Справа № 128/172/20
РІШЕННЯ
Іменем України
16 березня 2020 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області помер її дід, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого входять: земельна ділянка площею 0,2500 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:007:0106, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка площею 0,2917 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:007:0107, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,04 гектарів, кадастровий номер 0520687600:01:001:0142, розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
При житті, 13.11.2001 року померлий склав заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він матиме право за законом, заповідав своїй онучці- ОСОБА_3 .
Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивач прийняла відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, шляхом подання у встановлений ст. 1270 ЦК України строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець першої черги за законом - ОСОБА_4 , дружина спадкодавця, яка мала право на обов`язкову частку у спадщині, від прийняття спадщини відмовилась, про що подала відповідну заяву нотаріусу.
Право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки позивач оформила у нотаріуса.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області померла бабуся позивача, ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого входять: земельна ділянка площею 2,0402 гектарів, кадастровий номер 0520687600:01:001:0114, розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
При житті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження про те, що усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом, заповідала своїй онучці, ОСОБА_3 .
Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, шляхом подання у встановлений ст. 1270 ЦК України строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємців першої черги за законом, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, чи спадкоємців за заповітом немає.
Право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку позивач оформила у нотаріуса.
Однак, оформити у нотаріуса право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 позивач не має можливості, оскільки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 05 червня 1989 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної Ради народних депутатів № 128 від 19 травня 1988 року та записів в погосподарських книгах - належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_2 .
Відповідно до записів в погосподарських книгах станом на 15 квітня 1991 року двір, в якому розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відносився до категорії колгоспних. Членами колгоспного двору на цю дату згідно з записами в погосподарській книзі за 1991-1995 роки значилися ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року право власності на майно колгоспного двору, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , набули ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і частка кожного з них станом на 15 квітня 1991 року складала 1/2.
Право власності кожного члена колгоспного двору на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на будинковолодіння та записами в погосподарських книгах.
Таким чином, позивач має право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (1/2 частину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 та 1/2 частину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 позивач не має можливості, оскільки будинковолодіння належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_2 .
Оскільки позивач не в змозі оформити спадщину на житловий будинок в позасудовому порядку, вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.
За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 85.2 кв. м., житловою площею 47.7 кв. м. та складається з житлового будинку А , прибудови а , прибудови а-1 , погребу Б , сараю В , сараю Г .
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Байдак В.Г. не з`явилися, надали суду заяви, в яких просять справу розглянути в їх відсутність, позовні вимоги підтримують, змін та доповнень не мають, просять суд їх задоволити.
Представник відповідача Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області в підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, позов ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Відзив на позовну заяву позивача відповідачем у встановлений судом строк не подавався, а тому відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, оглянувши копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 та після смерті ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.02.2010 року (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,2500 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:007:0106, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,2917 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:007:0107, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянка № НОМЕР_1 площею 2,04 гектарів, кадастровий номер 0520687600:01:001:0142, розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
При житті, 13.11.2001 року, склав заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він матиме право за законом, заповідав своїй онучці - ОСОБА_3 (а.с.21).
09.11.2003 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 18).
Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, шляхом подання у встановлений ст. 1270 ЦК України строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_4 , дружина спадкодавця, яка мала право на обов`язкову частку у спадщині, від прийняття спадщини відмовилась, про що подала відповідну заяву нотаріусу.
Право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки позивач оформила у нотаріуса, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом (а.с. 22 - 27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01.10.2013 року (а.с. 13).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого входять: земельна ділянка площею 2,0402 гектарів, кадастровий номер 0520687600:01:001:0114, розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
При житті, 13.11.2001 року, склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження про те, що усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом, заповідала своїй онучці - ОСОБА_3 (а.с. 28).
Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 позивач прийняла відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, шляхом подання у встановлений ст. 1270 ЦК України строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємців першої черги за законом, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, чи спадкоємців за заповітом немає.
Право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку позивач оформила у нотаріуса, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с. 29 - 30).
Однак оформити у нотаріуса право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 позивач не має можливості, оскільки житловий будинок, відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 05.06.1989 року та записів в погосподарських книгах належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_2 (а.с. 31, 39 - 47).
Відповідно до записів в погосподарських книгах станом на 15 квітня 1991 року двір, в якому розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відносився до категорії колгоспних.
Членами колгоспного двору на цю дату згідно з записами в погосподарській книзі за 1991-1995 роки значилися ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року право власності на майно колгоспного двору, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , набули ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно з діючим на той час Законом України Про власність від 15.04.1991 року, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів
Таким чином, частка кожного члена колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року складала 1/2.
Отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 позивач не має можливості, так як житловий будинок належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_2 , в зв`язку з чим державний нотаріус Вінницької районної державної нотаріальної контори постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2019 року № 2468/02-31 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 48).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Ч.1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають ті особи, які визначені у заповіті.
Встановленим фактам відповідають правовідносини, визначені національним законодавством та такі, що захищають порушені, невизнані або оспорюванні права, а саме майнові права позивача щодо спадкового майна підлягають судовому захисту шляхом визнання права на підставі ст.ст.1223, 1268 ЦК України (спадкування за заповітом).
За даних обставин суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), ст. ст. 328, 1218, 1223, 1268 - 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 82, 200, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за заповітом на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 85.2 кв. м, житловою площею 47.7 кв. м та складається з житлового будинку А , прибудови а , прибудови а-1 , погребу Б , сараю В , сараю Г , інвентаризаційною вартістю 72852 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.І. Бондаренко
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 17.03.2020 |
Номер документу | 88214848 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Бондаренко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні