Постанова

від 11.03.2020 по справі 813/3858/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 813/3858/17 пров. № А/857/1727/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКС ХАУЗ на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, прийняте суддею Гуликом А.Г. о 17 годині 29 хвилині у місті Львові, повний текст складений 24.12.2019 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКС ХАУЗ про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,-

встановив:

Головне управління ДПС у Львівській області (надалі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) звернулося з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКС ХАУЗ (надалі - ТзОВ ТЕКС ХАУЗ , відповідач) про застосування арешту коштів, що знаходяться на рахунках ТзОВ ТЕКС ХАУЗ у банківських установах.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволений.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали чинності підтверджено законність підстав для проведення позапланової перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ .

Із досліджених доказів із матеріалів справи вбачається, що відповідачу перед проведенням перевірки було пред`явлено службове посвідчення та направлення, що спростовує доводи відповідача про недоотримання порядку проведення перевірки.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для відмови посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, тому позивач довів обґрунтованість застосування арешту на кошти ТзОВ ТЕКС ХАУЗ відповідно до ст.94 Податкового кодексу України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ ТЕКС ХАУЗ подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки ( не надано направлень та службових посвідчень).

Крім того, судом не звернута увага, що відсутні акти про відмову від підпису у направленні директором відповідача (уповноважена особа), що є підставою для початку проведення такої перевірки.

Висновки суду, які ґрунтуються на поясненнях лише свідка ОСОБА_1 , а не на письмових доказах, які містяться у матеріалах справи, сформовані на підставі неналежних та недопустимих доказів.

Також судом неправильно застосовано норми п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, якими передбачено два випадки застосування арешту майна. Коли платник відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав, і коли платник податків не допускає до перевірки.

Маються покликання на позиції Верховного Суду з подібних правовідносин.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що ТзОВ ТЕКС ХАУЗ знаходиться на обліку платників податків у Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 26.02.2018 року № 1247 видано направлення від 18.10.2018 року №7972 щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКС ХАУЗ з питань проведення взаємовідносин за вказаний у направленні період із ТзОВ Фрайм Консалт за період листопад 2016 року, ТзОВ ССІ за період листопад 2016 року, ТзОВ Бєл-Транс за період листопад 2016 року, ТзОВ Ревард Груп за період листопад 2016 року, ТзОВ Вессанс за період січень 2017 року, ТзОВ Флоренсіз за період січень 2017 року, ТзОВ Техніка для бізнесу за період січень 2017 року, ТзОВ Джорджія Консалт за період лютий 2017 року, ТзОВ Край-Транс за період лютий 2017 року, ТзОВ Хорса Груп за період березень 2017 року, ТзОВ Мегаспецтрог за період березень 2017 року.

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДПС у Львівській області Ковальчук О.Г. здійснено вихід на підприємство за податковою адресою: 79071, м. Львів вул. Кульпарківська, буд. 230.

Головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Львівській області Ковальчук О.Г. складено акт недопуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ № 528/13-01-14-13/40626459 від 18.10.2017 року.

23.10.2017 року позивач прийняв рішення № 18206/10/13-01-14-13-15 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТзОВ ТЕКС ХАУЗ .

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 ПК України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

До аналогічного висновку щодо застосування наведених положень ПК України, Верховний Суд дійшов під час вирішення справи №820/1929/17, постанова від 27.11.2018, провадження № К/9901/40847/18.

Отже з метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до Товариства адміністративного арешту коштів судам необхідно було встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у Товариства підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, що судами попередніх інстанцій зроблено не було.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 року у справі №813/1572/18.

Судом із матеріалів справи встановлено, що наказ № 4791 від 18.10.2017 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ оскаржувався в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року у справі №813/4644/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 року, в задоволенні позову про визнання протиправним і скасування наказу № 4791 від 18.10.2017 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ .

З приводу покликання апелянта на те, що у випадку порушення та порядку перевірки платник податків має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки ( не надано направлень та службових посвідчень), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених вказаним Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених вказаним Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені вказаним Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про порушення податковим органом вимог податкового законодавства, зокрема, ненадання перед початком перевірки направлення на перевірку, службових посвідчень, що позбавило посадових осіб товариства можливості встановлення законних підстав для проведення перевірки та перевірки даних, зазначених в направленні на перевірку з інформацією, що міститься у службових посвідченнях посадових осіб, які уповноважені на проведення перевірки.

Однак, таке твердження спростовується наявною у матеріалах справи копією наказу від 18.10.2017 року № 4791 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ в якому зазначено, що директор відповідача не покликається на вказані вище порушення, а лише зазначає, що до проведення перевірки не допускає, вважає її незаконною та буде оскаржувати у вищестоящих органах (а.с.6).

Крім того, із наявного у матеріалах справи акта № 528/13-01-14-13/40626459 від 18.10.2017 року вбачається, що 18.10.2017 року податковим органом здійснено вихід за податковою адресою ТзОВ ТЕКС ХАУЗ з метою вручення наказу від 18.10.2017 року № 4791 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ і ознайомлення з направленням від 18.10.2017 №7972 на проведення перевірки цього ж ТзОВ. Також зазначено, що ОСОБА_2 відмовила в допуску до перевірки, у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України.

З приводу покликання апелянта на те, що висновки суду ґрунтуються лише на поясненнях свідка ОСОБА_1 , а не на письмових доказах, які містяться у матеріалах справи є безпідставними, оскільки із матеріалів справи вбачається, що остання пояснила, що перед початком перевірки пред`являла тимчасове службове посвідчення та направлення, жодних зауважень у Пальчук О.Ф. щодо пред`явлених документів не було, що підтверджується, зокрема, копією наказу від 18.10.2017 року № 4791 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТЕКС ХАУЗ із письмовими зауваженнями директора підприємства щодо її проведення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність законних та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКС ХАУЗ залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №813/3858/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Я. С. Попко Повне судове рішення складено 16.03.2020 року.