Постанова

від 12.03.2020 по справі 640/23657/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23657/19 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Софтлайн-ІТ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про вжиття заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Софтлайн-ІТ звернулося до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову (до пред`явлення позову), в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Софтлайн-ІТ задоволено повністю. Зупинено дію рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757 до набрання рішенням законної сили.

Суд першої інстанції виходив з того, що застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ Софтлайн-ІТ відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсності. Наголошує, що заявником не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ Софтлайн-ІТ до ухвалення рішення по справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Зазначає, що не вказано на ознаки, які б свідчили про очевидність протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. ТОВ Софтлайн-ІТ наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, однак не доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.

ТОВ Софтлайн-ІТ є користувачем земельної ділянки площею 0,4238 га, цільове призначення земельної ділянки: житлової забудови і комерційної забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу, кадастровий номер 8000000000:75:155:0004 на вул . Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва на підставі договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М., зареєстрованим в реєстрі за№ 1357.

З метою реалізації своїх прав, визначених ч. 4, 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ТОВ Софтлайн-ІТ у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757.

На підставі отриманих вихідних даних, в тому числі, Містобудівних умов та обмежень, ТОВ Софтлайн-ІТ розробило у встановленому порядку проектну документацію об`єкта Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва та отримало в Держархбудінспекції дозвіл на виконання будівельних робіт від № ІУ 113192411583 від 29 серпня 2019 року.

На підставі вказаних документів ТОВ Софтлайн-ІТ почало проводити будівельні роботи на земельній ділянці.

Проте, за результатами проведення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України планової перевірки дотримання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил рішенням від 20.11.2019 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича скасовано Містобудівні умови та обмеження, у зв`язку із порушенням абз. 2 ч. 3 ст. 29 п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Заявник зазначає, що скасування містобудівних умов та обмежень є підставою для анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт (п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

На думку заявника, у разі невжиття заходів щодо зупинення дії рішення від 20.11.2019, існує реальна та очевидна загроза скасування дозволу на виконання будівельних робіт, № ІУ 113192411583 від 29 серпня 2019 року, унаслідок чого ТОВ Софтлайн-ІТ буде позбавлене можливості реалізувати своє право на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному ч. 4, 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якими визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Тобто, на підставі рішення від 20.11.2019 року може бути фактично зупинено господарську діяльність ТОВ Софтлайн-ІТ що потягне відповідні значні фінансові збитки, а тому вказані обставини свідчать на переконання заявника про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, до подання позовної заяви.

Окрім цього заявник вказує на очевидну протиправність вказаного рішення посилаючись при цьому на приписи норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акта.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидних ознак протиправності рішення від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757 та наявністю можливого істотного ускладнення ефективного поновлення прав та інтересів ТОВ Софтлайн-ІТ за захистом яких він має намір звернутися до суду.

В підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ Софтлайн-ІТ надано, зокрема, копії: договору оренди земельної ділянки від 22.09.2008 № 75-6-004-19; договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.12.2017 № 1357; містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757; дозволу про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2019 № ІУ 113192411583 та рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 20.11.2019 про скасування вказаних вище містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

З наданих заявником документів вбачається, що підставою для скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , що було затверджено наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757 стала невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні, чим ТОВ Софтлайн-ІТ порушено абз. 1 ч. 3 ст. 29 та п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Зокрема, невідповідність полягала в тому, що відповідно до діючої містобудівної документації на місцевому рівні - Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 територія, що планується під забудову за функціональним призначенням відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, а наміри забудови - будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу суперечать Генеральному плану.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника; головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що однією з підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є їх невідповідність містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам та стандартам, які виявлені при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду уповноваженими особами.

Разом із тим, згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698) якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Аналіз вказаних вище норм Порядку свідчить про те, що рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 821/3/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 826/14181/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 823/1550/17, від 17 травня 2019 року у справі № 806/1576/18.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в рішенні Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 20.11.2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, останнім не наведено мотивів неможливості усунення виявлених порушень, чим не дотримані приписи п. 32 Порядку № 698.

Таким чином, наявні підстави вважати, що рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 20.11.2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757, прийняте з порушенням приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, носить характер очевидно протиправного та при цьому порушує права та охоронювані законом інтереси заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: скасування містобудівних умов та обмежень.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що скасування дозволу про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2019 № ІУ 113192411583 може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав заявника за захистом яких, він має звернутися до суду, оскільки настання відповідних обставин вимагатиме вжиття ним додаткових заходів судового захисту.

Крім того, заявник може понести додаткові витрати на усунення наслідків такого скасування, відшкодування завданої шкоди, у зв`язку із зупиненням господарської діяльності по будівництву об`єкту Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва та ставить під загрозу право на виконання вказаних будівельних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні заяви про забезпечення позову не беруться до уваги доводи заявника щодо протиправності рішення від 20.11.2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень з підстав відповідності земельної ділянки, на якій проводиться будівництво об`єкту, її функціональному призначенню відповідно до приписів Земельного кодексу України, оскільки дані обставини підлягають встановленню під час розгляду даної справи по суті.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції в контексті приписів ч.2 ст.151 КАС України правильно оцінив співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вжиті заходи забезпечення позову у спірних правовідносинах, за вказаних вище обставин та доводів заявника, є співмірними із можливими негативними наслідками суспільним інтересам та правам ТОВ Софтлайн-ІТ , що можуть бути завдані у випадку їх незастосування.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що апелянтом не вказано дійсно істотних аргументів та не надано доказів того, що його права можуть бути порушені внаслідок вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення справи по суті, що свідчить про безпідставність вимог апеляційної скарги.

В контексті викладеного та з урахуванням обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва , які затверджені наказом Департаменту від 25.06.2019 № 757.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухваленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242 , 243 , 251 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 328 , 329 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна