Рішення

від 13.03.2020 по справі 925/1549/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1549/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лендагро" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фред Капітал" про стягнення 242230 грн. 97 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Лендагро" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фред Капітал" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № 01072018/1 від 01.07.2018 року, 173742 грн. 94 коп. основного боргу, 6226 грн. 18 коп. 3% річних, 62261 грн. 85 коп. 30% річних, що разом складає 242230 грн. 97 коп., та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1549/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони явку своїх представників у судове засідання повторно не забезпечили. Позивач засобами електронного зв`язку направив до суду заяву, в якій позов підтримав і просив суд задовольнити повністю, розгляд справи провести без участі представника позивача.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечував, причини неявки представника у судові засідання не повідомив. Копія ухвали суду про призначення справи до розгляду була отримана відповідачем, а копія ухвали про відкладення розгляду справи, направлена відповідачу, повернулась до суду з довідкою пошти: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

01.07.2018 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Лендагро", як постачальник, та відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фред Капітал", як покупець, уклали договір поставки № 01072018/1 (далі - Договір, а.с. 12-15), відповідно до п. 1.1. розділу 1 Предмет договору якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві запасні частини (надалі за текстом - товар) партіями, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в рахунках, а покупець зобов`язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі, які після їх підписання сторонами мають юридичну силу Специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 3.1. - орієнтовна сума договору складає 1000000 грн. та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість товару, вказана в видаткових накладних (актах приймання-передачі), складає суму договору;

п. 3.2. - покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 14 календарних дня з моменту отримання замовленого товару від постачальника;

п. 3.3. - зобов`язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними у момент зарахування на поточний рахунок постачальника суми, вказаної у видаткових накладних або актах приймання-передачі товару;

п. 4.1. - місцем передачі товару за цим договором є склад постачальника, розташований за адресою: 02121, м. Київ, вул. Колекторна 3а;

п. 4.2. - товар за цим договором отримується покупцем у місці поставки, вказаному у п. 4.1. цього договору;

п. 4.3. - виконанням обов`язків постачальника по передачі товару вважається момент отримання товару покупцем в місці передачі товару, вказаному в п. 4.1. цього договору, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання-передачі. Видаткова накладна або акт приймання-передачі повинні бути підписані повноважними представниками постачальника та покупця. Особа покупця повинна посвідчуватись паспортом чи документом, який його замінює;

п. 4.4. - приймання товару покупцем, перевірка додержання постачальником умов цього договору по кількості, асортименту, комплектності, якості товару здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, в момент його отримання від постачальника;

п. 5.4. - у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування коштами в розмірі 30 відсотків річних з простроченої суми;

п. 10.1. - цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

Із видаткових накладних № 873 від 20.08.2018 року на суму з ПДВ 409460,05 грн., № 972 від 29.08.2018 року на суму з ПДВ 3538,74 грн., № 980 від 30.08.2018 року на суму з ПДВ 4726,80 грн., № 1120 від 13.09.2018 року на суму з ПДВ 34741,92 грн., № 1207 від 21.09.2018 року на суму з ПДВ 70877,29 грн. та акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.08.2018-09.10.2019 між сторонами, що підписаний представниками обох сторін, вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на суму 523742,96 грн., який відповідач отримав без зауважень та оплатив частково на суму 350000,00 грн., борг становить 173742,94 грн. (а.с. 17-22).

24.10.2019 року відповідач, на вимогу позивача від 19.09.2019 про сплату боргу, надав позивачу гарантійний лист (вих. № 123) про те, що заборгованість в сумі 173742,94 грн. буде погашена до 04.12.2019 року (а.с. 16).

Однак, борг в сумі 173742,94 грн. за товар відповідач не сплатив, вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 05.10.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 6226,18 грн. та на підставі п. 5.4. Договору - 30% річних за період з 05.10.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 62261,85 грн.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 01072018/1 від 01.07.2018 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У п. п. 3.2. сторони погодили, що покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 14 календарних дня з моменту отримання замовленого товару від постачальника.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Товар за Договором був отриманий на суму 523742 грн. 96 коп. без зауважень, що підтверджується підписами представників відповідача, завіреними печатками відповідача на видаткових накладних № 873 від 20.08.2018 року, № 972 від 29.08.2018 року, № 980 від 30.08.2018 року, № 1120 від 13.09.2018 року, № 1207 від 21.09.2018 року, борг в сумі 173742 грн. 94 коп. відображений в Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.08.2018-09.10.2019 між сторонами, що підписаний обома сторонами, а також ця сума боргу зазначена в гарантійному листі відповідача вих. № 123 від 24.10.2019 року, адресованому позивачу. Доказів в підтвердження оплати цього боргу відповідач не надав.

Отже, наявність і розмір основного боргу в сумі 173742 грн. 94 коп. позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача в цій частині позову відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 05.10.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 6226 грн. 18 коп. та, на підставі п. 5.4. Договору, - 30% річних за користування коштами за період з 05.10.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 62261 грн. 85 коп.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.4. Договору, сторони домовились, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування коштами в розмірі 30 відсотків річних з простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розділом 6 постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено господарським судам питання, пов`язані із співвідношенням процентів річних і процентів за користування чужими коштами. Відповідно до п.п. 6.1.-6.3 розділу 6 цієї постанови, проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання. Якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Оскільки у Договорі сторони передбачили розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), судом встановлено наявність порушення відповідачем грошового зобов`язання, то позивач вправі звернутися до відповідача з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами і трьох процентів річних від простроченої суми за період з 05.10.2018 року по 16.12.2019 року (436 днів) позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимога позивача і в цій частині позову також підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач договірні зобов`язання щодо порядку та строків розрахунків за поставлений товар виконав з порушенням умов Договору в цій частині, прострочив їх оплату, та здійснив розрахунок не у повному обсязі, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, понесені позивачем, судові витрати, а саме, 3633 грн. 46 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фред Капітал", код ЄДРПОУ 37930325, місцезнаходження: 20602, Черкаська обл., Шполянський район, м. Шпола, вул. Низова, буд. 65, п/р НОМЕР_1 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лендагро", код ЄДРПОУ 39070426, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Горлівська, буд. 226/228, п/р № НОМЕР_2 в ПАТ АКБ Приватбанк , МФО 321842 - 173742 грн. 94 коп. основного боргу, 62261 грн. 85 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 6226 грн. 18 коп. 3% річних, 3633 грн. 46 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Грачов