Рішення

від 13.03.2020 по справі 345/864/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/864/20

Провадження № 2/345/509/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2020 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Мостової Ю.З. , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся в суд з позовною заявою, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько - ОСОБА_4 , який склав заповіт. Відповідно до цього заповіту, ОСОБА_4 все своє майно та майнові права заповів позивачу. На момент смерті батькові позивача належали дві земельні ділянки площею 0,4901 га та 1,5201 га, які розташовані у с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області. Право власності ОСОБА_4 на вищевказані земельні ділянки підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 849553, а також державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 849554, які видані 06.11.2008. Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку прийнято 11.02.2020 за № 101/02-31 приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесюком П.М., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки у витягах з Державного земельного кадастру власником належних ОСОБА_4 земельних ділянок значиться ОСОБА_3 . Тому позивач просить суд визнати за ним право власності на вказане спадкове майно.

Позивач в підготовче судове засідання надав письмову заяву, в якій просить суд справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримує ,просить суд задоволити.

Відповідач також в підготовче судове засідання надав письмову заяву, в якій справу просить слухати без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України , у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання прав передбачено як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Ще за життя , 19.06.2017 року ОСОБА_4 , склав заповіт відповідно до якого все своє майно та майнові права заповів позивачу .

На момент смерті батькові позивача належали дві земельні ділянки площею 0,4901 га та 1,5201 га, які розташовані у с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області.

Право власності ОСОБА_4 на вищевказані земельні ділянки підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 849553, а також державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 849554, які видані 06.11.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку прийнято 11.02.2020 за № 101/02-31 приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесюком П.М., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки у витягах з Державного земельного кадастру власником належних ОСОБА_4 земельних ділянок значиться ОСОБА_3 ..

Як вбачається з витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2609122982019 від 17.12.2019 та державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2609123412019 від 17.12.2019, власником зазначених вище земельних ділянок вказано ОСОБА_3 .

При цьому підставою виникнення права власності зазначено вищевказані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові від 25 червня 2014 р. у справі № 6-67цс14, позов про визнання права власності на майно (стаття 392 ЦК України) є належним способом захисту, якщо позивач вимагає залишення у нього майна, відчуженого третьою особою за договором, учасником якого він не був, і це майно ще не вибуло з його володіння.

Отже, визнання права власності в даному випадку є належним способом захисту моїх спадкових прав, незважаючи на відсутність будь-яких правочинів щодо переходу прав на земельні ділянки, оскільки фактично земельні ділянки з володіння ОСОБА_4 не вибували.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1223 ЦК України , право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Позивач належно прийняв спадщину, відкрито і безперервно користувався та продовжує користуватись спадковим майном, відповідач на спадкове майно не претендує та визнає позов, а інших спадкоємців, які б претендували на нього не має.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити повністю та визнати за позивачем право власності на вищевказане спадкове майно.

На підставі ст. ст. 1217, 1261, 1268-1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме :

-на земельну ділянку площею 0,4901 га, кадастровий номер 2622887800:02:002:0292, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі Синиця Томашівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 849553 від 06.11.2008 р.;

-на земельну ділянку площею 1,5201 га, кадастровий номер 2622887800:02:003:0083, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі Дубина-2 Томашівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 849554 від 06.11.2008 р..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СУДДЯ