Рішення

від 13.03.2020 по справі 910/19124/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2020Справа № 910/19124/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі філії Центр управління промисловістю Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю МДК Інвест , м. Київ

про стягнення 20 275,59 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр управління промисловістю Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач/АТ Українська залізниця ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МДК Інвест (далі - ТзОВ МДК Інвест /відповідач) про стягнення 20 275,59 грн заборгованості за договором на надання послуг по роботі з бракованою шпалопродукцією №06-Б-15 від 30.12.2014.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2014 між Державним підприємством Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України , правонаступником якого є АТ Українська залізниця згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МДК Інвест (далі - замовник) укладено договір на надання послуг по роботі з бракованою шпалопродукцією № 06-Б-15.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується прийняти від замовника певну лісопродукцію на зберігання, після вивантаження та сортування, а замовник зобов`язався сплатити відповідну суму на умовах даного договору, згідно з розцінками на виконання робіт.

Згідно п. 1.3. договору приймання продукції, вивантаження, сортування та зберігання продукції проводиться на Новомосковському шпалопросочувальному заводі Державного підприємства Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України .

Пунктом 3.1. договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю 100% вартості послуг за вивантаження, сортування, зберігання та навантаження бракованої продукції в строк до 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку.

У відповідності до п. 3.2., п. 3.3. договору вартість послуг по вивантаженню, сортуванню, зберіганню по даному договору залежить від кількості бракованої продукції, згідно цін, які діють на заводі ( додаток № 1). Вартість супутніх послуг оплачуються додатково, по виставленим рахункам, згідно цін які діють на заводі.

Сторони один раз на місяць складають акти звірок взаєморозрахунків. Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який надається та підписується сторонами на протязі 10 діб після закінчення просочення останньої партії продукції (п. 3.5., 3.6. договору).

У період з грудня 2014 року по квітень 2016 року позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги у відповідності до умов договору на загальну суму 20 275,59 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № ОУ-0000002 від 13.01.2015, № ОУ-0000029 від 16.04.2015, № ОУ-0000032 від 16.04.2015, № ОУ-0000041 від 12.05.2015, № ОУ-0000053 від 02.06.2015, № ОУ-0000058 від 01.07.2015, № ОУ-0000072 від 03.09.2015, № ОУ-0000088 від 03.11.2015, № ОУ-0000004 від 25.01.2016, № ОУ-0000032 від 29.03.2016, № ОУ-0000035 від 11.04.2016.

Відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість за надані послуги, зокрема з вимогою №1385 від 28.09.2016, претензією № 942 від 22.09.2017, листом-вимогою №994 від 17.10.2018, вимогою №324 від 17.04.2019. Проте, відповідач відповіді на перелічені вимоги не надавав, заборгованість не погасив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав послуги згідно договору на загальну суму 20 275,59 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, на підтвердження іншого відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ТзОВ МДК Інвест порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 20 275,59 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі філії Центр управління промисловістю Акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МДК Інвест (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 20; ідентифікаційний код 37086455) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі філії Центр управління промисловістю Акціонерного товариства Українська залізниця (03038, місто Київ, вулиця Федорова, будинок 32; ідентифікаційний код 40081389) заборгованість в розмірі 20 275 (двадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 59 коп. та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук