Постанова

від 10.03.2020 по справі 918/764/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Справа № 918/764/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 16.12.19р. суддею Заголдною Я.В. о 12:29 у м.Рівному, повний текст складено 17.12.19р. у справі № 918/764/19

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області (33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня,77, код ЄДРПОУ 42956062)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, код ЄДРПОУ 37457112)

про стягнення 361 154 грн. 12 коп.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" в якому просить посилаючись на ст.ст. 10, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ст. ст.11 509, 526, 629 ЦК України, стягнути 361 154,12 грн. з яких 359 498,46 грн. неустойки та 1655,44 грн. заборгованості за невиконання договору оренди державного майна №910-2011 від 08.06.2011р.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2019 року у справі №918/764/19 в задоволенні позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області (33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня,77, код ЄДРПОУ 42956062) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, код ЄДРПОУ 37457112) про стягнення 361 154 грн. 12 коп. - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2019 року у справі №918/764/19 та ухвалити нове рішення, яким позов регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях - задоволити.

Так, з посиланням на Наказ Фонду державного майна України від 11.04.2019 року № 363 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України , Наказ Фонду державного майна України від 02.07.2019 № 640 Про визначення дня початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях , Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.04.2019 № 402, Порядку з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року, ст. 82 ЦК України вказує, що регіональне відділення розпочало реорганізацію на підставі наказу Фонду державного майна України від 11.04.2019 року № 363 де встановлено правонаступництво майна, прав та обов`язків, а в подальшому від 02.07.2019 № 640 визначено день початку роботи новоутвореної установи - 02.07.2019р.. Крім того, Порядком визначено право керівника новоутвореної установи підписувати документи та виконувати функції, в тому числі і забезпечувати (вживати заходи) щодо надходження до Державного бюджету орендної плати.

Однак суд першої інстанції навів правові позиції Верховного суду, які не можуть застосовуватися у даних правовідносинах так, як сторонами у тих справах є акціонерні товариства, державні підприємства та суб`єкти приватного права, а не державні органи виконавчої влади.

При цьому, на думку скаржника, судом не було враховано, що інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

Разом з тим, з посиланням на Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, регіональне відділення вважає, що звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендаря входить до завдань визначених Положенням про регіональне відділення, які підлягають обов`язковому виконанню, так як в іншому випадку це суперечило б статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином, про, що свідчить розписка про відкладення розгляду справи на 10.03.20р. об.10:00 год. (а.с. 118).

Разом з тим, від відповідача повернулося рекомендоване повідомлення із ухвалою суду від 11.02.20р., з відміткою "організація не існує".

При цьому, судова колегія зауважує, що ухвалою суду від 11.02.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, від якого повернулося рекомендоване повідомлення із ухвалою суду від 22.01.20р., з відміткою "організація не існує", розгляд справи було відкладено на 10.03.20 року об. 10:00 год..

Згідно приписів ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, ухвали суду від 22.01.2020р., та від 11.02.2020р. направлялись на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78), що відповідає адресі зазначеній в позовній заяві. Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем матеріали справи не місять.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, оскільки відповідач не подав суду заяву про зміну адреси, а суд надіслав ухвалу суду про призначення розгляду справи на останню йому відому адресу відповідача, то в розумінні положень ст. 120 ГПК України відповідач, вважається належним чином повідомлений.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження - 20.02.2020року.

За наведеного, апеляційним господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання. Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

З урахуванням наведеної норми закону, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Отже, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними у справі доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.06.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (орендар відповідач) укладено договір оренди державного майна № 910-2011 (далі договір).

В подальшому дію договору оренди продовжено на підставі договорів про внесення змін від 08.05.2014 року до 08.05.2016 року та від 22.09.2016 року до 08.05.2018 року.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, предметом договору є комплекс будівель в складі: нежитлова будівля, цех обробки деревини, площею 1069,9 кв.м. з навісом, площею 400,1 кв. м.; склад готової продукції, площею 327 кв.м. з навісом, площею 136,3 кв.м.; цех хвойної муки, площею 234,8 кв.м.; котельня, площею 215,8 кв.м.; плодоконсервний цех, площею 350,0 кв.м.

Комплекс будівель розташований за адресою: смт. Зарічне, вул. Центральна, 786, 78в, 78в, 78з, 78ж, 78д та перебуває на балансі ДП "Зарічненський лісгосп". Вартість об`єкта визначеного згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2011 р. та становить 804 146 гри. без врахування ПДВ.

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору ТОВ "Лісопереробною компанією", яке відображено у заборгованості по орендній платі, яка станом на 23.05.2018 року становить 1 655 грн. 66 коп., а також відмові повертати орендоване майно, відповідачу нараховану неустойку в розмірі 359 498 грн. 46 коп.

Відповідно до п. 5.3 договору визначено зобов`язання орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується наступним чином: 70% до Державного бюджету - на рахунок Управління Казначейства у Зарічненському районі, 30% - балансоутримувачу, щомісяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Проте, відповідач порушив умови договору внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати, станом на 23.05.2018 року та становить 1 655 грн. 66 коп..

Крім того, у зв`язку із невчасним поверненням майна відповідачу на підставі договору нараховано неустойку.

Згідно п. 10.8 договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення - майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, відображені у заборгованості по орендній платі (а.с 17), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області надіслало лист №11-04-01960 від 16.05.2018 року, яким повідомило відповідача про прийняте рішення не продовжувати дію договору та його припинення, а також про обов`язок орендаря повернути орендоване майно протягом трьох робочих днів (а.с. 27).

Майно, яке було предметом договору оренди повернуто орендарем балансоутримувачу 01.02.2019, що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна (а.с. 15)

Відповідно до умов договору регіональним відділення було здійснено нарахування неустойки у зв`язку з неповерненням майна після припинення дії договору. Відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати та неустойки за несвоєчасне повернення майна після припинення дії договору оренди, становить за період з 24.05.2018 року по 31.01.2019 року суму у розмірі 359 498 грн. 46 коп.

Однак, заборгованість перед державним бюджетом України сплачена не була.

Відповідно до умов договору та позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 1655,66грн., та неустойку в сумі 359 498,46 грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2019 року у справі №918/764/19 в задоволенні позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області (33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня,77, код ЄДРПОУ 42956062) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, код ЄДРПОУ 37457112) про стягнення 361 154 грн. 12 коп. - відмовлено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів справи, наказом Фонду державного майна України від 11.04.2019 № 363 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Рівне, реорганізувавши шляхом злиття РВ ФДМУ по Рівненській області та РВ ФДМУ по Житомирській області.

Зазначеним наказом також визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків РВ ФДМУ по Рівненській області, РВ ФДМУ по Житомирській області.

Разом з тим, наказом Фонду державного майна України від 02.07.2019 №640, визначено, що днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях є 02.07.2019.

За приписами ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, але в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні відповідно до ст. 512 і 520 ЦК України. Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Згідно із ч.4 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа та дані про юридичних осіб - правонаступників.

Частиною 1 ст. 56 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання (господарська організація) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб, шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ст.107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб- підприємців станом на 16.12.19р., запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області не внесено, зазначено статус юридичної особи - в стані припинення.

Момент правонаступництва має вирішуватися з моменту передання майна, прав та обов`язків від право попередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) (постанова Верховного суду від 31.05.2018 у справі №910/1879/17, від 13.08.2018 у справі №910/25268/15, від 14.08.2019 у справі №910/17846/14).

Таким чином, при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав та обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акту, в якому про це має бути чітко зазначено (постанова Верховного суду від 20.09.2018 по справі №910/7086/17).

Водночас, як убачається із вказаного вище витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявного в матеріалах справи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції перебувало у стані припинення (а.с. 67-71).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи передавальні акти Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, які підтверджують перехід прав та обов`язків при реорганізації, зокрема щодо спірних правовідносин та розподільчий баланс Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до господарського суду Рівненської області не надано.

При цьому, такий передавальний акт скаржник долучив до суду апеляційної інстанції, у якому дата його складання значиться 17.12.19 року, тобто після винесення рішення судом першої інстанції, при цьому у клопотанні про долучення доказів скаржник сам зазначає причини неможливості його подання раніше, оскільки він був виготовлений та затверджений лише 17.12.2019 року (а.с. 110 -115).

Таким чином, наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі не спростовують факту передачі прав та обов`язків при реорганізації за передавальним актом - 17.12.19р., тобто після винесення рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях передчасно звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом, оскільки процес реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на момент звернення до суду ще не був завершений.

У зв`язку із чим колегія суддів погоджується із господарським судом Рівненської області про відмову у позові.

Отже, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

А тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2019р. у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.129 ГПК України, при відмові в задоволенні апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області на рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.19р. у справі № 918/764/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.19р. у справі № 918/764/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу №918/764/19 повернути до господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "16" березня 2020 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.