Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/501/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/501/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас

до Товариства з обмеженою відповідальністю Шурстеп

про 40 262, 00 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Баркас (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Шурстеп (далі - відповідач) про стягнення 54 262, 00 грн заборгованості, з яких: 27 131, 00 грн сума основного боргу та 27 131, 00 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на ст. 525, 526, 530, 612, 629, ч. 1 ст. 762 ЦК України, ст. 174, 179, 193, ГК України, позивач зазначає, що відповідачем було неналежно виконано свої зобов`язання за договором оренди №5/10 від 01.10.2017, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

17.02.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшов лист, в якому останній зазначив, що шляхом поштового зв`язку направив на адресу суду документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.01.2020.

19.02.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив, що письмовий документ про пролонгацію дії договору оренди від 01.10.2017 за № 5/10 не укладався, проте фактично об`єкт оренди відповідачем позивачу не повернено, акт приймання-передачі про повернення об`єкта оренди не складався сторонами.

19.02.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у зв`язку із частковим погашенням відповідачем суми боргу за орендну плату в розмірі 14 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

19.02.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив про зміну ціни позову, також на виконання ухвали суду від 17.01.2020 надав виписки з банку про рух коштів між позивачем та відповідачем з 01.10.2017 по 20.01.2020.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 було направлено відповідачу на адресу, зазначену позивачем та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03187, місто Київ, вулиця Теремківська, будинок 17, квартира 113 (номер відправлення 0103052041019).

26.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло повернуте об`єктом поштового зв`язку поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020, з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Інших адрес позивач суду не повідомив, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження в справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди № 5/10 (далі - договір), на підставі якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 344, 3 кв.м., за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 2, виробничий корпус (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.3. договору відновна вартість об`єкта оренди з урахуванням індексації складає 4 475 900, 00 грн.

Пунктом 1.4. договору визначено, що об`єкт оренди може використовуватись орендарем виключно для розміщення складського приміщення орендаря (без права здійснення будь-якої виробничої діяльності, організації торгової точки (оптової, роздрібної), закладу громадського харчування, а також без права здійснення інших дій, що суперечить вищеназваному цільовому використанню).

Стан об`єкта оренди на момент передання в орендне користування: придатне для використання у відповідності до мети оренди, визначеної в п.1.4. цього договору (п. 1.5. договору).

Орендодавець передає орендарю в користування об`єкт оренди після виконання орендарем п.5.1.-5.2. цього договору. Передача об`єкта оренди оформлюється актом прийому-передачі об`єкта оренди, який складається в двох екземплярах і підписується сторонами (їх повноважними представниками), і підтверджує факт передачі об`єкта оренди (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, орендар передає орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку дії цього договору чи дострокового його припинення. Передача об`єкта оренди оформлюється актом прийому-передачі об`єкта оренди, який складається в двох екземплярах і підписується сторонами (їх повноважними представниками).

Як визначено в п.2.3. договору, у випадку не передання об`єкта оренди в день закінчення строку дії цього договору або дострокового його припинення, орендодавець має право звільнити об`єкт оренди від майна орендаря, яке знаходиться в ньому та передати об`єкт оренди в користування третім особам. Майно орендаря зберігається орендодавцем. Орендар зобов`язаний відшкодувати витрати орендодавця, що пов`язані із зберіганням майна орендаря.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за весь час прострочення (п.2.4. договору).

Пунктом 3.1.1. договору орендар зобов`язався в строк, передбачений цим договором прийняти від орендодавця в користування об`єкт оренди.

Відповідно до п. 3.1.11. договору орендар зобов`язаний вносити на рахунок орендодавця орендну плату та інші необхідні платежі в порядку, строки та розмірах, що обумовлені цим договором.

Згідно з п. 3.1.15. договору орендар зобов`язаний в разі закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового розірвання, своєчасно повернути об`єкт оренди орендодавцю в задовільному технічному стані, згідно з актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Орендар має право достроково розірвати цей договір, випадках передбачених цим договором та чинним законодавством України (п.3.2.5. договору).

Орендодавець зобов`язується передати в користування об`єкт оренди на умовах і в строк, передбачений цим договором (п.3.3.1. договору).

Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що орендодавець має право отримувати від орендаря щомісячно орендну плату та інші платежі у відповідності до вимог цього договору.

Згідно з п.4.1. договору розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 10 330, 00 (десять тисяч триста тридцять) гривень з ПДВ.

Сторони узгодили наступний порядок визначення розміру щомісячної орендної плати (з урахуванням її індексації), починаючи з другого місяця оренди: орендна плата = орендна ставка*індекс К1. При цьому, орендна ставка за весь об`єкт за 1 місяць становить суму, що зазначена в п.1 цього договору. Під індексом К1 сторони розуміють співвідношення офіційно встановленого Національним банком України курсу гривні до долару США на день складання рахунку ( а у випадку відсутності рахунку - на день оплати) за кожен окремий місяць до офіційно встановленого Національним банком України курсу гривні до долару США на момент підписання даного договору. Така індексація відбувається без додаткового узгодження або оформлення сторонами. Якщо значення індексу К1 менше одиниці, то орендар сплачує орендну плату в розмірі, визначеному орендодавцем за попередній місяць оренди. Індекс К1 застосовується у випадках, коли він перевищує одиницю. Орендодавець має право при визначенні розміру орендної плати не застосовувати індекс К1. В цьому випадку орендар сплачує орендну плату в розмірі, визначеному орендодавцем за попередній місяць оренди (п.4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що орендодавець вправі збільшувати розмір орендної плати. В такому разі орендодавець надсилає орендарю (або надає представнику орендаря) вимогу у вигляді листа та два екземпляри додаткової угоди про внесення відповідних змін до договору. Орендар зобов`язується розглянути вимогу орендодавця і додаткову угоду про внесення змін до договору та протягом 10 (десяти) днів з моменту її отримання підписати отриману додаткову угоду та надіслати її орендодавцю (або надати представнику орендодавця). У разі не підписання орендарем та неповернення орендодавцю його примірника додаткової угоди протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання вимоги, цей договір вважається припиненим за взаємною згодою сторін і орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди та передати його орендодавцю згідно з умовами п.2.2. цього договору.

Відповідно до п. 4.4. договору орендар на підставі рахунків орендодавця відшкодовує витрати на оплату комунальних послуг та експлуатаційних послуг.

Сторони домовились, що розмір орендної плати з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року включно становить 10 330, 00 (десять тисяч триста тридцять) гривень з ПДВ. При цьому, у вищевказаний період положення пункту 4.2. цього договору при визначенні розміру орендної плати за договором не застосовуються.

Пунктом 5.1. договору визначено, що орендар зобов`язаний здійснити оплату в розмірі місячної орендної плати за перший місяць оренди не пізніше ніж протягом п`яти днів після підписання цього договору. Оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється по ставці згідно п. 4.1. цього договору.

В якості забезпечення власних зобов`язань по договору, орендар, за письмовою вимогою орендодавця, зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з моменту підписання даного договору, внести орендодавцю гарантійний (забезпечувальний) платіж у розмірі орендної плати за 1 місяць оренди. Гарантійний платіж може бути використано орендодавцем шляхом утримання із такого платежу сум, що дорівнюють заборгованості орендаря по орендній платі, спожитим комунальним та експлуатаційним послугам, по штрафним санкціям, тощо протягом всього строку дії договору. Покриття заборгованості за рахунок гарантійного платежу здійснюється шляхом відрахування коштів із суми гарантійного платежу після отримання орендарем письмового повідомлення (рахунку) про проведення розрахунків (надалі - повідомлення ), яке одночасно є вимогою про поповнення суми гарантійного платежу до вказаного в цьому пункті договору розміру. Орендар повинен поповнити гарантійний платіж протягом 7 (семи) днів з дня отримання повідомлення.

У випадку збільшення розміру орендної плати орендодавець направляє орендарю повідомлення (рахунок), при цьому орендар повинен протягом п`яти днів з моменту отримання цього рахунку сплатити орендодавцю частину гарантійного платежу у такому розмірі, щоб загальна сума гарантійного платежу, яка утримується орендодавцем дорівнювала місячному розміру орендної плати .

У випадку відсутності заборгованості з платежів за договором (крім орендної плати), сума сплаченого гарантійного платежу зараховується як виконання орендарем зобов`язань з повної та своєчасної сплати орендної плати за останній місяць оренди.

У випадку залишення суми гарантійного платежу після повернення об`єкту оренди орендодавцю та погашення всіх заборгованостей орендаря відповідно до умов договору, залишок такої суми повертається орендарю протягом десяти банківських днів (п.5.2. договору).

Згідно з п. 5.3. договору, орендар перераховує щомісячно, починаючи з другого місяця оренди, до 10-го числа кожного місяця орендну плату за поточний місяць на банківський рахунок орендодавця з початку кожного місяця або вносить орендну плату готівкою. Підставою для внесення орендної плати є договір.

Відповідно до п. 5.4. договору, вартість комунальних послуг перераховується орендарем не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяця на підставі рахунків орендодавця

Пунктами 5.5. та 5.6. договору сторони погодили вважати розрахунковим періодом календарний місяць. Розмір орендної плати за неповний календарний місяць оренди розраховується орендодавцем, виходячи з фактичної кількості днів оренди в такому календарному місяці. За погодженням сторін орендна плата може вноситися в будь-якій іншій формі, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Орендна плата нараховується орендодавцем та сплачується орендарем, починаючи з дати прийняття об`єкту оренди орендарем за актом приймання - передачі, і нараховується орендодавцем та сплачуться орендарем по дату фактичного повернення об`єкту оренди від орендаря орендодавцю.

У разі прострочення внесення платежів за цим договором, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.11.2.1. договору).

У випадку прострочення внесення платежів (орендної плати, відшкодування вартості комунальних платежів, поповнення гарантійного платежу) за цим договором більше 10 (десяти) календарних днів, орендар сплачує орендодавцю пеню, передбачену п. 11.2.1. цього договору за весь період прострочення та штраф в розмірі 100% від суми заборгованості (п.11.4. договору).

Відповідно до п.11.8. договору, підставою для сплати штрафних санкцій, що визначені п. 11.3., 11.5.-11.7. цього договору є акт, який складається за участю представників сторін, а у випадку ухилення орендаря від участі в складання такого акту, орендодавець має право скласти його за участю представників орендодавця або інших незацікавлених осіб (не менше 2-х осіб).

Пунктом 11.9. договору сторони передбачили, що у випадках, передбачених пп. 11.3-11.7 цього договору, в першу чергу зараховується сума штрафів, а потім орендна оплата. Штрафні санкції (пеня, штраф), визначені цим договором, нараховуються орендодавцем та оплачуються орендарем без будь-яких обмежень у строках до повного виконання грошових зобов`язань орендарем. Строк позовної давності сторін щодо стягнення штрафних санкцій з орендаря становить три роки

Кожна із сторін має право на дострокове припинення (розірвання) цього договору, про що ініціююча сторона зобов`язана повідомити іншу сторону про дострокове припинення (розірвання) цього договору ( п.12.1. договору).

Згідно з п.13.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 жовтня 2018 року включно. Строк оренди починається з моменту передачі об`єкту оренди по акту приймання - передачі орендарю і закінчується в день закінчення строку дії цього договору.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишились невиконаними і не звільняє від відповідальності за ті порушення, які мали місце під час дії цього договору ( п.13.4. договору).

01.11.2018 сторони уклали додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди №5/10, якою дійшли згоди викласти п.13.1. договору в наступній редакції: Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 жовтня 2019 року включно

За актом здачі-приймання нежилого приміщення від 01.10.2017 до договору оренди №5/10 від 01.10.2017, який підписаний обома сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 344, 3 кв.м., за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 2, виробничий корпус.

Таким чином, позивач виконав свої обов`язки за договором у повному обсязі та передав відповідачу в оренду об`єкт нерухомості передбачений договором на загальну суму 127 631, 00 грн, з яких: 123 960, 00 грн орендна плата та 3 671, 00 грн вартість спожитих комунальних послуг у період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Відповідач у порушення умов договору оренди належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідно до наданих позивачем виписок з банку про рух коштів, відповідач здійснював наступні оплати: 15.01.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 28.02.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 11.03.2019 в сумі 2 629, 00 грн, 13.03.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 18.03.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 08.04.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 19.04.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 02.05.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 08.05.2019 в сумі 231, 00 грн, 27.05.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 26.06.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 01.07.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 11.07.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 17.07.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 09.09.2019 в сумі 10 000, 00 грн, 30.09.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 04.11.2019 в сумі 5 000, 00 грн, 11.11.2019 в сумі 5 330, 00 грн, 16.12.2019 в сумі 15 330, 00 грн, 03.01.2020 в сумі 7 000, 00 грн, 20.01.2020 в сумі 7 000, 00 грн, що разом складає 119 500, 00 грн.

Таким чином, несплаченою залишилась сума в розмірі 8 131, 00 грн (127 631, 00 грн - 119 500, 00 грн).

Судом встановлено, що 20.12.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу за вих. № 88/12 разом з рахунками-фактури на відшкодування вартості спожитих комунальних послуг №СФ-0000020 від 28.02.2019, № СФ-0000066 від 30.04.2019, № СФ-0000085 від 31.05.2019, № СФ-0000106 від 30.06.2019, № СФ-0000121 від 31.07.2019, № СФ-0000149 від 31.08.2019, № СФ-0000162 від 30.09.2019, № СФ-0000181 від 31.10.2019, № СФ-0000209 від 30.11.2019, а також актом звірки взаємних розрахунків з позивачем за період з 01.01.2019 по 30.11.2019, що підтверджується описом вкладення в поштове відправлення від 20.12.2019, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Проте, відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав, заборгованість за договором оренди від 01.10.2017 не сплатив.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року відповідач порушував умови договору від 01.10.2017 за №5/10, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення 40 262, 00 грн, з яких 13 131, 00 грн - сума основної заборгованості по орендній платі та 27 131, 00 грн- сума штрафу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525 , 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5.3. договору, сторони передбачили, що орендар перераховує щомісячно, починаючи з другого місяця оренди, до 10-го числа кожного місяця орендну плату за поточний місяць на банківський рахунок орендодавця з початку кожного місяця або вносить орендну плату готівкою. Підставою для внесення орендної плати є договір.

Позивачем було надано приміщення відповідачу в орендне користування у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 127 631, 00 грн, з яких: 123 960, 00 грн орендна плата та 3 671, 00 грн вартість спожитих комунальних послуг.

Як зазначає позивач, відповідачем було частково сплачено суму заборгованості в розмірі 114 500, 00 грн, а тому просить стягнути з відповідача 13 131, 00 грн суму основної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до наданої виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем, у період 15.01.2019 по 20.01.2020 останнім було сплачено на користь позивача суму за договором оренди від 01.10.2017 в розмірі 119 500, 00 грн, що на 5 000, 00 грн більше, ніж зазначає позивач у позовній заяві.

Враховуючи викладене вище, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму основної заборгованості за оренду в розмірі 8 131, 00 грн (13 131, 00 грн - 5 000, 00 грн).

Доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

А тому, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 8 131, 00 грн за період з січня 2019 по грудень 2019.

Також, у зв`язку із не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, позивачем нараховано до стягнення 27 131, 00 грн штрафу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як було зазначено вище, пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар перераховує щомісячно, починаючи з другого місяця оренди, до 10-го числа кожного місяця орендну плату за поточний місяць.

Сторони передбачили п.11.4. договору, що у випадку прострочення внесення платежів (орендної плати, відшкодування вартості комунальних платежів, поповнення гарантійного платежу) за цим договором більше 10 (десяти) календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 100% від суми заборгованості.

Разом з тим, відповідно до п. 13.4. договору сторони дійшли взаємної згоди, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишились невиконаними і не звільняє від відповідальності за ті порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Враховуючи вищевикладене, оскільки 10 грудня 2019 був останнім днем для оплати орендних платежів за грудень 2019, та враховуючи, що позивач має право нараховувати штраф в розмірі 100% від суми заборгованості у випадку прострочення внесення платежів більше 10 (десяти) календарних днів, таким чином строк для нарахування штрафу настав 21 грудня 2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, а саме згідно наданої виписки з банку про рух коштів між позивачем та відповідачем, станом на 21 грудня 2019 року у відповідача перед позивачем сума заборгованості зі сплати орендних платежів за період з січня 2019 по грудень 2019 становила 22 131, 00 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем, з урахуванням встановлення судом наявності заборгованості у відповідача перед позивачем станом на 21 грудня 2019 саме в розмірі 22 131, 00 грн (що на 5 000, 00 грн менше, ніж зазначає позивач), таким чином за розрахунком суду розмір штрафу становить 22 131, 00 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 8 131, 00 грн та 22 131, 00 грн штрафу.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шурстеп (03187, місто Київ, вулиця Теремківська, будинок 17, квартира 113, ідентифікаційний код 40279059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 2, ідентифікаційний код 32393992) 8 131 (вісім тисяч сто тридцять одна) грн 00 коп. основної заборгованості, 22 131 (двадцять дві тисячі сто тридцять одна) грн 00 коп. штрафу та 1 579 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 92 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань