Постанова

від 05.03.2020 по справі 520/10370/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

05 березня 2020 р.Справа № 520/10370/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Калитки О. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Клочко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

03.10.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 (далі - ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати протокольно прийняте рішення № 1 від 02.09.2019 року комісії Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації,, про відповідність ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 з 02.09.2019 року п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та включення з 02.09.2019 року підприємства до переліку ризикових підприємств за критерієм ризиковості платника податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємство не відповідає жодній із вимог п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризикованості, тому оскаржуваним рішенням його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків. Спірне рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, відтак, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказує, що аналіз положень Порядків з питань з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що є два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення по реєстрації або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, сам етап прийняття рішення податковим органом. Виходячи зі змісту вказаних норм, - рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів. Таким чином, підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап за наслідками якого приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та/або відмову в такій реєстрації та рішення про включення в ризикові відповідно є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовується одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, не розрахований на широке коло осіб.

При цьому, згідно протоколу комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) остання саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи й охоронювані законом інтереси позивача, оскільки є рекомендаціями та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019року (рішення у повному обсязі складено 09.12.2019 року) адміністративний позов ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 задоволений у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 1.921,00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, в даному випадку рішенням відповідача до позивача безпідставно застосовано п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

З урахуванням наведеного, суд визначився, що протокольне рішення № 1 від 02.09.2019 року комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, про відповідність ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 з 02.09.2019 року п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та включення з 02.09.2019 року ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 до переліку ризикових підприємств за критерієм ризиковості платників податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач просить його скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні вимог ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 .

Аргументи, наведені скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на позицію, що викладена ним у заявах по суті в суді першої інстанції, та просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області без задоволення, а судове рішення, - без змін.

Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скаргу контролюючого органу підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції на підставі ст. 317 КАС України скасуванню, з наступних підстав.

Як установлено судовим розглядом, рішенням Комісії від 02.09.2019 року № 1 позивача ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 включено до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистема Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с. 46/.

Підставою для ухвалення такого рішення слугувало наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної роботи при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що приписами п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

В свою чергу, згідно п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а / б п. 185.1 ст. 185, пп. а / б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 20.11.2019 року у справі № 480/4006/18 (К/9901/18097/19).

Колегія суддів зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Системно аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що внесення до системи АІС Податковий блок податкової інформації, щодо відповідності ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Оскільки наведені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи вимоги апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області, скасовує рішення суду першої інстанції та приймає нове - про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 .

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕГАЛ-СЕРВИС 24/7 .

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова О.М. Калитка Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 березня 2020 року.