Рішення

від 04.03.2020 по справі 902/1015/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/1015/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код 14360570

до: Фермерського господарства "НІКОЛАС І Д", вул. Шевченка, буд. 19, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133, код - 32840604

про стягнення 95 588,45 грн

В С Т А Н О В И В :

29.11.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Фермерського господарства "НІКОЛАС І Д" про стягнення 95 588,45 грн, з яких 26 907,42 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 63 693,95 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 4 987,08 грн заборгованість по комісії за користуванням кредитом за Договором б/н від 25.06.2013 року.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів в сумі 95 588,45 грн на підставі укладеного кредитного договору б/н від 25.06.2013 року, шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року відкрито провадження у справі № 902/1015/19 у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.12.2019 року.

В судовому засіданні 18.12.2019 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.01.2019 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.12.2019 року.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 22.01.2020 року, судом постановлено ухвалу про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 12.02.2020 року. Ухвалу занесено до протоколу судового засідання від 22.01.2020 року.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року повідомлено сторін про дату судового засідання.

В судовому засіданні 12.02.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1015/19 для судового розгляду по суті на 04.03.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року повідомлено сторін про дуту наступного судового засідання.

04.03.2020 року від представника позивача надійшла заява (б/н від 04.03.2020 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить проводити розгляд справи без його участі.

В судове засідання 04.03.2020 року представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Суд враховує, що про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялись належним чином ухвалою суду від 13.02.2020 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача (б/н від 04.03.2020 року) про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, надіслана копія ухвали від 13.02.2020 року за адресою відповідача, що вказана в позові та відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній".

При цьому суд зважає на положення ст. 242 ГПК України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ч. 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що копії ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1015/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості з ними ознайомитись.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на підписання ФГ "НІКОЛАС І Д" з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заяви про відкриття поточного рахунку від 25.06.2013 року згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті "http://privatbank.ua", які разом складають Договір банківського обслуговування б/н від 25.06.2013 року.

Однак відповідачем, своїх зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів не виконано, в зв`язку з чим рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 року у справі № 902/94/15 з нього було стягнуто наявну заборгованість в сумі 22 376,60 грн за Договором банківського обслуговування б/н від 25.06.2013 року, з яких: 11 031,65 грн - заборгованості за кредитом, 6 484,16 грн заборгованості по сплаті відсотків (процентів), 1 489,20 грн комісії, 3 371,59 грн пені, а також 1 827,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Посилаючись на несплату відповідачем заборгованості згідно вказаного рішення суду у № 902/94/15, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього 26 907,42 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 63 693,95 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 4 987,08 грн заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів, огляду матеріалів справи № 902/94/15, слідує, що Фермерським Господарством "НІКОЛАС І Д" (Клієнт, відповідач) підписано з Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк, позивач) заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.21, т.1).

За умовами Заяви від 25.06.2013 року Клієнт банку, підписавши дану заяву погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку http:// www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою із зразками підписів складають Договір банківського обслуговування.

Пунктом 3.18 Умов та правил надання банківських послуг (які діяли на момент підписання сторонами заяви від 25.06.2013 року та які містились на офіційному сайті Банку станом на 25.06.2013 року) регулюються взаємовідносини між Клієнтом та Банком щодо умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Зокрема, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнтів, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта (п.3.18.1. Умов).

Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення сплаті процентів та винагороди (п.3.18.1.3 Умов).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.18.1.8 Умов).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п.3.18.1.6 Умов).

Згідно п.3.18.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеної частини кредиту.

Пунктами 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.5 Умов визначено зобов`язання для Клієнта сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом, провести погашення кредиту не пізніше встановленого строку безперервного користування кредитом, повернути кредит в строки встановлені п.п.3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17.

Також, зазначеними Умовами та Тарифами надання банківських послуг регулюється порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го по 25-го числа місяці (надалі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2 Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язання (п.3.18.4.1.3 Умов).

Згідно п.3.18.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування лімітом у відповідності з п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку встановленому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3; строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4; винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом (п.3.18.5.4 Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/ або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк 26.06.2013 року встановив Клієнту кредитний ліміт на рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 10 000,00 грн, що стверджується довідкою позивача вих. № 08.7.0.0.0/191104143622 від 04.11.2019 року (а.с.32, т. 1).

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку заяві від 25.06.2013 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, суд прийшов до висновку, що між сторонами при обопільному підписанні зазначеної заяви виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 1 ст. 1066 ЦК України зазначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до того висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку від 25.06.2013 року, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

Також суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач за отримував від позивача кредитні кошти і повинен був повернути останньому кошти сумі 11 031,65 грн, що підтверджується банківською випискою щодо руху коштів відповідача по рахунку за період з 27.06.2013 року по 04.11.2019 року та розрахунком заборгованості станом на 16.10.2019 року (а.с. 33-39, т. 1)

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 року у справі № 902/94/15 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Фермерського господарства "НІКОЛАС І Д" про стягнення 22 376,60 грн заборгованості позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 11 031,65 грн заборгованості за кредитом, 6 484,16 грн заборгованості по сплаті відсотків (процентів), 1 489,20 грн комісії, 3 371,59 грн пені, а також 1 827,00 грн витрат по сплаті судового збору (а.с. 13-15, т. 1).

16.03.2015 року на виконання вищевказаного рішення суду у справі № 902/94/15 видано наказ.

Таким чином, на момент розгляду даної справи рішення суду у справі № 902/94/15 є таким, що набрало законної сили згідно із ст. 85 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення) - 16.03.2015 року.

Вказаним рішенням суду у справі № 902/94/15 встановлено та підтверджено обґрунтованість заявленого позивачем позову про стягнення заборгованості згідно Договору банківського обслуговування б/н від 25.06.2013 року.

Таким чином обставини відносно укладення між сторонами договору банківського обслуговування, його виконання та підтвердження наявності заборгованості відповідача згідно даного договору в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиціальними для розгляду цієї справи і не потребують доведення.

Як слідує з матеріалів справи, стягнуту згідно Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 року у справі № 902/94/15 заборгованість за кредитом відповідачем не сплачено в повному обсязі.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем наявної заборгованості за договором стягнутої з останнього на користь позивача гідно рішення суду від 26.02.2015 року у справі № 902/94/15, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заявлено до стягнення з ФГ "НІКОЛАС І Д" проценти за користування кредитом в сумі 26 907,42 грн, комісію в сумі 4 987,08 грн та пеню за несвоєчасністю виконання зобов`язань за договором в розмірі 63 693,95 грн.

З огляду на вказане, суд дійшов наступних висновків відносно заявлених позивачем до стягнення 26 907,42 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 63 693,95 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 4 987,08 грн заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 року у справі №923/760/18, згідно якої відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується, що відповідач, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тим самим приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі за текстом - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" www.privatbank.ua, які разом із підписаною відповідачем-1 заявою про приєднання до цих Умов складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови зазначеного договору.

Заява відповідача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також "Умови та правила надання банківських послуг" і "Тарифи Банку", розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем.

Пунктом 3.18.5.1 вказаних вище Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3; строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4; винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом (п.3.18.5.4 Умов).

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктом 3.18.4.9. Умов встановлено, що розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості по кредиту.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи із системного аналізу норм права та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу (постанови Верховного Суду України від 23.09.2015 р. у справі № 6-1206цс15 та від 25.05.2016 р. у справі № 6-157цс16).

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум пені та процентів за користування кредитом до повного виконання грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та процентів за користування кредитом є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства та умовам Договору.

Перевіркою правильності розрахунку та заявлених позивачем до стягнення сум пені, комісії та процентів за користування кредитом судом не виявлено помилок, в зв`язку з чим вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в цій частині підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені та процентів за користування кредитом, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "НІКОЛАС І Д" (вул. Шевченка, буд. 19, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133, код - 32840604) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код - 14360570) 26 907,42 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, 63 693,95 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 4 987,08 грн - заборгованості по комісії за користуванням кредитом за Договором б/н від 25.06.2013 року та 1 921,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)

3 - представнику позивача Савіхіній А.М. (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094)

4 - відповідачу ( АДРЕСА_1