Рішення

від 10.03.2020 по справі 904/421/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020м. ДніпроСправа № 904/421/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Пацан А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНЕНКАМП", с. Стоянка, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКЕ АГРО", с. Степове, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, процентів за користування грошовими коштами, штрафу, 3% річних в загальній сумі 145 194,88 грн

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОНЕНКАМП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКЕ АГРО" (далі - відповідач) про стягнення 87 000,00 основного боргу, 17 717,26 грн пені, 2 124,00 грн інфляційних втрат, 25 910,57 грн процентів за користування грошовими коштами, 10 200,00 грн штрафу, 2 243,05 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №KIV-18-282-P від17.07.2018 в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 відкладено розгляд справи на 10.03.2020.

03.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНЕНКАМП" надійшло клопотання б/н від 25.02.2020 про проведення судового засідання у справі №904/421/20, призначеного на 10.03.2020 о 09:30, в режимі відеоконференції, доручити проведення відеоконференції Господарському суду м.Києва.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області в зв`язку з відсутністю в Господарському суді м. Києва технічної можливості проведення судового засідання у справі №904/421/20, призначеного на 10.03.2020 о 09:30, у режимі відеоконференції, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНЕНКАМП" про проведення судового засідання у справі №904/421/20 в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання 10.03.2020 не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином. 03.03.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Суд долучив клопотання позивача до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 10.03.2020 не з`явився, відзив на позов не надав. Ухвала суду від 19.02.2020 про відкладення судового засідання на 10.03.2020 направлена за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКЕ АГРО": 52050, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Степове, вул. Механізаторів, будинок 1, зазначене в позовній заяві та підтверджене витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виготовленим на запит господарського суду за №1006248016 від 27.01.2020 (арк.с. 41-45).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на вищевикладене, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення сторін про здійснення розгляду даної справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача.

В судовому засіданні 10.03.2020 прийнято рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Боненкамп" (позивач, постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янське агро" (відповідач, покупець) уклали договір поставки №КІV-18-282-Р (далі - договір) відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця шини, диски, колеса та комплектуючи до них для сільськогосподарської техніки, спецтехніки і мототехніки (далі - товар), окремими партіями, відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п.1.2. договору істотними умовами договору є кількість, асортимент, ціна, умови та місце поставки товару, які узгоджуються сторонами шляхом укладення та підписання письмових додатків (специфікацій), а у разі їх відсутності - рахунках і видаткових накладних, по кожній окремій поставці товару в рамках цього договору.

Згідно з п.4.2. договору датою поставки і моментом переходу до покупця права власності на товар та всіх пов`язаних із цим ризиків є дата підписання видаткової накладної на товар, яка видається постачальником, уповноваженою особою покупця.

Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 20 календарних днів з дати зазначеної у видатковій накладній на товар, якщо інше передбачено додатковими угодами або специфікаціями.

На виконання умов укладеного договору 18.03.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 102 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1762 від 18.03.2019.

Виходячи з п.7.2. договору, відповідач був зобов`язаний оплатити отриманий товар в строк до 08.04.2019.

Проте відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 15 000,00 грн, та з порушенням строку, встановленого пунктом 7.2., що підтверджується банківською випискою (а.с.20).

Отже заборгованість відповідача за поставлений товар становить 87 000,00 грн.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №KIV-18-282-P від17.07.2018 в частині розрахунку за отриманий товар та просить суду стягнути з відповідача 87 000,00 основного боргу, 17 717,26 грн пені, 2 124,00 грн інфляційних втрат, 25 910,57 грн процентів за користування грошовими коштами, 10 200,00 грн штрафу, 2 243,05 грн 3% річних, що і є причиною виникнення цього спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до умов договору, строк оплати товару є таким, що настав 08.04.2019.

Доказів оплати товару в сумі 87 000,00 грн відповідач не надав.

Враховуючи, що наявність заборгованості у розмірі 87 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 87 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період з 09.04.2019 по 15.01.2020, суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2 243,05 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Інфляційні втрати позивачем заявлено в сумі 2 124,00 за місяці прострочення: травень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року, листопад 2019 року.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В той же час, позивачем не включені в розрахунок місяці червень, липень та серпень 2019 року, в яких мала місце дефляція.

З урахуванням викладеного задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 410,61 грн за період вересень 2019 року - листопад 2019 року.

Відповідно до пунктів 9.5., 9.6. договору, при простроченні оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням пені, нараховааної на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої оплати за кожен день її прострочення. У випадку прострочення оплати товару протягом більше, ніж 10 календарних днів, покупець сплачує також користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

За розрахунком позивача розмір пені за порушення строків оплати поставленого товару за загальний період прострочення з 09.04.2019 по 09.10.2019 становить 17 717,26 грн., штраф 10% становить 10 200,00 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов`язання з оплати поставленого товару відповідачем виконано з порушенням п.7.2. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок пені та штрафу здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 17 717,26 грн та штрафу в сумі 10 200,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 5 ст.694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня фактичної оплати.

Відповідно до пунктів 9.6. договору у випадку прострочення оплати товару протягом більше, ніж 10 календарних днів, покупець сплачує також користь постачальника відсотки за користування коштами, які повинні бути йому перераховані у розмірі 36% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати без обмеження строків нарахування.

За розрахунком позивача, розмір відсотків річних за користування коштами за загальний період прострочення з 04.09.2019 по 15.01.2020 становить 25 910,57 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних за користування коштами за заявлений період, суд дійшов висновку, що він є арифметично і методологічно правильним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 25 910,57 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське агро" (52050, Дніпропетровська область, село Степове, вул. Механізаторів, будинок 1, код ЄДРПОУ 39225623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боненкамп" (08114, Київська область, село Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе, код ЄДРПОУ 37757186) 87 000,00 грн - основного боргу, 1 410,61 грн - інфляційних втрат, 2 243,05 грн - 3% відсотків річних, 25 910,57 грн - відсотків за користування коштами, 17 717,26 грн - пені, 10 200,00 грн - штрафу, 2 167,22 грн - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.03.2020.

Суддя А.Є. Соловйова