Постанова

від 10.03.2020 по справі 160/8866/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8866/19 Суддя І інстанції - Луніна О.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ВФК Бізнес-Модуль звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 0025551418 від 29.08.2019 за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 8061731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2015432,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеним в акті перевірки контрагентами, враховуючи той факт що контролюючим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами. Вказує, що вирок у кримінальній справі щодо засновника контрагента не може свідчити про нереальність господарських операцій з вказаним контрагентом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0025551418 від 29.08.2019 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4967248,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1241812,10 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Вектор-Спец Груп . У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ ВФК Бізнес-Модуль подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що наявність вироку щодо засновників ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Транс-Ком-Інвест ) та ТОВ Укрпроммета , не свідчить про нереальність господарських операцій з цими контрагентами, оскільки вказаними вироками встановлено лише факт реєстрації обвинуваченими вказаних підприємств та визнання вини у злочині, що не може свідчити про нереальність господарських операцій. В ході вищевказаних кримінальних проваджень операції між ТОВ ВФК Бізнес-Модуль та ТОВ Транс-Техноторг , ТОВ Укрпроммета не досліджувалися та у вказаних вироках правові оцінки їм надано не було. В той же час господарські операції з вказаними контрагентами належним чином оформлені, підтверджені первинними документами та відображено в бухгалтерській та податковій звітності відповідно до вимог ПК України. Зазначає, що Закони України не містять правопорушень, згідно з якими винесення обвинувального вироку за ст. 205 (фіктивне підприємництво) КК України стосовно керівника або учасника товариства з обмеженою відповідальністю має безумовним наслідком визнання неналежності всіх оформлених від імені такого ТОВ первинних бухгалтерських (податкових) документів, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ ВФК Бізнес-Модуль підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом у період з 18.06.2019 по 02.07.2019 було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ ВФК Бізнес-Модуль (код ЄДРПОУ 33523123) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019

За результатами перевірки складено Акт № 39152/04-36-14-18/33523123 від 16.07.2019, яким за результатом перевірки повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 встановлено його заниження ТОВ ВФК Бізнес-Модуль на загальну суму 8061731,00 грн., у тому числі: 2018 рік- 7869372,00 грн., 2019 рік - 192359,00 грн.

На підставі висновків акту відповідачем 29 серпня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № 0025551418, яким ТОВ ВФК Бізнес-Модуль збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за грошовими зобов`язаннями у розмірі 8061731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2015432,75 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Транс-Ком-Інвест ), ТОВ Вектор-Спец Груп та ТОВ Укрпроммета не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Так у перевіряємий період між ТОВ ВФК Бізнес-Модуль та ТОВ Вектор-Спец Груп були укладені договори поставки брухту та відходів чорних металів № 3218 від 06.03.2018, № 6918 від 20.06.2018, на виконання яких були виписані первинні бухгалтерські документи: специфікації, видаткові накладні, акти приймання металів чорних (вторинних), посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних), товарно-транспорті накладні, які в повному обсязі було надано до перевірки (про що зазначено в акті перевірки) та долучено до матеріалів справи.

Жодних недоліків щодо складення, форми чи реквізитів зазначених первинних документів податковим органом під час перевірки не встановлено.

Розрахунки між контрагентами здійснювалися в безготівковій формі, станом на 31.03.2019 кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Вектор-Спец Груп відсутня.

Відсутність факту реальності господарської операції з ТОВ Вектор-Спец Груп контролюючий орган базує на поясненнях ОСОБА_1 , згідно з якими остання здійснила реєстрацію ТОВ Вектор-Спец Груп , проте жодної діяльності не здійснювала, договори не підписувала.

Питання, пов`язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість та податку на прибуток, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 138, 139, 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Відповідно до п.п. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку

За положеннями пункту 6 П(С)БО Витрати 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО Витрати 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов`язань. А витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції під час перевірки позивачем було надано пакет первинної документації на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Вектор-Спец Груп , а тому висновки контролюючого органу про нереальність вказаних господарських операцій, відсутність юридичної сили та доказовості первинних документів є безпідставними.

Тому, при дотриманні позивачем законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів за результатами фактично здійснених господарських операцій з ТОВ ТОВ Вектор-Спец Груп , відсутні підстави для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток до сплати в бюджет, завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарським операціям, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ ВФК Бізнес-Модуль відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента ТОВ ТОВ Вектор-Спец Груп товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, товари придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.

З огляду на викладене в акті перевірки, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, та відповідність вказаних у них обсягів господарських операцій і задекларованих у податковій звітності сум від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток та сум податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним контрагентам.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування по вказаному контрагенту.

Реальність господарських операцій з ТОВ Вектор-Спец Груп підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом першої інстанції були досліджені всі первинні документи по контрагенту ТОВ Вектор-Спец Груп та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірних господарської операції по контрагенту ТОВ Вектор-Спец Груп крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Крім того як вірно зазначив суд першої інстанції на спростування доводів контролюючого органу щодо показань ОСОБА_1 , що такі пояснення не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Вектор-Спец Груп , крім того неможливо встановити за яких обставин вказані пояснення надавалися та їх достовірність належними доказами не підтверджена.

За таких обставин суд прийшов до вірних висновків про необґрунтованість та недоведеність висновків акту перевірки у частині, що стосуються взаємовідносин з ТОВ Вектор-Спец Груп , що про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0025551418 від 29.08.2019 в частині щодо донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 4967248,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1241812,10 грн.

Також у перевіряємий період між ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Транс-Ком-Інвест ) було укладено договір поставки металобрухту залізничним та автотранспортом № 7017 від 01.08.2017, на виконання якого були виписані ряд специфікацій.

На виконання умов договору до перевірки надані акти приймання металів чорних (вторинних), акти про джерело походження металів чорних (вторинних), посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних), сертифікати якості на вторинні чорні метали, товарно-транспортні накладні та залізничні накладні щодо перевезення металобрухту залізничним транспортом.

В рахунок оплати за отриманий товар ТОВ ВФК Бізнес-Модуль перераховано ТОВ Транс-Ком-Інвест грошові кошти на загальну суму 15819572,00 грн. за лом чорних металів, що підтверджується платіжними дорученнями. Станом на 31.03.2019 згідно журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Транс-Ком-Інвест відсутня.

В той же час з інформаційної бази контролюючого органу вбачається, що ТОВ Транс-Ком-Інвест остання звітність з ПДВ подавалася у жовтні 2018 року, з вказаного часу підприємство не звітує.

Сума доходу, отриманого від реалізації металобрухту ТОВ ВФК Бізнес-Модуль за 2018 рік не задекларована.

В реєстрі суб`єктів фіктивного підприємництва Офісом великих платників ДФС з жовтня 2018 року ТОВ Транс-Ком-Інвест зареєстровано з ознакою фіктивності - порушення кримінальної справи за фактом злочину передбаченого статтею 205 КК України.

Так вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у справі № 1-кп/760/1714/19, посадову особу ТОВ Транс-Ком-Інвест визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України - пособництво у фіктивному підприємництві та затверджено угоду про визнання винуватості від 21.03.2019.

Вказаним вироком встановлено, що посадова особа ТОВ Транс-Ком-Інвест (керівник) ставши формальним директором, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, сприяв вчиненню фіктивного підприємництва - придбання ТОВ Транс-Ком-Інвест з метою прикриття незаконної діяльності. Так, перереєстрація вказаного підприємства в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів підприємства, надало іншим особам можливість використання реквізитів ТОВ Транс-Ком-Інвест з метою прикриття незаконної діяльності.

У вказаного підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької діяльності, основних засобів, оборотних коштів, виробничих активів, управлінського персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.

Постанова Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 760/8572/19 якою скасовано вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у справі № 1-кп/760/1714/19 та провадження у справі закрито не може бути покладена в обґрунтування позиції позивача щодо реальності господарських операцій з ТОВ Транс-Ком-Інвест , оскільки вказаною постановою не спростовано факти викладені у вироку суду і провадження у справі закрито у зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес від 18 вересня 2019 року № 101-ІХ.

Також у періоді що перевірявся між ТОВ ВФК Бізнес-Модуль та ТОВ Укрпроммета було укладено договір поставки брухту та відходів чорних металів № 6018 від 22.05.2018, на виконання якого були виписані специфікації; посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних); акти приймання металів чорних (вторинних); товарно-транспортні накладні.

Розрахунки здійснювалися в безготівковому порядку, станом на 31.03.2019 рахується кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Укрпроммета у розмірі 1,0 грн.

Надані до перевірки товарно-транспортні накладні, виписані ТОВ Укрпроммета оформленні з порушенням п. 8.25, п. 8.26, п. 11.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, а саме відсутня інформація щодо вантажно-розвантажувальних робіт, графа Супровідні документи на вантаж не заповнена, у графі Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) відсутнє ім`я та посада, розділ Вантажно-розвантажувальні операції не заповнено, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно з п. 11.8 Правил час прибуття(вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

За таких обставин суд першої дійшов вірних висновків, що виписані ТОВ Укрпроммета товарно-транспорті накладні, складені з порушенням вимог закону та не містять обов`язкових реквізитів.

Декларацію з податку на прибуток за 2018 рік ТОВ Укрпроммета`не подавало, сума доходу, отриманого від реалізації металобрухту ТОВ ВФК Бізнес-Модуль за 2018 рік не задекларована.

Крім того у ТОВ Укрпроммета відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької діяльності, основні засоби, оборотні кошти, виробничі активи, управлінський персонал, складські приміщення, транспортні засоби.

В реєстрі суб`єктів фіктивного підприємництва Офісом великих платників ДФС з липня 2018 року ТОВ Укрпроммета зареєстровано з ознакою фіктивності - порушення кримінальної справи за фактом злочину передбаченого статтею 205 КК України.

Так ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2018 року у справі № 202/83766/18, директора ТОВ Укрпроммета ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч. 1 ст. 205 КК України, за закінченням строків давності.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що директор ОСОБА_2 не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, пов`язану з продажем товарів, виконанням робіт або наданням послуг, виключно з метою прикриття незаконної діяльності, створив ТОВ Укрпроммета у зв`язку з чим невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансові операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора.

В той же час документальне оформлення господарських операцій зі сторони ТОВ Укрпроммета здійснювалося саме ОСОБА_2 , в той час як останній заперечує свою участь у таких операціях.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Вищенаведені судові рішення у кримінальних справах свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Зазначені обставини свідчать про те, що фактично дані бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами за відсутності реально вчинених господарських операцій та на підставі первинних документів, які не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові та видаткові накладні, рахунки фактури, специфікації, платіжні доручення) по контрагентам ТОВ Транс-Техноторг та ТОВ Укрпроммета не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчать про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

А тому вірними є висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства при відображенні в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ Транс-Техноторг та ТОВ Укрпроммета .

Виходячи з викладеного колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0025551418 від 29.08.2019 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4967248,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1241812,10 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Вектор-Спец Груп , та відмові у задоволенні решти позовних вимог.

Судом першої інстанції з`ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентами при виконанні договорів укладених з останніми, зроблено вмотивований висновок по змісту позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 12 березня 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова