Постанова

від 11.03.2020 по справі 902/555/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Справа №902/555/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. (повний текст - 20.01.2020р.) у справі №902/555/19 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс", м.Обухів Київської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Косатка", с.Павлівка Калинівського району Вінницької області

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора",

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль М",

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Байєр"

про відшкодування збитків в розмірі 1160961,46 грн

за участі представників:

позивача (ТОВ "Рем Транс") - Пилипченко В.І., довіреність №б/н від 09.10.2019р.;

відповідача (ТОВ "ТК Косатка") - Дучич Т.В., довіреність №б/н від 02.02.2020р.;

третьої особи (ТОВ "Магістраль М") - Пивоваров В.І., ордер №АР1007199 від 03.03.2020р.;

третьої особи (ТОВ "Флора") - не з`явився;

третьої особи (ТОВ "Байєр") - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. у справі №902/555/19 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Косатка", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Байєр", про відшкодування збитків в розмірі 1160961,46 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (т.2, арк.справи 170-172).

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції неправомірно вважає, що подія (викрадення вантажу) сталася в період часу не охопленого стадією перевезення (експедирування) вантажу. Процес перевезення починається з моменту завантаження вантажу та закінчується лише після видачі вантажу вантажоотримувачу, що фіксується у товаросупровідних документах. В даному випадку недостача вантажу була виявлена під час вивантаження вантажу, які є частиною процесу перевезення, про що і було складено акт про недостачу вантажу від 14.02.2018р.

Суд не взяв до уваги посилання позивача на те, що вантаж був прийнятий до перевезення у кількості 16054,400 л/кг, що вказана в товарно-транспортній накладній №УТ-006756 від 12.02.2018р., про що свідчать підписи відповідальних осіб і цей факт ніким не заперечується. Крім того, факт отримання вантажу саме в цій кількості підтверджується і актом зняття товарів із відповідального зберігання N9000052244 від 13.02.2018р. Також на складі, де було завантаження вантажу, здійснюється цілодобове відеоспостереження, яке чітко фіксує кількість завантаженого вантажу. Таке відео було надане позивачем як доказ відсутності помилки під час завантаження вантажу.

Позивач вважає, що рішення в справі №910/12922/18 не можуть братися до уваги в силу частини 2 статті 51 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

На думку позивача суд не врахував положення Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , норми якого спрямовані на створення умов для її розвитку та вдосконалення.

Позивач звертає увагу, що процес перевезення закінчується видачею вантажу вантажоодержувачу в пункті призначення. За загальним правилом одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача. Таке правило закріплено для перевізників в Статуті автомобільного транспорту. Але судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не враховано той факт, що вантажоодержувачу видано вантаж у пункті призначення в неповній кількості, а саме: прийнято 16054,400 л/кг, здано 13566,400 л/кг.

На думку апелянта, суд, в порушення вимог ч.1 ст.77 ГПК України, не надав належної оцінки тим документам, які відповідно до п.5.2.1 Договору №028П/16 підтверджують факт втрати вантажу, тобто Акту про недостачу від 14.02.2018р. та товарно-транспортній накладній №УТ-006756 від 12.02.2018р. з відмітками про виявлення факту нестачі вантажу.

Акт огляду транспортного засобу, що був наданий третьою особою (перевізником) не може бути належним доказом в справі, оскільки на підставі нього не можна встановити обставини, що мають значення для справи, так як акт складено 5 днів по тому (19.02.2018р.) та лише за участю представників перевізника.

Позивач зауважує, що Товарно-транспортна накладна і Акт про недостачу не містять жодної відмітки водія, які б свідчили про те, що водієм видано вантажоодержувачу вантаж в пункті призначення саме в тій кількості, в якій водій приймав його до перевезення.

Вважає, що суд неправильно дослідив умови Договору №028П/16 та зробив помилкові висновки. ТОВ Рем Транс відповідно до умов Договору №028П/16 взяло на себе зобов`язання забезпечити вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення товарно-транспортних документів та оформлення вантажу до перевезення та їх здачу протягом вказаних в п.2.1.4 строків (12 годин, 24 години). Тобто, мова йде не про обов`язок TOB Рем Транс за Договором №028П/18 виконати вантажно-розвантажувальні роботи, оформити вантаж до перевезення та здати його, а саме про забезпечення таких робіт, оформлення документів та вантажів до перевезення та забезпечення здачі цих документів і вантажів в пункті призначення у встановлені строки. Такий обов`язок TOB Рем Транс полягав саме в забезпеченні цих робіт в строк, а не фактичне їх виконання та здачу вантажу за кількістю та якістю.

Позивач зауважує, що в транспортно-експедиторських відносинах діє презумпція вини експедитора, тому наявність вини відповідача позивач не повинен доводити. Незабезпечення належного виконання умов транспортної експедиції відповідачем призвело до втрати частини вантажу та понесених позивачем збитків у вигляді вартості такого вантажу.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Рем Транс до ТОВ ТК Косатка в повному обсязі. Судові витрати стягнути з ТОВ ТК Косатка на користь ТОВ Рем Транс .

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 12.02.2020р.

Листом №902/555/19/906/20 від 12.02.2020р. з Господарського суду Вінницької області витребувано належним чином оформлені матеріали справи.

Матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 21.02.2020р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. у справі №902/555/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2020р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Роз`яснено відповідачу про його право до 10.03.2020р. подати до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

05.03.2020р. (вх.№1831/20) на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль М надійшов відзив на апеляційну скаргу (т.2, арк.справи 209-211).

У відзиві представник третьої особи зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що втрата вантажу сталася в процесі його перевезення (експедирування) є обґрунтований, зроблений з урахуванням дослідження всіх наявних у справі доказів.

Звертає увагу, що кількість товару прийнята до перевезення водієм ОСОБА_1 , що вказана в товарно-транспортній накладній №УТ-006756 від 12.02.2018р. - 16054,400 л/кг; згідно з актом зняття товарів із відповідального зберігання №000052244 від 13.02.2018 р. - 102368 л., а на відео при завантаженні бачимо, що вантаж завантажувався вже в коробках на палетах, без підрахунку за участю водія літражу/ваги ємностей в коробках.

Звертає увагу, що позивачем не заперечувалося, що при виїзду зі складу зберігання вантажу працівниками ТОВ "Рем Транс" було здійснено опломбування транспортного засобу, яким керував водій ОСОБА_1 .

Зауважує, що представником ТОВ "Магістраль М" в судових засіданнях при розгляді справи надавалися пояснення, що згідно п.13.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997р. №363 (Правила), вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць. Встановивши факт відсутності пошкодження пломби вантажовідправника, водієм ОСОБА_1 законно було надано транспортний засіб для розвантаження працівниками вантажоодержувача ТОВ Флора , навість при відсутності при розвантаженні самого водія.

Зазначає, що в даній ситуації акт складений не був. При вивантаженні вантажу водій не був присутній, на ТТН в односторонньому порядку зроблені записи тільки працівником вантажоодержувача ТОВ Флора .

Також вважає, що судом першої інстанції вірно та обгрунтовано зазначено, що надані позивачем відеоматеріали з місця розвантаження вантажу не засвідчують факт його зникнення в процесі перевезення. Оскільки ракурс проведення відеозйомки не дає можливості в повній мірі відтворити подію розвантаження вантажу (з моменту заїзду причепу на місце розвантаження, відкриття пломби та причепу автомобіля, розвантаження всієї кількості вантажу).

Також стверджує, що позивач безпідставно відкидає як доказ акт складений комісією за участю керівництва ТОВ Магістраль М , згідно якого було проведено огляд напівпричепа- рефрижератора, держ.номер НОМЕР_1 .

Представник зазначає, що оскільки, ні ТОВ Рем Транс , ні ТОВ Флора за результатами перевезення спірного вантажу до ТОВ Магістраль М не зверталися з приводу спільного огляду транспортного засобу, яким перевозився вантаж, такий огляд було проведено комісією перевізника, складено відповідний акт.

Звертає увагу, що в межах розгляду справи №910/12922/18 вирішувалося питання щодо ситуації з недостачею вантажу, про який йде мова в даній справі. Обставини, що вантаж прибув у пункт призначення в справному транспортному засобі, без слідів проникнення та з непорушеною пломбою вантажовідправника вже встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.

Також зазначає, що позивачем пропущено строк спеціальної позовної давності для пред`явлення позову.

На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. у справі №902/555/19 без змін.

05.03.2020р. (вх.№1832/20) на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Косатка" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.2, арк.справи 215-220).

У відзиві представник відповідача зазначає, що відстань між м.Обухів (Київська обл.) та селищем Леваневського (Запорізька обл.) складає близько 600 км, час перебування транспортного засобу у дорозі у зимовий період склав приблизно 20 годин. Під час перевезення та гальмування палети могли зміститися далі в глубину напівпричіпу, подалі від дверей, а плівка могла деформуватися також під час транспортування. Причина білої плями на дверях напівпричіпу може бути будь-яка і TOB Рем Транс не є експертом, щоб стверджувати, що двері відкривалися ще до прибуття автомобіля на територію вантажоотримувача. Ніяких експертиз та офіційний заключень ані поліція, ані інші відповідні органи не робили та не надавали. Тому твердження позивача (апелянта) щодо часу та причин зникнення вантажу є лише їхня власна думка, яка не має для суду обов`язкового значення, суд не може керуватися припущеннями.

Звертає увагу, що в матеріалах справи є достатні та належні докази - первинні документи, що були складені в день виявлення нестачі вантажу, підписані представниками вантажоотримувача та перевізника, на які посилається суд першої інстанції в рішенні: акт №3 про пошкодження (недостачу, надлишок, пересортування) ТМЦ від 14.02.2018р., в якому зазначено: Пломба подозрений не вызывает ; акт о недостаче груза б/н від 14.02.2018р., в якому зазначено: Автомобиль был опломбирован. Пломба подозрений не вызывает . Жодних інших актів щодо наявних недоліків пломби складено не було, що виключає втрату вантажу під час перевезення. Даний факт свідчить також про те, що вантаж прибув на склад вантажоотримувача у належному вигляді та в повній кількості. Саме цілісність пломби є обставиною, що передбачає презумпцію невинуватості перевізника.

Вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував положення ст.ст.76, 77 ГПК України, адже апелянт належними та допустимими доказами не навів та не довів суду факту проникнення або порушення пломби вантажовідправника. Також відсутні належні та допустимі докази того, що подія сталася під час перевезення вантажу.

Також представник вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував факти, встановлені в рішенні Господарського суду м.Києва від 29.01.2019р. та в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. у справі №910/12922/18, позивачем в якій було саме ТОВ Рем Транс , а предметом спору було стягнення страхового відшкодування саме за даний випадок втрати вантажу.

Звертає увагу, що на всіх наданих відеодоказах жодного разу не видно самого процесу вигрузки товару з автомобіля.

На підставі викладеного просить суд залишити рішення Господарського суду Вінницької обл. від 09.01.2020 по справі №902/555/19 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ РЕМ ТРАНС без задоволення.

Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Байєр" не забезпечили участь своїх представників у судове засідання суду апеляційної інстанції 11.03.2020р., хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися у встановленому законом порядку.

Враховуючи присутність у судовому засіданні представників позивача та відповідача, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, а явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами за відсутності зазначених представників третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. у справі №902/555/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позивних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль М", заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

20.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" (далі - Експедитор-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Байєр" (далі - замовник, третя особа) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №201117 (далі - Договір №201117). В рамках даного договору, 12.02.2018р. ТОВ "Рем Транс" отримало від ТОВ "Байєр" заявку на перевезення вантажу №1202/18-ФЛОРА.

Пунктом 1.1. Договору №201117 сторони погодили, що Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні в межах території України та поза її межами, а також надає Замовнику, інші послуги, пов`язані з перевезенням вантажів та обумовлених даним договором.

Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових/електронних заявок (приклад заявки наведений у додатку №03 до цього договору), що подається Замовником, підписаних уповноваженим представником Замовника. У заявці Замовник вказує необхідні умови щодо перевезення, включаючи але не обмежуючись: маршрут перевезення, адреси вантажовідправника та вантажоодержувача, вид вантажу, кількість місць вантажу, необхідність особливих умов перевезення або способів перестороги для збереження вантажу у зв`язку із його властивостями, дата подачі автотранспорту для перевезення та строки перевезення тощо (п.2.1 договору №201117).

Відповідно до п.1.4 Договору №201117 Експедитор має право, дня надання Замовнику послуг за цим договором, залучати третіх осіб, що мають необхідні ліценції, дозволи тощо (у разі їх необхідності), залишаючись при цьому в повному обсязі відповідальним за виконання цього договору перед Замовником.

В порядку виконання зазначеного Договору №201117, 28.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" (Експедитор-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Косатка" (далі - Експедитор-2, відповідач) укладено договір транспортного експедирування (по території України) №028П/16 (далі - Договір №028П/16).

Згідно предмету Договору №028П/16 Експедитор-1 доручає, а Експедитор-2 зобов`язується за винагороду та за рахунок Експедитора-1 організувати або виконати, транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення вантажів по території України, а також надання Експедитору-1 інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, обумовлених даним Договором. Умови та вартість перевезення, а також інша необхідна інформація, що стосується виконання ТЕО, вказується в заявці на транспортне експедирування, форма якої наведена у Додатку №1 та є обов`язковою для використання (далі - заявка, доручення).

Розділом 3 Договору №028П/16 визначено права та обов`язки експедитора-2:

- за заявкою Експедитора-1 організувати або виконати перевезення вантажів на умовах, узгоджених сторонами у заявці, а також надавати інші послуги Експедитору-1 за погодженням сторін. При необхідності та для виконання своїх зобов`язань за цим Договором укладати від свого імені та за рахунок Експедитора-1 договори з транспортними та/або експедиторськими організаціями: автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Документом що підтверджує наявність і зміст такого договору із вказаними організаціями вважається автомобільна транспортна накладна (міжнародна транспортна накладна - CMR, або Товарно-транспортна накладна - ТТН);

- при прийомі вантажу до перевезення перевіряти цілісність його упаковки, відповідність фактичної кільком вантажних місць кількості, вказаній у транспортному документі, належне кріплення вантажу в транспортному засобі. В разі отримання вантажу з пошкодженнями або в разі невідповідності кількості, виду, найменування вантажу, неповної комплектності, пошкодження цілісності його упаковки в місці його завантаження, документально оформити дане пошкодження в порядку, передбаченому п.5.2.1, з відповідними записами про це та підписами представників перевізника та вантажовідправника в транспортних документах та Акті (пп.3.1.1, пп.3.1.2 п.3.1 Договору №028П/16).

Відповідно до Договору №028П/16 Експедитор-2 має право укладати від свого імені договори та інші угоди та проводити розрахунки з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями, які залучаються для виконання Експедитором-2 своїх зобов`язань за даним Договором (пп.3.2.1 п.3.2 Договору №028П/16).

Пунктом 5.1 Договору №028П/16 погоджено, що Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором відповідно до його умов, а у випадках, не врегульованих цим Договором - згідно чинного законодавства. Кожен випадок збитку, за який одна зі Сторін вимагає відшкодування, повинен бути документально підтверджений.

У разі заподіяння шкоди з вини однієї зі Сторін, винна Сторона зобов`язана відшкодувати іншій Стороні збитки та сплатити штрафні санкції, передбачені законодавством України і цим Договором. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за цим Договором. Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань за цим Договором, несе перед іншою Стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою (пп.5.1.1, пп.5.1.2 п.5.1 Договору №028П/16).

Згідно пп.5.2.1 Договору №028П/16 Експедитор 2 несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, які сталися з його вини під час виконання ним своїх зобов`язань. Факт виявлення втрати, нестачі, пошкодження вантажу повинен бути документально підтверджений шляхом внесення відповідного запису до усіх екземплярів транспортної накладної та складення перевізником та вантажоодержувачем відповідного акту, що відображає природу і обсяг заподіяної шкоди.

Акт виявлення нестачі/втрати/пошкодження повинен містити:

- місце, дату та час складання акту,

- прізвища та посади представника вантажоодержувача або уповноваженої ним особи та перевізника або уповноваженої ним особи,

- дані про автомобіль (марка, державний номерний знак),

- прізвище, ім`я та по батькові водія,

- номер ТТН або CMR,

- номер пломби (при наявності),

- найменування та кількість вантажу,

- опис обставин, які стали причиною втрати/нестачі/пошкодження шантажу та пояснення причин їх виникнення,

- розмір нестачі/втрати/пошкодження з конкретизацією найменування та кількості вантажу,

- характер пошкодження вантажу, його упаковки, кріплення,

- підписи представників, водія.

У разі виявлення факту втрати, нестачі, пошкодження, Експедитор-1 зобов`язаний протягом 2-х робочих днів з дня виявлення втрати, нестачі, пошкодження, повідомити про це Експедитора-2 шляхом направлення листа факсимільним або електронним зв`язком. Невиконання цього обов`язку Експедитором-1 є підставою для відмови Експедитора-2 від задоволення Претензій Експедитора-1 щодо відшкодування шкоди, яка виникла внаслідок втрати/нестачі/пошкодження вантажу.

Претензії Експедитора-1, які виникли в результаті втрати/нестачі/пошкодження вантажу, розглядаються Експедитором-2 та можуть бути задоволені лише в разі надання Експедитором-1 повного пакету підтверджуючих документів до претензії: належно оформлених ТТН з відмітками про виявлення факту втрати/нестачі/пошкодження та інших документів. При цьому, якщо Експедитором-1 заявлено вимогу про відшкодування понесених ним витрат на відновлення втраченого або пошкодженого вантажу (його частини), Експедитор-1 зобов`язаний надати документи, що підтверджують завдані збитки.

Відповідно до п.8.4 Договору №028П/16 із врахуванням внесених Додатковою угодою №1 від 26.12.2017р. змін термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018р., але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору.

На підставі вказаного Договору №028П/16, ТОВ "Рем Транс" звернулося до ТОВ "ТК Косатка" із відповідною заявкою №УТ-006756 від 12.02.2018р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Згідно відомостей, зазначених у Заявці, позивачем доручено відповідачу організувати перевезення згідно з наступними даними: "Маршрут перевезення: м.Обухів, Київська обл.- с.Леваневського, Запоріжжя. Вимоги до автомобілю: 20т, 82м3, Ізотерм, трос для пломбування, комплект ременів. загальна кількість одиниць/місць 22. Загальна вага (брутто): 20000. Дата завантаження: 13.02.2018. Пункт адреса завантаження: м.Обухів, вул.Промислова,20/2. Вантожовідправник: ТОВ "Байєр" із складу ТОВ "Рем Транс". Вантажоодержувач: ТОВ "Флора". Адреса вивантаження: Запоріжжя, селище Леваневського, вул. Стратова, 3В. Дата доставки: 14.02.2018". Також у вказаній Заявці зазначено найменування вантажу (т.1, арк.справи 15).

В свою чергу, ТОВ "ТК Косатка" (Експедитор-2) доручила здійснення перевезення даного вантажу ТОВ "Магістраль М" (далі - Перевізник), керуючись укладеним договором перевезення вантажів №201 від 01.02.2018р., що підтверджується Разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом №101 від 12.02.2018р.

Згідно з товарно-транспортною накладною №УТ-006756 від 12.02.2018р. та означеним вище договором - заявкою ТОВ "Косатка", в особі водія ОСОБА_1 було прийнято від ТОВ "Рем Транс" для перевезення автомобілем з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , напівпричіп д.р.н. НОМЕР_1 , з місцем призначенням ТОВ "Флора", 16054,400 л/ кг вантажу, відомості про який міститься в ТТН.

Відповідно до вказаної ТТН та Акту зняття товарів з відповідального зберігання №000052244 від 13.02.2018р. вищезазначений причіп опломбовано пломбою ТОВ Рем Транс .

14.02.2018р., після прибуття вантажу на склад покупця товару ТОВ "Флора" (вантажоотримувача), підчас розвантаження було виявлено недостачу вантажу, про що був складений Акт про недостачу вантажу та зроблено відмітку в товарно-транспортній накладній №УТ-006756 від 12.02.2018р.

Так, в Акті про недостачу вантажу від 14.02.2018р. зазначається, що при прийнятті товару завідувачем складу по Акту зняття товарів з відповідального зберігання №000052244 від 13.02.2018р. до ТТН №УТ-006756 від 12.02.2018р., було виявлено недостачу товару. При відкритті автомобіля три палети знаходились з лівої сторони, в них було по пів палети та з правої сторони три палети були відсутні. Також в даному акті завідувачем складу зазначено, що автомобіль був опломбований, пломба підозр не викликала.

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 14.02.2018р., 13.02.2018р. орієнтовно в 11 год. 30 хв. на складі ТОВ "Рем Транс", який знаходиться за адресою вул.Промислова, 20/2, м.Обухів, Київська область, він подав транспортний засіб на завантаження вантажу. Однак, водій при завантаженні вантажу не був присутній. В 15 год. 15 хв. закінчилося завантаження вантажу, водій від`їхав в місце, яке зазначили співробітники ТОВ "Рем Транс", після чого пішов оформлювати документи на перевезення вантажу. В 15 год. 40 хв. отримавши документи, він відправився на КПП, де охоронник опломбував напівпричіп, д.р.н. НОМЕР_1 . Під час слідування маршруту м.Обухів - м.Сміла - м.Олександрія - м.П`ятихатки - м.Запоріжжя, водій здійснив три зупинки. Першу зупинку він здійснив після м.Олександрія, після чого перевірив технічний стан автомобіля та цілісність пломби. Другу зупинку він здійснив в селі Дніпрові Хвилі перед Нікопольською розв`язкою, після чого знову перевірив технічний стан автомобіля та цілісність пломби. Третю зупинку він здійснив в м.Запоріжжя в 300 метрах від складу ТОВ "Флора". До складу водій під`їхав о 9 год. 30 хв., а на територію складу заїхав о 10 год. 15 хв. Орієнтовно о 10 год. 35 хв. прийшов комірник, провірив пломбу на цілісність та відкрив ворота для вивантаження вантажу. При вивантаженні вантажу було виявлено недостачу товару. Також в даному поясненні водій зазначає, що при вивантаженні вантажу він не був присутній.

07.08.2017р. між ТОВ Рем Транс та ПАТ Страхова компанія Українська страхова група було укладено Договір №241-28-40-17-00002 добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора).

15.02.2018 ТОВ Рем Транс звернулося до Страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Оскільки страхова компанія в добровільному порядку не визнала даний випадок зникнення вантажу - страховим, ТОВ Рем Транс за захистом своїх інтересів звернулося до господарського суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019р., залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019р., у справі №910/12922/18 за позовом ТОВ "Рем Транс" до ПРАТ "СК "УСГ" про стягнення страхового відшкодування було відмовлено повністю.

23.02.2018р. позивач отримав від ТОВ "Байєр" (замовник) претензію за вих.№1 від 20.02.2018р. про компенсацію вартості втраченого вантажу.

При цьому, на виконання вказаної претензії позивачем сплачено на рахунок ТОВ "Байєр" 1160961,46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1483 від 15.07.2019, №1695 від 13.08.2019р., №1912 від 11.09.2019р.

05.03.2018р., ТОВ "Рем Транс" звернулося на адресу ТОВ "ТК Косатка" з претензією №14, в якій вимагало сплатити вартість втраченого вантажу в розмірі 1160961,46 грн.

На вказану вимогу відповідач відповів листом вих.№15/03 від 15.03.2018р., в якому посилаючись на Акт про нестачу вантажу із відміткою про неушкодженість пломби і кузов автомобіля зазначив, що вантаж прибув на склад вантажоодрежувача у належному вигляді та в повній кількості. Таким чином, ТОВ "Косатка" повідомило, що на підставі ч.3 ст.315 ГК України взяло на себе зобов`язання надати відповідь протягом 3-х місяців з моменту отримання претензії.

По закінченню тримісячного строку ТОВ "ТК Косатка" відповідь на претензію не надало, вимоги позивача щодо сплати вартості втраченого вантажу не виконало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як встановлено ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.3 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України Про транспорт , Про зовнішньоекономічну діяльність , Про транзит вантажів , цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Згідно положень ст.908 Цивільного кодексу України, ст.306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Дана норма кореспондується зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, до предмета доказування та відповідно дослідження у даній справі, поміж іншого, відноситься обставина схоронності ввіреного відповідачу вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту видачі одержувачу.

Судом першої інстанції вірно враховано встановлену під час судового розгляду справи №910/12922/18 обставину, а саме: "Автомобіль прибув в пункт призначення без будь-яких пошкоджень, слідів проникнення не встановлено, про що свідчить акт про недостачу вантажу від 14.02.2018р., а також слідує з письмових пояснень водія застрахованого транспортного засобу, окрім того, автомобіль прибув при наявній та справній пломбі... . Позивачем не доведено суду, що подія (викрадення вантажу) сталася в процесі перевезення (експедирування) вантажу страхувальником".

Одночасно, в ході розгляду справи №902/555/19 позивачем не надано докази, які б підтверджували, що втрата вантажу сталася в процесі його перевезення (експедирування).

Наявні в матеріалах справи відеоматеріали з місця розвантаження вантажу не засвідчують факт його зникнення в процесі перевезення.

Колегія суддів погоджується, що ракурс проведення відеозйомки не дає можливості в повній мірі відтворити подію розвантаження вантажу (з моменту заїзду причепу на місце розвантаження, відкриття пломби та причепу автомобіля, розвантаження всієї кількості вантажу).

З огляду на положення п.5.2.1 Договору №028П/16 від 28.12.2016р. доказом на підтвердження факту виявлення втрати, нестачі вантажу має бути Акт, а також належно оформлена ТТН з відмітками про виявлення факту втрати/нестачі.

Водночас, в Акті про нестачу вантажу від 14.02.2018р. (т.1, арк.справи 18) зазначено наступне: "Автомобіль був опломбований. Пломба підозр не визвала".

Також, в матеріалах справи наявний Акт огляду транспортного засобу (яким було здійснено перевезення) від 19.02.2018р. (т.1, арк.справи 192), який складений комісією у складі директора ТОВ "Магістраль М", директора з розвитку ТОВ "Магістраль М", директора ТОВ "Малві Транс" та водія-експедитора ОСОБА_1.

У ході огляду комісія встановила наступне:

- відсутність додаткових дверей, окрім обумовлених конструкцією даного ТЗ;

- відсутність саморобних люків, лазів та інших отворів у кузові ТЗ;

- цілісність бортів, підлоги, даху та інших конструктивних елементів кузову даного ТЗ ;

- цілісність вушок для пломбування на двох запірних пристроях;

- відсутність ушкоджень петель дверей, штанг запірних пристроїв та ущільнювальних гумок;

- відсутність ознак зламу або ушкоджень на запірних пристроях;

Комісія дійшла наступного висновку:

а) навантаження або вивантаження спеціалізованого напівпричепа-рефрижератора CHEREAU модель CD 382 G держ.номер НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_4 ) можливе лише через двері, обумовлені конструкцією ТЗ;

б) за умови пломбування двері вивантажити вантаж без нанесення ушкоджень пломбі або конструктивним елементам кузова даного ТЗ неможливо".

Враховуючи вищевикладені обставини, а також відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували протилежне, Господарський суд Вінницької області приходить до висновку, що ввірений відповідачу вантаж прибув на склад вантажоодержувача в повному обсязі. Таким чином, подія (викрадення вантажу) сталася в період часу не охопленого стадією перевезення (експедирування) вантажу.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 2 разового договору - заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №101 до договору № 201 від 01.02.2018р. водій є представником та довіреною особою Перевізника. Водій зобов`язаний бути присутнім при завантаженні/розвантаженні та слідкувати щоб інформація в перевізних документах відповідала фактично завантажувальному вантажу. Перевізник несе повну відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення, до моменту вручення вантажоодержувачу в розмірі повної вартості одиниці вантажу при її недостачі, пошкодженні одиниці її заводської упаковки (а саме: вм`ятини, розриви, відмокання, побиття та ін.) і додатково понесені з цим витрати, ПДВ. Підпис водія на ТТН підтверджує згоду водія з вагою та розподілом ваги вантажу по осям Т/3.

Однак, вказана умова разового договору-заявки регулює взаємовідносини сторін, які уклали даний правочин, а саме ТОВ "ТК Косатка" та ТОВ "Магістраль", тоді як ТОВ "Рем Транс" не є стороною вказаного правочину, у зв`язку із чим, умови вказаного разового договору не можуть бути застосовані останнім по відношенню до відповідача, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Водночас, враховуючи положення статті 924 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідальність перевізника за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві, необхідно встановити у даних правовідносинах сторін відповідальну особу за передачу ввіреного до перевезення вантажу вантажоодержувачу.

У пп.2.1.4 п.2.1 Договору №028 П/16 від 28.12.2016р. сторони погодили, що ТОВ "Рем Транс" зобов`язується забезпечити вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення товарно-транспортних документів та оформлення вантажу до перевезення та їх здачу не більше ніж за:

- 24 години з моменту подачі автомобіля, на завантаження та митне оформлення та 24 години з моменту прибуття автомобіля в пункт призначення на митне оформлення та вивантаження - при перевезенні вантажів під митним контролем по території України;

- 12 годин з моменту додачі автомобіля на завантаження та оформлення документів та 12 годин з моменту прибуття автомобіля на вивантаження та оформлення документів - при здійснені міжміських перевезень по території України.

Як відомо "розвантаження" - це один із процесів, які здійснюються на розвантажувальному пункті, і який охоплює переміщення вантажу з транспортного засобу, як правило, до місця зберігання з оформленням відповідних товаро-супроводжувальних та складських документів.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідальною особою за процес розвантаження та відповідно облік вантажу (з огляду на визначений обов`язок щодо оформлення товарно-транспортних документів) сторонами покладено на ТОВ "Рем Транс".

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З викладеного вбачається, що ТОВ "ТК Косатка" не може нести відповідальність за виконання зобов`язання, яке сторонами у Договорі №028 П/16 від 28.12.2016р. визначено за ТОВ "Рем Транс".

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що ТОВ "ТК Косатка" виконало умови Договору №028П від 28.12.2016р. в повному обсязі, зокрема щодо перевезення ввіреного йому ТОВ "Рем Транс" вантажу до складу вантажоодержувача (ТОВ "Флора").

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як встановлено ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин (частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком невиконання зобов`язань, а не причиною.

Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку, що оскільки позивачем не доведено факту вчинення відповідачем господарського правопорушення, а саме - не доведено, що часткова втрата вантажу відбулась під час виконання ним визначеного умовами Договору №028П/16 від 28.12.2016р. зобов`язання, тому відсутні підстави вважати, що поведінка (бездіяльність) відповідача була протиправною та призвела до понесення позивачем збитків. Також, позивачем не доведено наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та наслідками у вигляді збитків.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили заявлені позовні вимоги та свідчили про обов`язок відповідача сплатити заявлену до стягнення суму збитків у розмірі 1160961,46 грн.

Враховуючи викладене, Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2020р. у справі №902/555/19 - залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.03.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.