Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/17754/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020Справа № 910/17754/19 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИКО" (вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 20-А, м. Харків, 61072)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ПРОМ ГРУПП" (вул. Данила Щербаківського, буд. 52, офіс 218, м. Київ, 04111)

про стягнення 58 401,60 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИКО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ПРОМ ГРУПП" про стягнення 58 401,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №986 від 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 в забезпеченні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИКО" відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИКО" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17754/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі №910/17754/19 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту, надісланому відповідачу.

Суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/17754/19, оскільки ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/17754/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауріс-М", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України: вул. Данила Щербаківського, буд. 52, офіс 218, м. Київ, 04111, а також на фактичну адресу відповідача, яку суд з`ясував з матеріалів справи, а саме: вул. Ватутіна, 42, офіс 22, м. Звенигородка, 20200.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИКО" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ПРОМ ГРУПП" (Постачальник) укладено договір поставки № 96 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного Договору, (далі - товар), а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку - фактури.

За приписами пунктів 2.1-2.2 договору,вартість товару визначається Постачальником в рахунку - фактурі та специфікації до даного договору. Сума транспортних витрат визначається сторонами та зазначається у рахунку фактурі.

Згідно з пунктами 3.1-3-4 договору, поставка партії Товару здійснюватися на наступних умовах: 3.1.1. Товар має бути поставлений Постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання передоплати. Постачальник своїми силами доставляє товар на склад Покупця розташований за адресою: Харьковская область, Балаклейский район, пгт Донець.

Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту передачі товару безпосередньо Покупцю або повноважному представнику Покупця відповідно до накладної. Повноважним: представником Покупця є особа, яка має оригінал довіреності на отримання товару зі заповненими обов`язковими реквізитами первинного документа.

Факт передачі Товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником Покупця.

Отримання товару відбувається тільки за наявності оригіналу довіреності зі заповненими обов`язковими реквізитами первинного документа.

Відповідно до п. 6.2 договору, у випадку порушення Постачальником строків поставки Товару відповідно до п. 3.1.1 даного Договору Постачальник виплачує Покупцю пеню, розраховану в розмірі 10% від суми, що підлягає до поставки, за кожен день прострочення в поставці, але не більше 50%.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 19.05.2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору. (п. 10.1 договору)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що ним було здійснено оплату товару за договором у розмірі 41 401,20 грн, а відповідачем в свою чергу не було поставлено товар, попередньо оплачений позивачем за договором у повному обсязі та не повернуто здійснену за нього оплату у розмірі 41 401,20 грн, яку й просить стягнути з відповідача за даним позовом. Крім того, за прострочення поставки позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 17 000,40 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору на підставі рахунка № 1501 від 19.11.2019 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 41 401,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 20.11.2019.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що поставка партії Товару здійснюватися на наступних умовах: 3.1.1. Товар має бути поставлений Постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання передоплати. Постачальник своїми силами доставляє товар на склад Покупця розташований за адресою: Харьковская область, Балаклейский район, пгт Донець.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, товар, передбачений умовами договору не поставив. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували здійснення відповідачем поставку товару у встановлений договором строк на суму 41 401,20 грн.

09.12.2019 позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору поставки, у якому також вимагав сплатити 41 401,20 грн, які перераховані відповідачу як попередня оплата за договором, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 09.12.2019.

Однак, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу у згаданому розмірі.

За ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 41 401,20 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 000,40 грн за період прострочення поставки за договором з 28.11.2019 по 08.12.2019.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору, у випадку порушення Постачальником строків поставки Товару відповідно до п. 3.1.1 даного Договору Постачальник виплачує Покупцю пеню, розраховану в розмірі 10% від суми, що підлягає до поставки, за кожен день прострочення в поставці, але не більше 50%.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ПРОМ ГРУПП" (вул. Данила Щербаківського, буд. 52, офіс 218, м. Київ, 04111, ідентифікаційний код 41571428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИКО" (вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 20-А, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 43162444) борг у розмірі 41 401 (сорок одна тисяча чотириста одна) грн 00 коп., пеню у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.03.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко