Рішення

від 05.03.2020 по справі 940/1503/19

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.03.2020 Провадження по справі № 2/940/26/20

Справа № 940/1503/19

Рішення

Іменем України

05 березня 2020 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

за участю адвоката: Неживка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , шляхом заборони псування та знесення частини її огорожі, посилаючись на те, що відповідач постійно розбирає та пошкоджує частину її огорожі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Неживок І.В. позовних вимог не визнали, посилаючись на відзив на позовну заяву (а.с. 31-32).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він виїжджав на місце події з приводу спору за землю між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте ніяких порушень не виявив.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідка та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1509 га, кадастровий номер 3224683601:01:016:0014, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельних ділянок площею 0,25 га, кадастровий номер 3224683601:01:016:0007, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, площею 0,0746 га, кадастровий номер 3224683601:01:016:0010, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - а.с. 33, 35, 37).

Між своїми земельними ділянками, які є сусідніми, сторони бажають звести огорожу, проте не можуть мирно, по добросусідському визначити лінію межі, по якій пройде дана огорожа, кожен з них будує свою.

З приводу виникаючих конфліктів позивач неодноразово зверталася до Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області, на що їй дана відповідь за № 02-08/785 від 17.10.2019 року, в якій зазначено, що рішенням виїзної комісії Кашперівської сільської ради від 25.07.2019 року її питання вже вирішено. Комісією встановлено, що ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_2 , побудувала паркан на межі із сусідньою ділянкою ОСОБА_2 , що проживає по АДРЕСА_1 , і не дотрималася правил добросусідства, вийшовши за межі своєї земельної ділянки та побудувавши паркан на 25 см. далі від встановлених меж. Комісією зафіксовано невідповідність встановлених меж земельної ділянки межам, зафіксованим у правовстановлюючих документах (копії звернення та копія відповіді - а.с. 10,11,12,14).

Позивач зазначає, що відповідач постійно руйнує побудовану нею частину огорожі, а тому просить суд захистити її право власності та заборонити відповідачу псувати та зносити частину її огорожі між земельними ділянками.

Статтею 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.ст. 386, 391 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 78, 81 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач як на підставу своїх вимог посилається на те, що відповідач постійно руйнує побудовану нею частину огорожі та в якості доказів надає копії заяв до Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області про усунення даних порушень. Проте суд не вважає дані заяви належними та допустимими доказами того, що відповідач руйнує огорожу позивача. ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що частина її огорожі є зруйнованою та того, що зруйнувала її саме ОСОБА_2 .

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог позивачем, а тому у задоволенні позову відмовляє в повному обсязі .

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України ,суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного рішення: 16 березня 2020 року.

Суддя: Т.П.Косович