Ухвала

від 13.03.2020 по справі 922/6676/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" березня 2020 р.Справа № 922/6676/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши подання (вх.№5450 від 02 березня 2020 року) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В. В. про визначення частки майна боржника у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, проспект Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295) до Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення коштів в розмірі 127 830,38 грн за участю представників:

приватного виконавця - Попляк В.В., посвідчення №0211 від 16.08.2018;

представника позивача - Замікули Б.С., довіреність №85/1446 від 31.12.2019;

представника відповідача - Данно В.В., особисто.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Харківської області від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В. В. надійшло подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (вх. №5450 від 02 березня 2020 року), у якому просить суд визначити частку майна - квартири АДРЕСА_2 , яка належить боржнику Данно Вікторії Валентинівні на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер: 7-99-118804 від 18.03.1999, виданого відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради.

Подання мотивовано тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 29.02.2016 у справі №922/6676/15 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе про стягнення з Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни основного боргу за Договором оренди нерухомого майна №35100/13/0002 від 27 лютого 2013 року в сумі 79 658,76 грн, пені в розмірі 4 065,24 грн, 3% річних у розмірі 3 335,19 грн, інфляційних витрат в розмірі 40 713,29 грн.

На виконання вказаного рішення суду 29 лютого 2016 року господарським судом Харківської області було видано наказ.

Вищезазначене рішення господарського суду Харківської області не виконано, оскільки у боржника недостатньо майна для його виконання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2020 року прийнято подання до розгляду з повідомленням сторін та заінтересованих осіб, розгляд подання призначено у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2020 року.

Протокольною ухвалою від 11 березня 2020 року на підставі статті 183 ГПК України відкладено судове засідання на 13 березня 2020 року.

Боржник Данно В.В. через канцелярію суду господарського суду Харківської області надала пояснення щодо місця проживання співвласників майна - квартири АДРЕСА_2 (вх.№6324 від 11.03.2020).

На підставі наданої боржником інформації судом здійснено роздруківку з Реєстру територіальної громади міста Харкова про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) (а.с.220-225 т.2).

В судовому засіданні 13 березня 2020 року приватний виконавець Попляк В.В. підтримав заявлене подання, просив визначити 1/3 майна - квартири АДРЕСА_2 за боржником Данно Вікторією Валентинівною .

Представник стягувача в судовому засіданні 13 березня 2020 року підтримав заявлене приватним виконавцем подання.

Присутня в судовому засіданні 13 березня 2020 року боржник Данно В.В. заперечувала проти задоволення подання, заявляла про наявність іншого майна, яке знаходиться в розпорядженні стягувача, та, за рахунок якого можливо звернути стягнення.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання 13 березня 2020 року не з`явилися.

При розгляді подання (вх. №5450 від 02 березня 2020 року) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. про визначення частки майна боржника, судом враховується наступне.

Статтею 335 ГПК України встановлено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що встановлений статтею 335 ГПК України строк розгляду подання приватного виконавця, не є розумним за для розгляду зазначеного питання у справі №922/6676/15.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України , no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України , no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії ).

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції ).

Суд зазначає, що співвласники у праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є заінтересованими особами та обов`язково повинні бути обізнані про розгляд питання про визначення частки майна боржника щодо їх спільної сумісної власності. Така вимога передбачена статтею 335 ГПК України.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд зазначеного подання приватного виконавця, для ефективної реалізації ними своїх процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 ГПК України, суд дійшов висновку про відкладення розгляду подання приватного виконавця за для належного повідомлення заінтересованих осіб відповідно до частини 2 ст.119 ГПК України.

Керуючись статтями 232-236, 335 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Розгляд подання (вх.№5450 від 02 березня 2020 року) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В. В. про визначення частки майна боржника у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни про стягнення коштів в розмірі 127 830,38 грн - відкласти.

Розгляд справи відкласти на "01" квітня 2020 р. о 12:00

Викликати в судове засідання заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким запропонувати подати заперечення на подання приватного виконавця (за наявності) з підтверджуючими документами.

Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч.2 ст.335 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 16.03.2020.

Суддя Т.О. Пономаренко