Господарський суд дніпропетровської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2020м. ДніпроСправа № 904/39/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"
про стягнення 14016,00грн. штрафу
Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи.
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 14016,00грн. штрафу.
Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/39/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020.
Ухвалою від 08.01.2020 позовну заяву залишено без руху.
17.01.2020 виявлені судом недоліки усунуто.
13.02.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від б/д за вих.№б/н у якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив від б/д за вих.№б/н прийнято до розгляду.
Щодо строку для подачі відповіді на відзив.
Відзив на позов позивач отримав 13.02.2020 , що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Позивачу в ухвалі від 22.01.2020 роз`яснено, що відповідно до статті 184 Господарського процесуального кодексу України він має право надати відповідь на відзив , яка має відповідати вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України.
В ухвалі від 22.01.2020 встановлено строк для подачі відповіді на відзив, а саме протягом трьох днів від дати отримання відзиву.
Відтак, позивач мав можливість подати суду відповідь на відзив в строк по 17.02.2020 (з урахуванням вихідних та положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України).
Станом на 16.03.2020 відповідь на відзив позивачем суду не надано.
У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться.
Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 20.03.2020.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
16.03.2020 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.
Позивач стверджує, що за залізничною накладною №33854373 зі станції Товкачевський Південно-Західної залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці прибули вагони №62974829, №63469720, №53587812, №56850001, №62724281, №61780151 з вантажем "Кварцит", що підтверджується календарним штемпелем станції прибуття - 29.06.2019 , графа №52 залізничної накладної №33854373. Вказані вагони відвантажені 18.06.2019.
Отже, термін доставки вантажу почався з 00год. 00хв. 19.06.2019.
Відстань перевезення складає 903км., а отже має становити 5 діб. Нормативний строк доставки складає 6 діб. Згідно графи №49 залізничної накладної №33854373 строк доставки вантажу збільшено ще на 2 доби.
Таким чином, вантаж мав бути доставлений протягом 8 діб.
Фактичний термін доставки вантажу у вагонах №62974829, №63469720, №53587812, №56850001, №62724281, №61780151 складає 11 діб. Перевищення у строку доставки вантажу складає 3 доби і карається штрафом у розмірі 20% від провізної плати, що складає 14016,00грн.
Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.
Відповідач стверджує, що норма доставки в даному випадку 10 діб, а не як зазначив позивач. Отже, прострочення доставки становить 2 доби і карається штрафом у розмірі 10%, що становить 7008,00грн.
Посилаючись на важкий майновий стан відповідач просить зменшити розмір штрафу на 50%.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:
1. Обставини перевезення вантажу.
2. Правомірність нарахованого штрафу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідачем за залізничною накладною №33854373 здійснювались перевезення вантажу на адресу позивача (вантажоодержувач) зі станції відправлення Товкачівський Південно-Західної залізниці на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.
Позивач вважає, що під час здійснення вказаних перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничній накладній, а саме: вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, у зв`язку з чим Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача штраф у загальному розмірі 14016,00грн., що і є причиною спору.
Пунктом 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів (затверджених Мінінфраструктури України наказом від 29.01.2015 №17) встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних вагонів встановлений у пункті 14 розділу 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого Міністерством транспорту та зв`язку України в наказі від 26.03.2009 №317.
Отже, приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення своєчасно і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, статті 22 Статуту залізниць за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення (стаття 6 Статуту).
Згідно зі статтею 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Статтею 41 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Як убачається з матеріалів справи, вантаж за залізничною накладною №33854373 прийнятий залізницею до перевезення 18.06.2019.
Отже, обчислення терміну доставки починається з 19.06.2019.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Правила обчислення термінів доставки вантажів затверджено наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.
Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Відстань перевезення, згідно з графою 30 залізничної накладної №33854373, становить 900км.
Отже, термін доставки з урахуванням кілометражу становить 5 діб.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Відповідно до пункту 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Отже, термін доставки становить 6 діб (5 діб + 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу).
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
В графі 49 залізничної накладної №33854373 міститься відмітка, що згідно Акту від 28.06.2019 №2592 про термін доставки вантажу збільшується на 2 доби.
Отже, термін доставки становить 8 діб (5 діб згідно кілометражу + 1 доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу + 2 доби згідно Акту від 28.06.2019 №2592 ).
Згідно з п. 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).
Вантаж мав бути доставлений позивачу в строк по 26.06.2019 (19.06.2019 + 8 діб).
Фактично доставлений 29.06.2019.
Прострочення складає 2 доби.
Відповідно до статті 131 Статуту, претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
За прострочення доставки на дві доби позивач має сплатити штраф у розмірі 10% від провізної плати.
Зважаючи на положення ст. 116 Статуту залізниць України, позивачем розраховано та заявлено до стягнення суму штрафу в розмірі 14016,00грн., що складає 20% від розміру плати, зазначеної в графі 31 залізничної накладної №33854373.
За контрозрахунком відповідача правомірний розмір штрафу у розмірі 7008,00грн., що складає 10% від розміру плати, зазначеної в графі 31 залізничної накладної №33854373.
Господарський суд здійснив власний розрахунок штрафу та визнав правильним розрахунок відповідача.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафу.
Враховуючи приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду , за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд також зазначає, що сторони в судовому процесі мають право подавати пояснення, заяви, клопотання та довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Господарський суд звертає увагу, що право зменшувати розмір неустойки виникає за наявності виняткових обставини.
Відповідач не повідомив суд про існування виняткових обставин та не надав жодного доказу на обґрунтування заявленого клопотання, у зв`язку з чим господарський суд визнав за справедливе відмовити у його задоволенні.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 7008,00грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1921,00грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №341824 від 18.12.2019 на суму 1921,00грн.
Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 960,50грн., з урахуванням того, що 50% позовних вимог позивача судом задоволено.
Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186542) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) про стягнення 14016,00грн. штрафу задовольнити частково.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186542) 7008,00грн. (сім тисяч вісім грн. 00 коп.) штрафу; 960,50грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог , а саме в частині стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДІАГОНАЛЬНА, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186542) 7008,00грн. штрафу відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 16.03.2020.
Суддя І.В. Петренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 18.03.2020 |
Номер документу | 88210149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні