Рішення

від 13.03.2020 по справі 263/14233/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/14233/19

Провадження № 2/263/518/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального закладу охорони здоров`я Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов позов Комунального закладу охорони здоров`я Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи (далі - Бюро), в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Бюро шкоду, заподіяну установі в результаті неналежного виконання ним трудових обов`язків, у вигляді зайво сплаченої заробітної плати у сумі 12 032 грн. 13 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що між Бюро та ОСОБА_1 укладений безстроковий трудовий договір. На підставі заяви від 20 лютого 2018 року ОСОБА_1 наказом від 27 квітня 2018 року № 89-к переведено на посаду завідувача організаційно-методичним відділом. З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлено 27 квітня 2018 року. На підставі договору оренди від 02 липня 2018 року, укладеного між Бюро з Департаментом міського майна Маріупольської міської ради, бюро орендує 4 кабінети за адресою: вул. Клубна, 12, м. Маріуполь (будівля поліклініки Комунального закладу Маріупольська міська лікарня № 1 ) для розміщення відділу комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичного відділу (завідувач ОСОБА_1 ). З метою належної організації роботи працівників указаних відділів влітку 2018 року проведений ремонт кабінетів, керівництвом міської лікарні № 1 надані ключі від споруди лікарні та від системи охорони. Крім цього, згідно з договором № 18/10/20 на охорону об`єктів за допомогою пульта централізованого спостереження та обслуговування систем охоронної та тривожної сигналізації, укладеного між ТОВ Альфа-Грант та Бюро, вказаною охороною організацією здійснюється охорона установи, зокрема об`єкту по АДРЕСА_1 . Відповідно до наказу МОЗ від 25 травня 2016 року № 319 Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров`я , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 червня 2006 року № 696/12570, пункту 4.2 Колективного договору та пункту 9.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку Бюро та графіків роботи організаційно-методичного відділу встановлено шестиденний робочий тиждень з відпрацюванням 38,5 год. ОСОБА_1 щомісячно надавалися графіки роботи та табелі обліку робочого часу, відповідно до яких він виконував покладені на нього службові обов`язки відповідно до вказаних нормативних документів. Відповідно до пункту 22 контракту з начальником Бюро від 03 листопада 2017 року начальник бюро зобов`язаний забезпечувати дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку. З метою перевірки додержання Правил внутрішнього трудового розпорядку в Бюро 13 жовтня 2018 року комісією у складі: начальника Бюро, помічника начальника, інспектора з кадрів та представника трудового колективу Бюро здійснений виїзд за адресою: вул. Клубна, 12, м. Маріуполь, за місцем розташування відділу комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичного відділу (завідувач ОСОБА_1 ), з метою перевірки знаходження працівників відділів на робочому місці. На період перевірки з 10 год. 00 хв. до 13 год. 30 хв. 13 жовтня 2018 року встановлено відсутність працівників відділу комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичного відділу на робочому місці. У подальшому, наказом начальником Бюро від 16 жовтня 2018 року № 94 створено комісію для проведення службового розслідування щодо фактів порушення трудової дисципліни працівниками відділу комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичного відділу. Під час проведення службового розслідування витребувано інформацію з ТОВ Альфа-Грант щодо постановки та зняття з охорони об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що інформація про зняття з охорони та постановки на охорону наведеного об`єкта 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року, 01, 08, 15, 22, 29 вересня 2018 року, 06 та 13 жовтня 2018 року (календарні дні, які згідно з графіком є робочими днями відділу) - відсутня. Наведені факти указують, що у ці дні ОСОБА_1 на своєму робочому місці не знаходився. Перевіркою табелю обліку робочого часу організаційно-методичного відділу бюро за серпень-жовтень 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 у вказані періоди вносилися недостовірні дані про кількість та час виходів, які підлягають оплаті, що являється порушенням п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Бюро, пунктів 1.4, 2.3, 2.21 Посадової інструкції завідувача відділом. ОСОБА_1 протягом серпня-жовтня 2018 року надавалися Табелі обліку робочого часу, де зазначалося, що по суботам він був на робочому місці. У ході проведення службового розслідування заступником начальника бюро з економічних питань 19 жовтня 2018 року підготовлено доповідну записку, в якій проведено розрахунок зайво сплачених коштів ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2018 року по 13 жовтня 2018 року. Відповідно до розрахунків, на підставі наказів від 25 жовтня 2018 року № 101 та від 29 жовтня 2018 року № 102 проведений перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 по 13 жовтня 2018 року. Законність стягнення з ОСОБА_1 зайво сплачених коштів визнана правомірною Донецьким апеляційним судом під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про його поновлення на роботі. Відповідно до доповідної записки від 19 жовтня 2018 року та довідки бухгалтерії Бюро за період серпень - вересень 2018 року ОСОБА_1 зайво сплачено 12 032 грн. 13 коп., які відповідач відмовився добровільно повернути. За результатами службового розслідування ОСОБА_1 31 жовтня 2018 року звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (за прогул). Таким чином позивач вважає, що ОСОБА_1 порушено вимоги ст. ст. 136, 233 КЗпП України, зокрема допускалися численні порушення трудової дисципліни в частині неповного відпрацювання робочого часу, що в свою чергу заподіяло шкоду Бюро в частині безпідставної виплати відповідачу заробітної плати у сумі 12 032 грн. 13 коп. за період серпень - вересень 2018 року, тому позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, не погоджуючись із заявленими вимогами, 09 грудня 2019 року подав письмовий відзив на позов, який мотивований тим, що позивач порушує питання про стягнення грошових коштів, однак не вказує у чому полягає пряма дійсна шкода. При цьому жодного розрахунку, яким чином, з урахуванням яких вихідних даних, ця сума обрахована, у позові не наведено. Долучена довідка з бухгалтерії не містить жодного реквізиту документа (на ній відсутній номер та дата реєстрації, дата її складання, підпис заступника головного бухгалтера, а не головного бухгалтера, відсутня гербова печатка), у зв`язку з чим не може бути прийнята судом як належний, допустимий та достовірний доказ. Доповідна записка від 19 жовтня 2018 року не містить обрахування будь-яких коштів. До матеріалів справи позивачем не долучено доказів, що він пропонував здійснити оплату заявленої до сплати суми і що відповідач відмовився від її сплати. ОСОБА_1 працював у Бюро на посаді завідувача організаційно-методичним відділом та лікарем судово-медичним експертом відділу судових комісійних експертиз (за сумісництвом), а відтак до його посадових обов`язків не входило нарахування та виплата будь-яких коштів, перевірка правомірності їх нарахування та виплати, тому вважає, що вимога про стягнення зайво сплаченої заробітної плати є неправомірною. Позивач посилається на рішення Донецького апеляційного суду при розгляді справи № 263/16456/18, зазначаючи, що законність стягнення з ОСОБА_1 зайво сплачених коштів визнана цим рішенням правомірною, однак предметом розгляду зазначеної справи було поновлення на роботі ОСОБА_1 та законність утримання Бюро із ОСОБА_1 заробітної плати за 06 та 13 жовтня 2018 року, а у даній справі розглядається період за серпень - вересень 2018 року, а тому висновки апеляційного суду у даному випадку не прийнятні. Також цим рішенням перевірялася правомірність утримання грошових коштів з 01 жовтня по 13 жовтня 2018 року. Представником позивача у позові не доведено, що через винні дії відповідача спричинено шкоду закладу, не визначено причино-наслідкового зв`язку між його діями та шкодою, яка наступила, необґрунтовано розмір такої шкоди. Відповідач указує, що під час роботи він сумлінно та добросовісно виконував свої трудові обов`язки, обумовлені посадовими інструкціями, не мав жодного дисциплінарного стягнення протягом періоду, що є предметом судового розгляду (серпень-вересень 2018 року), зауважень від керівництва щодо обсягів та якості виконаної роботи не надходило. ОСОБА_1 як завідувач організаційно-методичним відділом, працюючи за основним місцем роботи, виконував завдання керівника бюро, консультував працівників бюро з приводу організації експертної діяльності, з робочих питань відвідував адміністрацію бюро, бухгалтерію, інспектора з кадрів, господарську частину, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (на відстані близько 15 км від місця роботи). ОСОБА_1 як лікар судово-медичний експерт відділу комісійних судово-медичних експертиз, працюючи за сумісництвом, відвідував судові засідання, залучався до слідчих дій, брав участь у роботі комісії з проведення судово-медичних комісійних експертиз, для чого їздив до начальника бюро за указаною адресою, виїжджав на консультації до лікарів медичних закладів м. Маріуполя у визначений ними час для отримання консультативних висновків фахівців у комісійних експертизах. Тобто, для належного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 не може постійно перебувати виключно у своєму кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , 12 АДРЕСА_1 . За цей період відповідачем на підставі складених уповноваженими особами і перевірених адміністрацією табелів обліку використаного робочого часу ОСОБА_1 добровільно нараховувалася і виплачувалася заробітна плата, відповідно до його посадового окладу, надбавок за вислугу років, шкідливі умови праці, за складність, напруженість в роботі, тощо. За наведених обставин, відповідач вважає, що ним не спричинено шкоду установі та відповідно правомірно сплачено заробітну плату за указаний період, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача - Михайлов О.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які зазначені у позові.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на аналогічні підстави з відзиву на позов та на те, що правовідносини з приводу набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою, яка проведена за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача, регулюються положенням ст. 1215 ЦК України, за якою не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата. Також ОСОБА_1 вказує, що до його обов`язків не віднесено складання табелю обліку робочого часу. Фактично ОСОБА_1 як завідувач організаційно-методичним відділом, де була тільки одна штатна одиниця - власне завідувач, складав табель обліку робочого часу на себе, його перевіряв заступник начальника з економічних питань ОСОБА_2 та затверджував начальник Бюро Кіргет С. ОСОБА_3 . У відділі завідуючим був ОСОБА_4 , який самостійно складав табель обліку робочого часу на працівників цього відділу. Позивачем наданий табель обліку робочого часу № 8 за серпень 2018 року по організаційно-методичному відділу, в якому ОСОБА_1 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року проставлені як неробочі дні. Такі ж неробочі дні і проставлені у табелі обліку робочого часу № 8 за серпень 2018 року у відділі комісійних експертиз. Також 01 та 08 вересня 2018 року проставлені неробочі дні у табелі № 9. При цьому на підставі заяви ОСОБА_1 наказом т.в.о. начальника Бюро Сосницького В.Д. від 11 вересня 2018 року № 274-к відповідача переведено з 11 вересня 2018 року на посаду лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за сумісництвом на 0,5 ставки і саме з цього часу - 11 вересня 2018 року у нього виникає обов`язок працювати по суботах. Таким чином відповідач вважає безпідставною вимогою про стягнення з нього зайво отриманої заробітної плати за 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08 вересня 2018 року, оскільки за ці дні відповідач узагалі не отримував заробітну плату. При нарахуванні заявленої суми, позивачем не проаналізовано виконання відповідачем посадових обов`язків за період серпня-вересня 2018 року, перебування його на слідчих діях, у судах та інше. Перевівши відповідача до поліклініки міської лікарні № 1, фактично позивач створив неналежні умови праці для відповідача.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд її вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, повідомлено учасників справи про час та дати судових засідань, роз`яснено їм право та строки на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 грудня 2019 року клопотання ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2019 року за клопотанням відповідача витребувано докази у позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 січня 2020 року викликано до судового засідання свідків.

Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 247 ЦПК України.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, покази свідків, а також матеріали, витребувані судом, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідно до них правовідносини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що є начальником КЗОЗ Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи , із ОСОБА_1 під час його роботи у бюро мав робочі стосунки. Після отримання відомостей від служби охорони стало відомо про відсутність працівників організаційно-методичного відділу, де завідуючим був ОСОБА_1 , та відділу комісійних судово-медичних експертиз, однак у табелях проставлені відмітки про роботу, що є наслідком заподіяння комунальному закладу відповідної шкоди за серпень - жовтень 2018 року, яка полягає у безпідставно виплаченій заробітній платі. ОСОБА_1 як завідуючий організаційно-методичним відділом повинен був заповнювати табелі обліку робочого часу працівників цього відділу та, відповідно за сумісництвом ОСОБА_1 у відділу комісійних судово-медичних експертиз, табель обліку робочого часу заповнював ОСОБА_4 , як завідуючий цього відділу. З приводу роботи по суботах, то у ці дні усі працюють відповідно до Колективного договору, однак табелі він також підписував, де субота була не робочим днем. Шкоду обраховувала бухгалтерія, проте яким чином свідкові не відомо, однак до шкоди входить саме не відпрацьований час. Відповідачеві усно пропонувалося повернути заподіяну шкоду, однак він відмовився. Щодо доступу до приміщення по АДРЕСА_1 , де розташований організаційно-методичний відділ, то ключі від приміщення та пульт сигналізації перебували у ОСОБА_4 та у медсестри. У ОСОБА_1 не було ключів, оскільки він відмовився їх отримувати, однак протягом строку перебування відділу у міській лікарні № 1 ОСОБА_1 не порушував питання про перешкоди доступу йому на робоче місце згідно з графіком робочого часу. Шкода установлена на підставі листа охоронної служби, в якому зафіксовано час та дата зняття сигналізації та відповідно взяття під сигналізацію відділу. Після встановлення усіх причин, з роботи також звільнений ОСОБА_4 за порушення трудової дисципліни.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює начальником охорони у ТОВ Аква-сервіс , має дружні стосунки із ОСОБА_1 , раніше працювала з ним. З 1995 року працювала на посаді медсестри у Бюро. У серпні 2018 року їх перевели на АДРЕСА_1 , у грудні 2018 року вона звільнилася, оскільки її не влаштовували умови праці, зокрема у відділах не було води, забиті раковини, для відвідування вбиральні необхідно було йти до іншого приміщення. Також, кожного дня дзвонила працівник лікарні та вказувала про необхідність звільнення приміщення о 16 год. 00 хв. З приводу цих обставин вказували начальнику ОСОБА_5 . Взагалі ключі від вхідних дверей у поліклініку, від хвіртки у паркані та відповідно від сигналізації перебували у ОСОБА_4 , коли приходили на роботу, то чекали поки він прийде та відкриє доступ до робочих місць. Взагалі, після приходу ОСОБА_4 , він повинен був відкрити свій кабінет, потім зайти та зняти сигналізацію на блоці управління та лише після цього працівники могли потрапити на робоче місце. Щодо роботи по суботах у серпні та вересні 2018 року, то у ці місяці на роботу по суботах ніхто не ходив, оскільки не було доступу до робочих місць та вказувалося, що після отримання усіма працівниками ключів буде необхідність виходити на роботу по суботах. За своєю професією лікар-експерт протягом дня розглядає експертизи, їздить на консультації, при виїзді на огляд експерти як правило кажуть, що виїхали на експертизу та медсестра їх не супроводжувала. Щодо журналу обліку відвідувань, то такий не вівся.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що на теперішній час та відповідно за спірний період працює та працював завідуючим відділом комісійних судово-медичних експертиз, раніше працював разом із ОСОБА_1 . У жовтні 2018 року після подій із відвідуванням роботи, звільнився за угодою сторін, у подальшому у січні 2019 року влаштувався повторно до Бюро та у серпні 2019 року повторно став завідуючим. У липні 2018 року відділ комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичний відділ перемістилися на вул. Клубну, 12 у м. Маріуполі до міської лікарні № 1, де Бюро орендувало 4 кабінети. З приводу сигналізації та її зняття, то блок (пульт) керування перебував у кабінету ОСОБА_4 , а брелок у нього та в однієї з медсестер. Вказував, що ОСОБА_1 не міг потрапити до робочого кабінету без ОСОБА_4 та відповідно зняття сигналізації. Щодо роботи по суботах з липня по жовтень 2018 року, то у ці дні не працювали, оскільки у всіх були відсутні ключі від будівлі та лише 13 жовтня 2018 року надали ключі від поліклініки. До основних посадових обов`язків як його, так і ОСОБА_1 відноситься виконання експертизи та інший комплекс заходів, при проведені експертизи експерти їздять до різних закладів міста, при цьому журнал реєстрації входу/виходу не вівся. Щодо табелювання, то його здійснював ОСОБА_4 . Щодо засідання комісії, то вона засідає в установі у центральному офісі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказала, що працює лікарем судово-медичним експертом бюро, не має жодних стосунків із ОСОБА_1 , підтвердила факт постійного переміщення по місту експертів, зокрема за місцем огляду трупів, до лікарів, поліції, іноді до суду.

Відповідно до акта про відсутність на роботі від 13 жовтня 2018 року, за період перевірки з 10 год. 00 хв. до 13 год. 30 хв. 13 жовтня 2018 року встановлено відсутність працівників відділу комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичного відділу на робочому місці.

Наказом начальника Бюро від 16 жовтня 2018 року № 94 створена комісія для проведення службового розслідування за фактами порушення трудової дисципліни, зокрема завідуючим організаційно-методичним відділом ОСОБА_1 .

Рапортом від 18 жовтня 2018 рок ОСОБА_1 повідомив начальника Бюро ОСОБА_5 . про те, що поліклініка, в якій Бюро орендує 4 кабінети, працює за 5-ти денним робочим тижнем, тобто субота є вихідним днем, робочий день у цій установі триває з 08 год. 00 хв. У проміжок часу між 15 год. 45 хв. та 16 год. 15 хв. черговий працівник поліклініки повідомляє працівників Бюро про необхідність залишення приміщення для його закриття та постановки на сигналізацію. Також централізовано відключається водопостачання у проміжок часу з 14 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. для запобігання прориву лінії водопостачання, що не сприяє нормальним умовам праці, оскільки відсутній доступ працівників бюро до туалету та є порушенням санітарно-гігієнічних норм. Крім замкнених кабінетів, сама будівля поліклініки знаходиться під сигналізацією та зачиняється на три двері, також територія огороджена парканом. Про усі ці недоліки указувалося начальнику Бюро та відповідно він обіцяв їх усунути, про те нічого не зроблено. Таким чином ОСОБА_1 вважав, що не можливо ставити у провину працівникам не вихід на роботу у суботу.

Наказом від 22 жовтня 2018 року № 97 витребувано у ОСОБА_1 документи, що підтверджують поважність причин відсутності на робочих місцях 07, 08, 15, 22, 29 вересня та 05, 06, 11, 13 жовтня 2018 року.

Листом від 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомив начальника Бюро про те, що 07, 15, 22, 29 вересня 2018 року та 05, 06, 11, 13 жовтня 2018 року він перебував на робочому місці, а 08 вересня 2018 року був вихідним днем. Будь-які документи, що підтверджують відсутність на робочому місці, відсутні.

Згідно з актом службового розслідування за фактом порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку працівниками відділу комісійних судово-медичних експертиз та організаційно-методичного відділу від 29 жовтня 2018 року, установлено, що у діях завідувача організаційно-методичним відділом ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарного проступку, який виразився у порушені п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗОЗ Донецька обласне бюро судово-медичної експертизи від 02 березня 2015 року, п. 2.21, 2.3, 4.1 Посадової інструкції завідувача відділом, затвердженої начальником Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, а саме: був відсутній на своєму робочому місці у свій робочий час 15, 22, 29 вересня 2018 року, 06 та 13 жовтня 2018 року без поважної причини, тобто здійснив прогул.

До справи долучені табелі обліку робочого часу за серпень та вересень 2018 року з організаційно-методичного відділу та відділу комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до яких 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року (суботи) відсутня відмітка про перебування на роботі в організаційно-методичному відділ та відділі комісійних експертиз Бюро ОСОБА_1 (табелі підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як заступником начальника з економічних питань та відповідно ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 ).

Аналогічно відсутні відмітки у табелях обліку робочого часу за 01, 08 15, 22, 29 вересня 2018 року.

16 жовтня 2018 року начальник Бюро Кіргет С.С. направив запит до ТОВ Альфа-Гранд щодо отримання даних здачі під охорону та зняття з охорони об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 10 вересня 2012 року по 16 жовтня 2018 року.

Така інформація надана відповідно до листа від 19 жовтня 2018 року за період з 09 липня 2018 року по 17 жовтня 2018 року, разом з договором про охорону об`єктів від 29 січня 2018 року та додатків до нього, в якій зафіксовані дані автоматичного зняття з-під охорони та відповідно взяття під охорону об`єкта. Зокрема, 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08 15, 22, 29 вересня 2018 року не відбувалося як зняття з-під сигналізації, так і постановка на неї.

Заступником начальника з економічних питань ОСОБА_2 складена доповідна записка, відповідно до якої установлено розбіжності обліку робочого часу завідуючих відділами комісійних експертиз та організаційно-методичного відділу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі даних зняття та постановлення під охорону об`єктів відділів.

Заступником головного бухгалтера Бюро Мануіловою О.Є. складена довідка без дати та номеру, відповідно до якої на підставі доповідної записки заступника начальника з економічних питань Рєпіна М.С. від 19 жовтня 2018 року, бухгалтерією розроблений розрахунок зайво виплачених грошових коштів ОСОБА_1 за серпень - вересень 2018 року, зокрема недопрацьовані години у серпні - 22,59, що становить 2 442 грн. 72 коп., за сумісництвом недопрацьовані години - 42,35, що становить 3 035 грн. 90 коп., недопрацьовані години у вересні - 27,73, що становить 2 087 грн. 97 коп., за сумісництвом недопрацьовані години - 56,63, що становить 4 465 грн. 54 коп.

До справи долучений контракт з начальником КЗОЗ Донецьке обласне бюро СМЕ ОСОБА_9 С., яким на останнього покладений обов`язок забезпечувати дотримання у закладі вимог законодавства про охорону праці та забезпечувати додержання прав працівників та інше.

Наказом від 30 жовтня 2018 року № 335-К ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача організаційно-методичним відділом лікаря судово-медичного експерта та з посади за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз, у зв`язку з прогулом без поважних причин.

Наказами від 25 жовтня 2018 року № 101 та від 29 жовтня 2018 року № 102 вирішено перерахувати заробітну плату працівникам за жовтень 2018 року за реально відпрацьований час.

ОСОБА_1 оскаржений до суду наказ про звільнення та відповідно порушувалося питання про поновлення його на роботі, стягнення безпідставно утриманих коштів за жовтень 2018 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, однак рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року та постановою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року, йому відмовлено у задоволенні даного позову.

ОСОБА_1 долучені до матеріалів справи судові повістки про виклик до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області на 27 вересня 2018 року 09 год. 30 хв., СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області на 19 вересня 2019 року 09 год. 00 хв. та фотокопію скріншоту електронної пошти, з якого не можливо встановити дійсних обставин.

До справи долучені накази про нарахування надбавки ОСОБА_1 за складну та напружену працю та відповідно про їх скасування, про його переведення за сумісництвом з 11 вересня 2018 року з 0,25 ставки на 0,5 ставки у межах однієї посади та одного відділу.

Із п. 4.3.3 колективного договору вбачається, що для працівників комісійних судово-медичних експертиз тривалістю робочого тижня 38,5 годин установлений 6-ти денний робочий тиждень з одним вихідним днем у неділю.

До справи долучений статут КЗОЗ Донецьке обласне бюро СМЕ ; Правила внутрішнього трудового розпорядку КЗОЗ Донецьке обласне бюро СМЕ , відповідно до п. 3.1 яких працівники повинні сумлінно виконувати свої трудові обов`язки, дотримувати дисципліну, своєчасно і точно виконувати накази та розпорядження адміністрації, безпосереднього керівника, використовувати весь робочий час для продуктивності праці; Посадову інструкцію завідувача організаційно-методичним відділом; Посадову інструкцію лікаря судово-медичного експерта; Посадову інструкцію завідувача відділу; наказ від 02 травня 2018 року про дозвіл ОСОБА_1 на працю за сумісництвом.

Відповідно до Переліку матеріально-відповідальних осіб, уповноважених на здачу об`єктів під спостереження і зняття з-під спостереження від 29 січня 2018 року у нежитлових приміщеннях № № 41, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 поліклініки МЛ № АДРЕСА_6 , такими є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

До справи долучений Журнал реєстрації комісійних судово-медичних експертиз.

Відповідно до протоколів судових засідань - 23 серпня 2018 року з 10 год. 33 хв. по 10 год. 57 хв., 27 серпня 2018 року з 13 год. 47 хв. по 14 год. 04 хв., 04 вересня 2018 року з 15 год. 16 хв. по 15 год. 48 хв., 10 вересня 2018 року з 10 год. 39 хв. по 11 год. 27 хв., 14 вересня 2018 року з 10 год. 37 хв. по 11 год. 05 хв., 18 вересня 2018 року з 14 год. 59 хв. по 16 год. 58 коп. ОСОБА_1 перебував у судових засіданнях Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є питання законності нарахування роботодавцем шкоди та підстави для її відшкодування за рахунок колишнього працівника.

Мотиви суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Статтею 134 КЗпП України визначено випадки, коли працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Такими є випадки, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Відповідно до вимог статті 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права, вирішуючи спори щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд повинен установити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Згідно зі ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а у даному випадку саме у позивача наявний обов`язок довести умови для матеріальної відповідальності відповідача.

Таких вимог сторона позивача не дотрималася.

Так, позивач поєднує підставу позову з тим, що під час проведення службового розслідування витребувано інформацію з ТОВ Альфа-Грант щодо постановки та зняття з охорони об`єкта за адресою: АДРЕСА_7 Клубна, 12, м. Маріуполь та встановлено, що інформація про зняття з охорони та постановки на охорону наведеного об`єкта 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року, 01, 08, 15, 22, 29 вересня 2018 року, 06 та 13 жовтня 2018 року (календарні дні, які згідно з графіком є робочими днями відділу) - відсутня та наведені факти вказують на те, що в ці дні ОСОБА_1 на своєму робочому місці не знаходився.

До справи позивачем долучені табелі обліку робочого часу, з яких вбачається, що у них відсутні відмітки про перебування ОСОБА_1 на роботі 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08, 15, 22, 29 вересня 2018 року.

Табель за своїм сутнісним змістом потрібен для обліку використання робочого часу, контролю за його дотриманням, розрахунку заробітної плати, зокрема це поіменний список працівників структурного підрозділу (цеху (відділу), дільниці) підприємства. На працівника в Табелі зазвичай заповнюється тільки один рядок. Виняток становлять внутрішні сумісники, на них заповнюють два рядки: в одному зазначають час основної роботи, а в другому - час роботи за сумісництвом. Для відображення використаного робочого часу за кожним днем місяця в Табелі відведено дві комірки. У верхній проставляється кількість відпрацьованих (чи невідпрацьованих) годин за відповідними видами витрат робочого часу, у нижній - умовне позначення видів витрат робочого часу.

Отже, за відсутності відмітки у табелі фактично відпрацьованого часу 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08, 15, 22, 29 вересня 2018 року у роботодавця не виник обов`язок сплати коштів за ці дні.

Таким чином, покладаючи в основу свого позову як підставу для відшкодування шкоди наведені обставини, сторона позивача не представила доказів, які б свідчили про пряму дійсну шкоду, чи взагалі вона мала місце, чи оплачено відповідачу кошти за вихідні дні (суботу), якщо так, то чим керувався роботодавець при їх оплаті (дані яких табелів), чи передбачений такий випадок для відшкодування шкоди у положеннях ст. 134 КЗпП України чи інших нормах трудового законодавства.

Вказуючи на наявність заявленої до стягнення шкоди, сторона позивача не наводить конкретних умов винних протиправних дій ОСОБА_1 , зокрема, аргументуючи її табелями обліку робочого часу, в яких відсутні відмітки про роботу по суботах за указаний період, безпідставно не реагує, що табелі щодо організаційно-методичного відділу підписані, крім ОСОБА_1 , ще і ОСОБА_2 , а щодо роботи за сумісництвом у відділі комісійної судово-медичної експертизи взагалі іншими посадовими особами, що виключає наявність як одноосібних, так і взагалі будь-яких протиправних дій ОСОБА_1 щодо обліку робочого часу по суботах за указаний період.

Поряд з цим стороною позивача не спростований той факт, що у суботу поліклініка не працює і очевидно працівники не могли потрапити на своє робоче місце, хоча у відповідності до ст. 29 КЗпП України саме власник зобов`язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, у тому числі безперешкодний доступ до робочого місця.

За відсутності реального доступу до робочого місця, не забезпечення його роботодавцем, не можливо ставити у провину працівнику обставин відсутності на робочому місці.

У справі судом установлено, що заступником начальника з економічних питань ОСОБА_2 складено доповідну записку, в якій він проаналізував час від зняття сигналізації та відповідно постановку на сигналізацію у відповідності до табелю робочого часу.

Суд вважає дану доповідну записку у силу ст. 78 ЦПК України не допустимим доказом, оскільки матеріали справи не місять доказів, на якій правовій підставі ОСОБА_2 проводив аналіз часу, на підставі якого розпорядження, якої уповноваженої особи, а також, яким чином ОСОБА_2 узагалі допущено до будь-якого розслідування, оскільки він також підписував табелі обліку робочого часу, що свідчить про його згоду з відпрацьованим робочим часом працівниками Бюро та його певну зацікавленість у покладенні одноособово шкоди лише на відповідача.

Із представленої довідки заступника головного бухгалтера ОСОБА_11 установлено, що суми зайво виплачених коштів вона обрахувала на підставі доповідної записки заступника начальника з економічних питань ОСОБА_12 М.С., однак ці обрахунки не ґрунтуються на приписах ст. 138 КЗпП України, у них відсутні відомості за кожен день не відпрацьованих годин, не указано чи відноситься до цих сум невідпрацьовані дні по суботах, не наведено на підставі яких норм права проведений цей розрахунок, також дана довідка не містить дати її складання, відповідного реєстраційного номеру у номенклатурі установи та печатки комунального закладу, внаслідок чого із неї не можливо установити дійсні обставини справи, що виключає її як достовірний доказ (ст. 79 ЦПК України), оскільки вона не ґрунтується на вимогах ст. 138 КЗпП України, тому і підлягає виключенню як допустимий доказ (ст. 78 ЦПК України).

Під підставами позову, які згідно зі статтею 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

У справі підстави позову поєднані з відсутністю на робочому місці 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08, 15, 22, 29 вересня 2018 року, однак такі не поєднані з тими даними, які викладені у доповідній записці ОСОБА_2 та покладені в основу довідки заступника головного бухгалтера ОСОБА_11 при нарахування зайво сплачених сум заробітної плати (шкоди).

Поряд з цим, заслуговує на увагу та обставини, що лише після зняття ОСОБА_4 сигналізації, уповноважені працівники могли потрапити на своє робоче місце, тому у цьому випадку ставити у провину відповідачу наведені обставини є безпідставним, оскільки, крім відомостей про зняття/проставлення сигналізації, сторона позивача не представила відомостей, що ОСОБА_1 у цей період приходив на роботу пізніше 08 год. 00 год.

Під час допиту свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вказали, що саме від дій ОСОБА_4 залежало вчасне потрапляння працівників на робочі місця та були випадки, коли працівники вимушені очікувати його тривалий час.

Ставлячи ОСОБА_1 у провину відсутність на робочому місці, роботодавець не надав оцінки діям ОСОБА_4 , які і призвели до неможливості працівників як організаційно-методичного відділу, так і відділу комісійної судово-медичної експертизи потрапити вчасно на роботу у будній день, отже саме від дій ОСОБА_4 залежав безперешкодний доступ до кабінетів (робочих місць) указаних відділів.

Отже, аргументуючи наявність у діяв ОСОБА_1 одноосібних протиправних дій, що завдали шкоди установі, позивачем, з урахуванням установлених обставин, не перевірено питання наявності вини й інших працівників, які поряд із ОСОБА_1 підписували табель обліку робочого часу в організаційно-методичному відділу та відповідно факт підписання табелю за роботу за сумісництвом взагалі іншою посадовою особою, залежність його доступу до робочого місця від іншого працівника, як наслідок ступеня вини кожного з цих працівників, виду і меж відповідальності кожного з них.

При визначенні розміру шкоди та враховуючи до неї години відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, роботодавцем не досліджені та відповідно не спростовані позивачем, а також не дана їм оцінка при визначені розміру шкоди, і ті обставини, що у спірний період ОСОБА_1 викликався повістками до суду та слідчого, а також перебував у судових засіданнях, як і не представлено відомостей, що стороною позивача вимагалися від ОСОБА_1 відповідні пояснення з цього приводу.

Аргументи позивача про те, що законність стягнення із ОСОБА_1 зайво сплачених коштів підтверджена рішенням суду апеляційної інстанції, судом не приймаються, оскільки у даній справі суд апеляційної інстанції зробив правовий висновок щодо утримання коштів за 06 та 13 жовтня 2018 року, а предметом розгляду у цій справі є інший період - 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08, 15, 22, 29 вересня 2018 року.

У той же час службовим розслідуванням від 29 жовтня 2018 року не перевірялися обставини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 04, 11, 18, 25 серпня 2018 року та 01, 08 вересня 2018 року, як і інші обставини не перевірялися.

Проводячи підсумки, на підставі досліджених доказів та наведених норм матеріального права, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, якими неправомірними діями її заподіяно і чи входить зайво виплачена заробітна плата до випадків відшкодування шкоди, які обов`язки неналежно виконав ОСОБА_1 , наслідки чого призвели до шкоди, в чому конкретно полягає його вина, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду, чи були створені умови, які забезпечували безперешкодну можливість виконувати свої трудові обов`язки.

Отже, відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Поряд з цим, позивач, обраховуючи зайво виплачену заробітну плату та називаючи її дійсною прямою шкодою, заподіяною працівником установі, не врахував, що за змістом ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме по конкретним обставинам справі, які мають правове значення для вирішення спору.

При цьому, суд вирішив спір у відповідності до приписів статті 13 ЦПК України.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за вимогами про відшкодування шкоди сплачений судовий збір у сумі 1 921 грн. та оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимоги, тому ці витрати покладаються на позивача та не підлягають компенсації.

Керуючись ст. ст. 29, 130, 134, 135-1, 136, 138 КЗпП України, ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 1 - 5, 12, 13, 19, 76- 81, 84, 89, 133, 137, 141, 206, 247, 263- 265, 274 - 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального закладу охорони здоров`я Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua .

Відомості про сторін у справі:

Комунальний заклад охорони здоров`я Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи , код ЄДРПОУ 01990080, юридична адреса: проспект Нікопольский, 60, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, засоби зв`язку - 0629 40 48 93.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_8 .

Суддя О.М. Музика