Рішення

від 10.03.2020 по справі 916/57/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/57/20

За позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (пр.Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (вул.Дунайська, 188, м.Рені, Одеська обл., 68802; код ЄДРПОУ 38728465)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» (вул.Дунайська, 188-В, м.Рені, Одеська обл., 68802; код ЄДРПОУ 35549599)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Ісак Д.П.

Представники:

Від позивача: Арабаджи І.А. - на підставі довіреності від 19.12.2019р.

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Державне підприємство (далі-ДП) «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «ДСЛ Україна» про стягнення заборгованості у розмірі 9 100 грн. 79 коп. та пені у розмірі 4 637 грн. 29 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/57/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30 січня 2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2020р. розгляд справи відкладено на 20.02.2020р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. розгляд справи відкладено на 03.03.2020р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2020р. розгляд справи відкладено на 10.03.2020р.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової кореспонденції на юридичну адресу згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.02.2020р. , про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, однак, поштові повідомлення було повернуто з позначкою: адресат відсутній .

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як зазначає позивач у справі, 14 жовтня 2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі-РВ ФДМУ по Одеській області) (Орендодавець) та ТОВ ДСЛ Україна (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840911202 (далі - Договір ), згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на третьому поверсі будівлі службових приміщень паромного комплексу, загальною площею 25,00 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188 (далі - Майно), що обліковується на балансі Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ „БОС» станом на 30 червня 2014р. і становить 101208 грн. Майно було передано в оренду з метою розміщення офісу відповідача.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору, на підставі акту приймання-передачі від 14.10.2014р., РВ ФДМУ по Одеській області передало, а ТОВ ДСЛ Україна прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на третьому поверсі будівлі службових приміщень паромного комплексу (інв. №2459), площею 25,00 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, що перебуває на балансі Ренійської філії ДП АМПУ (Адміністрація Ренійського морського порту).

Відповідно до пункту 3.1. Договору (в редакції Договору про внесення змін від 06.12.2017р.), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2017р. - 2638 грн 13 коп.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.5. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця , не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним , відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно, копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві , та 30% - Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.9. Договору Орендар на вимогу Орендодавця та Балансоутримувача зобов`язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Враховуючи вказане, позивач зазначив, що ним було виставлено відповідачу наступні рахунки для оплати: №60/1 від 11.05.2018р. на суму 1042 грн 70 коп., №60/2 від 11.05.2018р. на суму 405 грн 50 коп., №74/1 від 11.06.2018р. на суму 1042 грн 70 коп., №74/2 від 11.06.2018р. на суму 405 грн 50 коп., №90/1 від 10.07.2018р. на суму 1042 грн 70 коп., №90/2 від 10.07.2018р. на суму 405 грн 50 коп., №108./1 від 27.09.2018р. на суму 534 грн 41 коп., №108./2 від 17.09.2018р. на суму 207 грн 82 коп., які у передбачені Договором терміни не було сплачено відповідачем.

При цьому, позивач вказує, що Акти виконаних робіт (надання послуг): від 11.05.2018р., від 11.06.2018р., від 10.07.2018р., від 27.09.2018р., відповідачем підписані без жодних зауважень або заперечень.

Позивач також вказує, що у зв`язку з відсутністю оплати з боку відповідача ним було направлено претензії з вимогою погасити борг, а саме: №21-01-01/22-1610 від 27.06.2018р., №21-01-01/22-1878 від 31.07.2018р., №21-01-01/22-2121 від 29.08.2018р., які залишені без жодного реагування.

Крім того, позивач зазначив, що згідно п.10.1. Договору вказаний договір набирає чинності з 14.10.2014 р. та діє до 14.09.2017 р., термін дії якого (згідно договору від 01.09.2017 року про внесення змін до Договору) був продовжений до 14.08.2020 р. включно, виключно при умові виконання Орендарем п.3.12. та п.5.15 Договору.

Поряд з цим, позивач зазначив, що відповідно до отриманих 26.09.2018р. від РВ ФДМ України по Одеській області за №11-06-04404 від 20.09.2018 р. підписаних Актів прийому-передачі (повернення) майна, майно вважається повернутим Балансоутримувачу, а дію Договору було припинено.

Положеннями п.3.11. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

За таких обставин, позивач зазначив, що Орендарем не виконуються належним чином зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі перерахування Балансоутримувачу орендної плати у визначеному умовами Договору розмірі. Зокрема, не сплачено орендну плату за період з квітня 2018р. по серпень 2018р., у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 5 086 грн. 83 коп.

Згідно з п.8.2. Договору Орендар та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки внаслідок невиконання або неналежного виконання умов зазначеного договору.

Згідно з п.3.6 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.5. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення оплати за оренду майна, позивач також нарахував відповідачу пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення у сумі 2 627 грн. 85 коп.

Позивач також зазначає, що на підставі п.5.11 Договору оренди №209840911202 від 14.10.2014р. відповідач зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, та протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

У звязку із цим , 28.04.2016р. між ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (Балансоутримувач) та ТОВ «ДСЛ Україна» (Орендар) було укладено Договір №47-П-РЕФ-16 від 28.04.2016р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна (далі - Договір №47-П-РЕФ-16).

Відповідно до п.1.1. Договору №47-П-РЕФ-16 Орендар на підставі Договору оренди №209840911202 від 14.10.2014р. користується вбудованим приміщенням, розташованим в будівлі службових приміщень паромного комплексу на території другого вантажного району, загальною площею 25,0 кв.м. Балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання в належному стані зазначеної будівлі, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача пов`язаних з цими витратами пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно п. 4.1. Договору №47-П-РЕФ-16 (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2018р.), Балансоутримувач здійснює виставлення рахунків на відшкодування витрат з утримання орендованого майна згідно наказу, затвердженого 11.12.2017р. №781, який складає 1329 грн 41 коп. ( без ПДВ ) в місяць, протягом 3 перших днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.2.2.5. Договору №47-П-РЕФ-І6 Орендар зобов`язаний вчасно сплачувати рахунки Балансоутримувача з відшкодування витрат по утриманню Будівлі.

Пунктом 4.2. Договору №47-П-РЕФ-1б встановлено, що протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку Орендар повинен сплатити отримані рахунки на відшкодування витрат з утримання майна та повернути Балансоутримувачу один примірник належним чином оформленого акту виконання робіт (надання послуг).

Позивач зазначив, що з метою отримання оплати з відшкодування витрат на утримання орендованого майна, відповідачу були виставлені нижченаведені рахунки для оплати: №68 від 31.05.2018р. на суму 1595 грн 29 коп., №83 від 30.06.2018р. на суму 1595 грн 29 коп., №96 від 27.09.2018р. на суму 823 грн 38 коп., що разом складає 4013 грн 96 коп. Акти виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.2018р., 30.06.2018р., 27.09.2018р. відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття ним вказаних послуг.

Проте, як стверджує позивач, отримані рахунки відповідачем не були сплачені, у зв`язку з чим Ренійською філією ДП АМПУ на адресу ТОВ ДСЛ Україна було направлено претензії з вимогами оплатити борги, а саме: №21-01-01/22-1611 від 27.06.2018р., №21-01-01/22- 1857 від 30.07.2018р., які відповідачем залишені без жодного реагування.

Відповідно до пункту 4.5. Договору №47-П-РЕФ-16 у разі несплати рахунків у встановлений термін, Орендарю нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день порушення терміну сплати.

Зважаючи на те, що відповідачем не дотримані умови Договору щодо оплати виставлених рахунків, позивач нарахував відповідачу пеню за Договором №47-П-РЕФ-16 у розмірі 2 009 грн 44 коп.

Згідно пункту 6.1. Договору №47-П-РЕФ-16 (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2018р.), та пунктів 6.3., 6.5. Договору, зазначений Договір укладено на строк до 31.12.2018 року включно з правом пролонгації, чинність якого припиняється у разі припинення або закінчення терміну дії Договору оренди №209840911202 від 14.10.2014р..

Отже, у зв`язку розірванням Договору №209840911202 чинність Договору №47-П-РЕФ-16 також було припинено, але, на думку позивача, це не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за цими договорами.

Більш того, як вказує позивач, відповідач не заперечує проти наявної заборгованості перед Ренійською філією ДП АМПУ , про що свідчать підписані сторонами Акти звірок взаєморозрахунків станом на 31.12.2018р. на суму 63 979 грн 20 коп., станом на 31.03.2019р. на суму 83 700 грн 47 коп. та станом на 30.06.2019р. на суму 94 397 грн 31 коп.

З урахуванням зазначеного, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати за Договором оренди № 5/64 від 21.10.2013р. нерухомого майна та за Договором №47-П-РЕФ-16 від 28.04.2016р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності, позивач вважає, що відповідачем порушено його права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 100 грн. 79 коп. та пеню у розмірі 4 637 грн. 29 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, згідно яких одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, позивач зазначив, що згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.

Розглянув матеріали справи, заслухав представника позивача, судом встановлено, що 14 жовтня 2014р. між РВ ФДМУ по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ ДСЛ Україна (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840911202, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на третьому поверсі будівлі службових приміщень паромного комплексу, загальною площею 25,00 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, що обліковується на балансі Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України. Майно було передано в оренду з метою розміщення офісу відповідача.

За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, виходячи з зазначених положень законодавства, правовідносини, що виникли між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ ДСЛ Україна (Орендар), були орендними.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, на підставі акту приймання-передачі від 14.10.2014р. РВ ФДМУ по Одеській області передало, а ТОВ ДСЛ Україна прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на третьому поверсі будівлі службових приміщень паромного комплексу (інв. №2459), площею 25,00 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, що перебуває на балансі Ренійської філії ДП АМПУ (Адміністрація Ренійського морського порту).

Відповідно до пункту 3.1. Договору, в редакції Договору про внесення змін від 06.12.2017р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2017 року - 2638 грн 13 коп.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.5. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві та 30% - Балансоутримувачу.

Положеннями п.3.11. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

За матеріалами справи, згідно акту прийому-передачі (повернення) майна по Договору оренди від 14.10.2014р., що надійшов для підписання Балансоутримувачу 26.09.2018р., об`єкт оренди було повернуто Балансоутримувачу. Договір оренди було припинено.

Положеннями п.3.11. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч.ч.1,3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Крім того, відповідно до ч.3 ст.18 зазначеного Закону орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, прийнявши на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати у встановленому Договором розмірі та у встановлені Договором строки відповідач мав виконувати прийняті на себе зобов`язання.

Але, за розрахунком позивача та згідно наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт, рахунків на оплату та актів звірки, за Орендарем рахується заборгованість по сплаті орендної плати перед балансоутримувачем - Ренійською філією ДП АМПУ (Адміністрація Ренійського морського порту) у розмірі 5 086 грн 83 коп.

Відповідно до п. 5.11 Договору оренди №209840911202 від 14.10.2014 року відповідач зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, та протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

28 квітня 2016р. між ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (Балансоутримувач) та ТОВ «ДСЛ Україна» (Орендар) було укладено Договір №47-П-РЕФ-16 від 28.04.2016р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

Відповідно до п.1.1. розділу 1 Договору №47-П-РЕФ-16 Орендар на підставі Договору оренди №209840911202 від 14.10.2014р. користується вбудованим приміщенням, розташованим в будівлі службових приміщень паромного комплексу на території другого вантажного району, загальною площею 25,0 кв.м. Балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання в належному стані зазначеної будівлі, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача пов`язаних з цими витратами пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно п. 4.1. Договору №47-П-РЕФ-16 (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2018р.), Балансоутримувач здійснює виставлення рахунків на відшкодування витрат з утримання орендованого майна згідно наказу, затвердженого 11.12.2017 №781, який складає 1329 грн 41 коп. без ПДВ в місяць, протягом 3 перших днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.2.2.5. Договору №47-П-РЕФ-І6 Орендар зобов`язаний вчасно сплачувати рахунки Балансоутримувача з відшкодування витрат по утриманню Будівлі.

Пунктом 4.2. Договору №47-П-РЕФ-1б встановлено, що протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку Орендар повинен сплатити отримані рахунки на відшкодування витрат з утримання майна та повернути Балансоутримувачу один примірник належним чином оформленого акту виконання робіт (надання послуг).

Судом встановлено, що з метою отримання оплати з відшкодування витрат на утримання орендованого майна, відповідачу були виставлені нижченаведені рахунки для оплати: №68 від 31.05.2018р. на суму 1595 грн 29 коп., №83 від 30.06.2018р. на суму 1595 грн 29 коп., №96 від 27.09.2018р. на суму 823 грн 38 коп., що разом складає 4013 грн 96 коп.

Акти виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.2018р., 30.06.2018р., 27.09.2018р. відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття ним вказаних послуг.

Згідно пункту 6.1. Договору №47-П-РЕФ-16 (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2018р.), та пунктів 6.3., 6.5. Договору, зазначений Договір укладено на строк до 31.12.2018р. включно з правом пролонгації, чинність якого припиняється у разі припинення або закінчення терміну дії Договору оренди №209840911202 від 14.10.2014р.

Отже, у зв`язку розірванням Договору оренди №209840911202 чинність Договору №47-П-РЕФ-16 також було припинено, але, на думку суду, це не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за цими договорами.

Більш того, як встановлено судом, відповідач не заперечує проти наявної заборгованості перед Ренійською філією ДП АМПУ , про що свідчать підписані між сторонами Акти звірок взаєморозрахунків станом на 31.12.2018р., станом на 31.03.2019р. та станом на 30.06.2019р.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з ТОВ ДСЛ Україна заборгованості по орендній платі та оплаті з відшкодування витрат на утримання орендованого майна у сумі 9 100 грн. 79 коп. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з п.8.2. Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840911202 від 14.10.2014р. Орендар та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки внаслідок невиконання або неналежного виконання умов зазначеного договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення оплати за оренду майна, відповідно до п. 3.6 Договору оренди , позивач нарахував відповідачу пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення у сумі 2 627 грн. 85 коп.

Відповідно до пункту 4.5. Договору №47-П-РЕФ-16 від 28.04.2016р. у разі несплати рахунків у встановлений термін, Орендарю нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день порушення терміну сплати.

Зважаючи на те, що відповідачем не дотримані умови Договору №47-П-РЕФ-16 від 28.04.2016р. щодо оплати виставлених рахунків, позивач нарахував відповідачу пеню за Договором №47-П-РЕФ-16 у розмірі 2 009 грн. 44 коп.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Але, згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Позивачем при здійсненні розрахунку пені зазначену вимогу законодавства не враховано, що призвело до неправильного визначення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язання щодо оплати наданих послуг.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку про часткове його задоволення, у частині стягнення з ТОВ ДСЛ Україна пені на користь позивача у загальному розмірі у розмірі 1 592 грн. 36 коп. ( 887 грн 61 коп. за Договором оренди, та 704 грн 75 коп. за Договором №47-П-РЕФ-16 від 28.04.2016р.) , у зв`язку з чим позовна заява Ренійської філії ДП АМПУ підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи зазначене, позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» (вул.Дунайська, 188-В, м.Рені, Одеська обл., 68802; код ЄДРПОУ 35549599) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (пр.Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (вул.Дунайська, 188, м.Рені, Одеська обл., 68802; код ЄДРПОУ 38728465) заборгованість у розмірі 9 100 грн. 79 коп., пеню у розмірі 1 592 грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 16 березня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога