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, мотивовані тим, що на засіданні тридцять першої сесії Гарманівської сільської ради, яке відбулося 12.12.2019 року, було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак за результатами поіменного головування рішення по вказаному питанню прийнято не було. З цих підстав відповідач просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до Гарманівської сільської ради із заявою, у якій просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2 га, цільове призначення А.01.08, що розташована на території Гарманівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3522881400:02:000:9059. Вказана заява з додатками зареєстрована Гарманівською сільською радою 29.11.2019 року за №174. (а.с. 8 - 11, 30 - 32)

Листом №02-27/482 від 17.12.2019 року Гарманівський сільський голова повідомив ОСОБА_1 про те, що її заяву було розглянуто на черговій тридцять першій сесії сільської ради сьомого скликання, за результатами голосування депутатів сільської ради рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" не прийнято. (а.с. 12)

Не погодившись з такою відповіддю, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України ("Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності") громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідно до статті 118 ЗК України Гарманівська сільська рада, зареєструвавши 29.11.2019 року заяву позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності, повинна була перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів. Відсутність відповіді протягом зазначеного строку визнавалася б мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Вирішення заяви повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Гарманівської сільської ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Судом установлено, що подана ОСОБА_1 заява розглядалася 12.12.2019 року на пленарному засіданні тридцять першої сесії Гарманівської сільської ради сьомого скликання. На голосування був поставлений проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ", який передбачав надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 3522881400:02:000:9059, що розташована на території Гарманівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. (а.с. 33)

Згідно з наданим відповідачем протоколом засідання сесії від 12.12.2019 року вказане рішення прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення із 7 присутніх депутатів сільської ради проголосували "за" - 0, "проти" - 6 та 1 депутат утримався від голосування, а відтак цей проект рішення відхилено, оскільки не набрав більшості голосів від загального складу ради. (а.с. 34 - 38)

Наведене свідчить, що заява позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглянута відповідачем у строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу прийнято не було.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тож суд погоджується з доводами позову, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушив право позивачки на отримання обґрунтованого рішення за її заявою у спосіб та у межах строку, установленого законом.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача надати позивачці дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд виходив з того, що за правилами частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем перевірки заяви позивачки та доданих до неї документів на відповідність їх вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності, тому у задоволенні позову про зобов`язання відповідача надати позивачці такий дозвіл слід відмовити.

Водночас, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивачки та можливість його захисту в обраний нею спосіб, суд дійшов до висновку, що порушене право позивачки має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути подану нею заяву та прийняти відповідне рішення.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов`язальній частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у сумі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Гарманівської сільської ради (28113, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Гарманівка, вул. Центральна, 14 а, код ЄДРПОУ 04364957) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Гарманівської сільської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у встановлений законодавством місячний строк.

Зобов`язати Гарманівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Гарманівської сільської ради.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш