Рішення

від 10.03.2020 по справі 918/40/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/40/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі: Рівненської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісан"

про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок

секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники:

Від позивача: Поліщук І.С.;

Від відповідача: не з`явився;

Від органу прокуратури: Прищепа О.М.;

ОПИС СПОРУ

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісан" про звільнення самовільно зайнятих ділянок.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані наступними обставинами. Рівненською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану додержання вимог земельного законодавства на території м. Рівного тавстановлено, що Товариством з обмеженою відповідальність "Дісан" здійснено самовільне зайняття земельних ділянок площею 0,1097 га та 0,0304 га, розташованих в районі вулиць Соборної та Млинівської у м. Рівне, які перебувають у комунальній власності, шляхом влаштування металевого паркану.

При цьому, факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок комунальної власності підтверджується матеріалами перевірок Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Таким чином, на переконання прокурора, дії ТОВ "Дісан" по влаштуванню паркану на земельних ділянках площею 0,1097 га та 0,0304 га, які перебувають в комунальній власності, є самовільним зайняттям земельних ділянок. А отже дії відповідача є протиправним використанням земельного об`єкта без відповідного дозволу.

Відтак прокурор зазначає, що ТОВ "Дісан" повинно звільнити самовільно зайняті земельні ділянки які перебувають у власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

Рівненська міська рада надала пояснення у справі, відповідно до змісту яких рада підтримує вимоги прокуратури та просить суд їх задоволити.

Відповідач відзиву на позов з відображенням своєї позиції щодо суті позову не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року відкрито провадження у справі №918/40/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18 лютого 2020 року.

27 січня 2020 року Рівненською міською радою подано суду пояснення по справі.

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 10 березня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов.

В судовому засіданні Рівненська міська рада підтримала позов в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

13 грудня 2018 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Дісан" при використанні земельної ділянки площею 1,0214 га з кадастровим номером 5610100000:01:001:0100, яка розташована на території міста Рівне, про що складено відповідний акт №1225-ДК/1373/АП/09/01/-18.

Зі змісту вказаного акту слідує, що в результаті перевірки встановлено, що відповідно до договору суборенди від 06.11.2015 земельну ділянку площею 1,0214 га, к.н. 5610100000:01:001:0100, передано в суборенду ТОВ "Дісан" для будівництва житлових будинків з торговим комплексом в м. Рівному у мікрорайоні №92 "Ювілейний" (IV містобудівельний комплекс).

Водночас в ході перевірки встановлено, що окрім зазначеної земельної ділянки ТОВ "Дісан" використовується суміжні земельні ділянки по межі від А до Б площею 0,1097 га та по межі від В до Г площею 0,0304 га шляхом влаштуванням металевого паркану. Відповідно до даних Державного земельного кадастру, зазначені земельні ділянки, які є дотичними до ділянки орендованої відповідачем, відносяться до земель запасу житлової громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради.

Відповідно встановлені обставини свідчать про порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Вказані обставини також відображені в акті обстеження земельної ділянки №1225-ДК/4/АО/10/01/-19 від 17 січня 2019 року.

У зв`язку з наведеним, 17 січня 2019 року відносно директора ТОВ "Дісан" Штепи-Пекура В.С. складено протокол про адміністративне правопорушення №1225-ДК/0000050/П/07/01/-19. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 53-1 КУпАП. А тому відносно відносно директора відповідача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в сумі 15 028,80 грн.

Разом з тим, директору ТОВ "Дісан" Штепі-Пекур В.С. внесено припис від 17 січня 2019 року №1224-ДК/11Пр/03/01/-19 з вимогою усунути порушення вимог земельного законодавства у строк до 18 лютого 2019 року.

Згідно з актом перевірки дотримання земельного законодавства від 19 березня 2019 року №182-ДК/191/АП/09/01/-18, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області проведено позапланову перевірку стану виконання вимог припису від 17.01.2019 року №1224-ДК/11Пр/03/01/-19 директором ТОВ "Дісан" Штепою-Пекур В.С.

За результатами вказаної перевірки встановлено, що вимоги припису не виконано.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Дісан" припису щодо необхідності звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області складено протокол про адміністративне правопорушення №182-ДК/0000130/П/07/01/-19 та винесено постанову №182-ДК/000013 0/ПО/08/01/-19 про притягнення директора ТОВ "Дісан" Штепи-Пекур В.С. до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255 грн.

Згідно з приписом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 19 березня 2019 року №182-ДК/96/Пр/03/01/-19 директора ТОВ "Дісан" Штепі-Пекур В.С. зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства у строк протягом 30 днів.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 04 лютого 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1097 га становить 1 742 149,17 грн.

03 травня 2019 року Прокуратура Рівненської області звернулась до Рівненської міської ради з листом про надання інформації щодо вжитих міською радою заходів.

11 липня 2019 року Рівненська міська рада звернулась до відповідача з листом з вимогою про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та повернення їх у попередній стан шляхом демонтажу металевого паркану.

Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

А отже, допущене відповідачем порушення вимог земельного законодавства на час розгляду справи не усунуто.

Водночас суд встановив відсутність у відповідача будь-яких прав на отримання самовільно зайнятих земельних ділянок у власність чи в користування.

Також суд не встановив фактів отримання відповідачем будь-яких правовстановлюючих документів на земельні ділянкі для розміщення певних об`єктів (в тому числі влаштування парканів). Відповідач не надав суду жодних доказів щодо вжиття ним заходів для оформлення права на ці земельні ділянки.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом є позадоговірними та стосуються припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, зокрема шляхом звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Згідно з положеннями статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 статті 152 Земельного кодексу України).

У відповідності до приписів статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, згідно з нормами статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Матеріали справи стверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісан", без правових на те підстав, влаштувало паркан на землях, що перебувають у комунальній власності.

Також суд дослідив та встановив відсутність у відповідача будь-яких прав на отримання самовільно зайнятих земельних ділянок у власність чи в користування. Відопвідач не отримував жодних правовстановлюючих документів на самовільно зайняті ним земельні ділянки та не вживав заходів для оформлення права на ці земельні ділянки.

Наведені обставини свідчать про самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 0,1097 га та 0,0304 га. Ці самовільно зайняті земельні ділянки розташовані в районі вулиць Соборна та Млинівської у м. Рівне та є суміжними із земельною ділянкою к.н. 5610100000:01:001:0100, яка на законних підставах використовується відповідачем.

Таким чином суд робить висновок про порушення відповідачем прав територіальної громади міста Рівного щодо земельних ділянок комунальної власності.

Відповідно позовні вимоги прокуратури про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок є законними та обґрунтованими, та такими, що мають бути задоволені.

Крім того, дослідивши прохальну частину позовних вимог, суд з метою належного виконання рішення, вважає за необхідне в резолютивній частині рішення зазначити ідентифікуючі ознаки місць розташування земельних ділянок. Незазначення такої інформації може ускладнити або унеможливити в подальшому виконання рішення. При цьому судом враховано, що внесення ідентифікуючих ознак не змінить ні кількісних ні якісних показників, що характеризують предмет позову. А відтак внесення ідентифікуючих ознак, які позивачем зазначені в тексті позовної заяви, не спричинить виходу суду за межі позовних вимог.

Оскільки позов у справі подано прокурором, суд також вважає за необхідне надати правову оцінку підстав такого звернення з позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж такий орган взагалі відсутній.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор листом від 11 січня 2020 року повідомив Рівненську міську раду про свій намір подати відповідну позовну заяву.

Окрім того прокурор зазначає, що про факти виявлених правопорушень міська рада дізналась іще в травні 2019 року після направлення прокуратурою відповідного повідомлення, попри вказане станом на даний час Рівненською міською радою не вчинено дій щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Зважаючи на викладене, суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Враховуючи вищевикладене, прийнявши до уваги надані докази суд робить висновок, що позовні вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісан" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,1097 га та площею 0,0304 га, які є суміжними з земельною ділянкою к.н. 5610100000:01:001:0100 та розташовані в районі вулиць Соборна та Млинівської у м. Рівне, є законними, обґрунтованими відповідачем не спростованими та такими, що мають бути задоволені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати в сумі 4 204,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дісан" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32311815) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1097 га, яка є суміжною з земельною ділянкою к.н. 5610100000:01:001:0100 та розташована в районі вулиць Соборна та Млинівської у м. Рівне, та привести її у попередній стан шляхом знесення паркану.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дісан" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32311815) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0304 га, яка є суміжною з земельною ділянкою к.н. 5610100000:01:001:0100 та розташована в районі вулиць Соборна та Млинівської у м. Рівне, та привести її у попередній стан шляхом знесення паркану.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісан" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32311815) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач: Рівненська міська рада (33000, м. Рівне, вул. Соборна 12-А, код ЄДРПОУ 34847334).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісан" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32311815).

Стягувач (за судовим збором): Прокуратура Рівненської області (вул.16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 16 березня 2020 року.

Суддя Качур А.М.