Рішення

від 29.01.2020 по справі 757/3453/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3453/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/3453/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Державне підприємство Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал

відповідач 2: ОСОБА_2

відповідач 3: Приватне підприємство Українська правда

відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Українська правда , Товариства з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна про спростування недостовірної інформації,

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача 1: ОСОБА_4

представники відповідача 2: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представник відповідача 4: ОСОБА_7 .

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , ОСОБА_2 про встановлення факту цензури, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди (т. 1 а.с. 6-10).

Ухвалою суду від 22 серпня 2017 року у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 2 жовтня 2017 року (т. 1 а.с. 49).

Ухвалою від 18 січня 2018 року роз`єднано з цивільної справи позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації в самостійне провадження (т. 1 а.с. 152), які ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_16 прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 28 березня 2018 року (т. 1 а.с. 157).

У червні 2018 року до завершення підготовчого судового засіданні та на виконання ухвали суду від 23 травня 2018 року (т. 1 а.с. 189) позивачем подано уточнено позовну заяву зі збільшеними позовними вимогами.

Зокрема, позивач ОСОБА_1 звертається з позовом до ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , ОСОБА_2 , ПП Українська правда , ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна про спростування недостовірної інформації (т. 1 а.с. 6-10), просив:

1. визнати недостовірною наступну інформацію, поширену відповідачами:

- ... художник з`явився в експозиції менше, ніж за три доби до відкриття, коли більша частина виставки була вже змонтована... ;

- ...його твір абсолютно не відповідав ані концепції виставки, ані попереднім домовленостям... ;

- ОСОБА_1 з`явився лише о четвертій годині. О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону, оскільки відкриття виставки проходило на найвищому офіційному рівні ;

- На виділеній ОСОБА_1 стіні Арсеналу у 55 квадратних метрів зображені не врадіївські події,.. І серед зображеного пекла - священнослужителі різних конфесій із простріляними впритул головами, які варяться у казані власної крові. ;

- ... у валі обговорень зафарбованого муралу із розстріляними священниками ;

- ОСОБА_1 програв суд Арсеналу у трьох інстанціях. Я ж, в свою чергу, радо сплатила йому згідно рішенням суду 1 000 гривень за моральні збитки.

2. зобов`язати ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький арсенал подати до публікації, а ПП Українська правда прийняти та опублікувати на веб-сайті Українська правда. Життя (ІНФОРМАЦІЯ_11) спростування у формі тексту судового рішення у справі під заголовком: Спростування інформації, поширеної екс-керівником ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький арсенал ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1

3. зобов`язати ОСОБА_2 подати до публікації, а ТОВ Київський інститут проблем управління ім.Горшеніна допустити публікацію на веб-сайті "LB.ua" (lb.ua) від імені ОСОБА_2 в її блозі спростування у формі тексту судового рішення у справі під заголовком: Спростування інформації, поширеної ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що на веб-сайті Українська правда. Життя (life .pravda.com.ua ) ІНФОРМАЦІЯ_5 було опубліковано матеріал під назвою ІНФОРМАЦІЯ_18 (ІНФОРМАЦІЯ_12), що являє собою інтерв`ю ОСОБА_8 і в якому остання поширила низку недостовірних тверджень щодо ОСОБА_1 . Інтерв`ю стосувалося значною мірою факту знищення (замальовування) твору позивача, який містився на стіні в приміщенні відповідача-1 і який позивачем готувався до експонування на виставці, присвяченій річниці хрещення Київської Русі. Вказане інтерв`ю відповідач-2 давала, будучи на той час керівником відповідача-1, тобто перебуваючи з ним у трудових відносинах. Зокрема, у вказаному інтерв`ю поширено інформацію наступного змісту:

- ... художник з`явився в експозиції менше, ніж за три доби до відкриття, коли більша частина виставки була вже змонтована... ;

- ...його твір абсолютно не відповідав ані концепції виставки, ані попереднім домовленостям... ;

- ОСОБА_1 з`явився лише о четвертій годині. О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону, оскільки відкриття виставки проходило на найвищому офіційному рівні

Позивач вважає таку інформацію недостовірною, оскільки він з`явився в експозиції за 5-6 днів до відкриття виставки. Створений позивачем мурал відповідав попереднім домовленостям, що підтверджується поясненнями ОСОБА_9 . Крім того, позивач вказує, що він з`явився в експозицію задовго до того, як об`єкт був зданий під державну охорону.

Також ОСОБА_1 у позові зазначає, що на веб-сайті, а саме в Інтернет-виданні LB.UA , адміністрування яким здійснюється ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна , в блозі відповідача-2 ОСОБА_2 поширила недостовірну інформацію про позивача під назвою ІНФОРМАЦІЯ_14 (додаток 6), яка вийшла ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІНФОРМАЦІЯ_13) наступного змісту:

- На виділеній ОСОБА_1 стіні Арсеналу у 55 квадратних метрів зображені не врадіївські події,.. І серед зображеного пекла - священнослужителі різних конфесій із простріляними впритул головами, які варяться у казані власної крові. ;

- ... у валі обговорень зафарбованого муралу із розстріляними священниками ;

- ОСОБА_1 програв суд Арсеналу у трьох інстанціях. Я ж, в свою чергу, радо сплатила йому згідно рішенням суду 1 000 гривень за моральні збитки .

Позивач зазначає, що така інформація є недостовірною, оскільки на його муралі присутні врадіївські події, про що свідчить образ ОСОБА_10 , змальований з її відомого фото з піднятим угору пальцем у поєднанні з образами міліціонерів. Не відповідає дійсності твердження про прострелені голови священнослужителів, оскільки на зображенні чітко видно, що отвори, з який витікає червона рідина, не в головах безпосередньо, а в головних уборах, а самі отвори мають форму не кульових отворів, а хрестів. На думку позивача, не відповідає дійсності, що він програв суд Арсеналу , оскільки його позов було частково задоволено: ІНФОРМАЦІЯ_15. ОСОБА_2 1 000 грн. позивачу не сплачувала.

24 липня 2018 року від представника відповідача ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна ОСОБА_21 надійшов відзив на позов (т. 1 а.с. 233-236), відповідно до якого ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна заперечує щодо задоволення позову, оскільки відповідно до п. 6 Правил розділу Блоги інтернет-видання lb.ua відповідальність за зміст текстів несуть автори блогів. Картина, відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права є твором образотворчого мистецтва. Враження від твору є оціночним судженням. До оціночних суджень належать такі оспорювані фрагменти: На виділеній ОСОБА_1 стіні Арсеналу у 55 квадратних метрів зображені не врадіївські події.. І серед зображеного пекла - священнослужителі різних конфесій із простріляними впритул головами, які варяться у казані власної крові. ...у валі обговорень зафарбованого муралу із розстріляними священниками . Тому, така інформація не підлягає спростуванню, оскільки за своїм змістом є оціночним судженням.

15 серпня 2018 року від представника ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал ОСОБА_22 надійшов відзив на позов (т. 1 а.с. 241-243в), відповідно до якого ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал та ПП Українська правда не є особою, яка поширила оспорювану інформацію, а отже не є належними відповідачем в частині спростування інформації оприлюдненої ІНФОРМАЦІЯ_16 на веб-сайті LB.ua та на веб-сайті Українська правда. Життя ІНФОРМАЦІЯ_17, оскільки він не поширював інформацію відносно позивача. Також у відзиві зазначено, що висловлювання, які містяться в поширеному інтерв`ю ОСОБА_8 на веб-сайті Українська правда. Життя ІНФОРМАЦІЯ_17, та які позивач прагне визнати недостовірними, є думкою ОСОБА_8 про стан підготовки виставки Велике і величне , її оцінкою роботи позивача, а отже є оціночним судженням та не підлягає встановленню її правдивості. Водночас, ДП НКММК Мистецький арсенал визнає, що твердження ..О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону недостовірне.

14 вересня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_12 надійшов відзив на позов (т. 2 а.с. 19-15), відповідно до якого цитати з інтерв`ю, що розміщене на сайті видання Українська правда є інформацією, що поміщена у засобах масової інформації, у зв`язку з чим до вимог позивача про спростування такої інформації застосовується позовна давність у 1 рік. Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 25 грудня 2017 року, то позовна давність щодо його вимог сплила, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають через пропуск строку позовної давності. Крім того, в інтерв`ю в Українській правді та статті на LB.ua висловлювання ОСОБА_8 не є фактичними, а відображають суб`єктивну оцінку, є спогадами та публічним її коментарем щодо подій, яким вже 5 років. Позивачем не доведено, що висловлюваннями ОСОБА_8 в інтерв`ю в Українській правді та статті на LB.ua зашкоджує його честі, гідності, репутації тощо. Щодо твердження ОСОБА_1 програв суд Арсеналу у трьох інстанціях. Я ж в свою чергу, радо сплатила йому згідно рішенням суду 1 000 гривень за моральні збитки , представник відповідача ОСОБА_8 зазначила, що вказане висловлювання є оціночним судженням, вирваним з контексту описання своєї оцінки факту закінчення судового розгляду. Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/7903/15-ц пану ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні двох із трьох позовних вимог. Тому, відповідач 2 оцінила як програш у суді. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

12 вересня 2018 року від представника позивача ОСОБА_13 надійшла відповідь на відзив ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна (т. 2 а.с. 3-6), 8 листопада 2018 року надійшла відповідь на відзиви відповідачів ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал та ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 89), відповідно до яких позовні вимоги до ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна полягають у тому, що б вказане товариство у разі задоволення позову не перешкоджало ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві вимоги до різних відповідачів, що ним і було зроблено. Строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки ПП Українська правда не пройшов державну реєстрацію як засіб масової інформації. Інформація, поширена ОСОБА_2 , містить не оціночні судження, а фактичні твердження, дійсність яких можна перевірити.

8 листопада 2018 року надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_13 про огляд доказів за місцем їх знаходження, а саме інтерв`ю ОСОБА_8 на сайтах ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_9 (т. 2 а.с. 32), яке судом було задоволено та оглянуті ці докази під час судового засідання .

Під час проведення підготовчого судового засідання представником позивача ОСОБА_3 заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 80-81), у задоволенні якого ухвалою суду від 1 квітня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено (т. 2 а.с. 90-90а).

1 квітня 2019 року у справі проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого справу призначено до судового розгляду на 5 червня 2019 року (т. 2 а.с. 89).

Під час проведення судового розгляду представником позивача ОСОБА_3 заявлене клопотання про доручення до справи CD-диску з фотофіксацією муралу ОСОБА_1 , у задоволенні якого ухвалою суду від 20 вересня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено (т. 2 а.с. 106-108).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 допитаний в якості свідка підтвердив обставини, викладені в позові.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна ОСОБА_21, представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечили щодо задоволення позову, посилаючись на надані відзиви на позовну заяву.

20 грудня 2018 року від представника відповідача ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал ОСОБА_22 надійшло клопотання про розгляду справи без участі представника. Щодо позовних вимог заперечує (т. 2 а.с. 55).

Представник відповідача ПП Українська правда до судового засідання не з`явився з невідомих причин.

Тому, суд розглянув справу у відсутність представника відповідача ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал та представника відповідача ПП Українська правда , оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. 3, 28).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як вбачається зі змісту ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 р. за № 1, (далі - Постанова Пленуму ВСУ) при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Верховний Суд України у п. 18 Постанови Пленуму роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 р. на веб-сайті Українська правда. Життя (life.pravda .com. ua) було опубліковано матеріал під назвою ІНФОРМАЦІЯ_18 (ІНФОРМАЦІЯ_12), який являє собою інтерв`ю ОСОБА_8 і в якій була поширена наступного змісту:

- ... художник з`явився в експозиції менше, ніж за три доби до відкриття, коли більша частина виставки була вже змонтована... ;

- ... його твір абсолютно не відповідав ані концепції виставки, ані попереднім домовленостям... ;

- ОСОБА_1 з`явився лише о четвертій годині. О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону, оскільки відкриття виставки проходило на найвищому офіційному рівні

Факт поширення зазначеної інформації в указаний спосіб саме відповідачем-1 підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які беруться судом до уваги як належні та допустимі (т. 1 а.с. 206-212) та вказана обставина не заперечується відповідачами. Крім того, судом оглянуто під час розгляду справи вказану інформацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Згідно з роз`ясненнями, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні ст. 10 Конвенції.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Отже, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Тому, висловлювання наступного змісту: ... художник з`явився в експозиції менше, ніж за три доби до відкриття, коли більша частина виставки була вже змонтована суд розцінює не як оціночні судження, а як фактичні твердження, оскільки вказану інформацію можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Так, з письмових пояснень ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 82), який на час відкриття виставки в Мистецькому арсеналі Велике і Величне працював на посаді заступника гендиректора з виставкової та музейної діяльності та входив в кураторську групу проекту Велике і Величне , на які позивач посилається як на підставу спростування наведеної інформації, не вбачається час, коли ОСОБА_1 з`явився на експозицію для написання муралу - чи раніше, ніж за три доби до відкриття виставки чи пізніше.

Посилання в листі ОСОБА_15 на те, що він, ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 попередньо узгоджували концепцією написання мурала, та те, що ОСОБА_2 спостерігала за вказаним процесом також не підтверджує факт того, що ОСОБА_1 з`явився більше, ніж за три доби до Мистецького арсеналу для написання муралу.

Крім того, вказаний свідок не допитаний в судовому засіданні, у зв`язку з чим його такі письмові пояснення суд не бере до уваги.

Інших доказів явки позивача до Мистецького арсеналу більше, ніж за три доби, суду не надано.

Враховуючи, що позивачем не доведена інформація про його явку до експозиції більше, ніж за три доби до відкриття, суд дійшов висновку про відмову у задвооелнні позовних вимог в цій частині.

Крім того, частина цієї поширеної інформації, а саме висловлювання: ... коли більша частина виставки була вже змонтована не стосується позивача та є думкою відповідача 2 ОСОБА_8 про стан підготовки виставки Велике і величне , яку вона висловлювала як керівник виставкового проекту та не містить фактичних даних, а отже є оціночним судженням та не підлягає встановленню її правдивості.

Щодо висловлювання такого змісту ... його твір абсолютно не відповідав ані концепції виставки, ані попереднім домовленостям , суд вважає за необхідне зазначити таке.

Концепція - система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; ідейний задум твору. У сучасному мистецтві куратор найчастіше виступає як організатор мистецького процесу в рамках конкретного проекту. Або ж це може бути група кураторів, як це було при реалізації проекту Велике і Величне . Куратор створює загальну концепцію проекту, розробляє стратегію його розвитку, збирає групу художників під обрану концепцію і організовує умови для втілення проекту, відбирає твори для проекту.

Для підготовки виставкового проекту Велике і величне було сформовано кураторську групу з шести осіб ( ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), про що зазначено в каталозі виставкового проекту (стор. 364 каталогу).

Вказане визнається сторонами.

Тому, суд погоджується з доводами представника відповідача ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , що ОСОБА_2 була керівником проекту та до складу кураторської групи не входила, а тому її висловлювання щодо відповідності чи невідповідності твору позивача концепції виставкового проекту Велике і Величне та попереднім домовленостям щодо його змісту є вираженням її суб`єктивної думки.

Тому, висловлювання ОСОБА_8 ... його твір абсолютно не відповідав ані концепції виставки, ані попереднім домовленостям є оціночним судженням та не може бути визнане недостовірним, у зв`язку з чим позовні вимоги про спростування цієї інформації задоволенню не підлягають.

Висловлювання ОСОБА_8 наступного змісту ОСОБА_1 з`явився лише о четвертій годині. О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону, оскільки відкриття виставки проходило на найвищому офіційному рівні містить фактичні твердження, оскільки вказану інформацію можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Так, відповідно до листа Управління державної охорони України від 21.02.2018 р. № 1/4-303 охорона силами за засобами УДО в ДП НКММК Мистецький арсенал здійснювалася 25.07.2018 р., починаючи з 18:30 (т. 2 а.с. 213).

Тому, твердження .. О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону спростовуються зазначеним листом УДО та є недостовірним, у зв`язку з чим підлягає спростуванню.

Водночас, частина висловлювання ОСОБА_1 з`явився лише о четвертій годині може бути перевірена на її відповідність дійсності. Проте, вказана інформація не заперечується ні позивачем, ні відповідачами, у зв`язку з чим спростуванню не підлягає.

Проте, частина із поширеної ОСОБА_2 інформації, а саме ... відкриття виставки, проходило на найвищому офіційному рівні не підлягає визнанню недостовірною, адже у день відкриття виставки Велике і Величне 26.07.2013 року охорона заходу здійснювалася Управлінням державної охорони України (що підтверджується доданим до позовної заяви листом від 21.02.2018 р. №1/4-303), яке забезпечує безпеку посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, в місцях їх постійного та тимчасового перебування, відповідно до вимог Закону України Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб .

Згідно зі ст. 5, 6 зазначеного Закон, до таких осіб належать: Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем`єр-міністр України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови Верховної Ради України, Перший віце-прем`єр-міністр України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор.

Відкриття виставки Велике і Величне відбувалося за участю Президента України, таким чином, висловлювання ... відкриття виставки, проходило на найвищому офіційному рівні є достовірним. (Інформація щодо участі Президента України у відкриті виставки Велике і Величне міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_19).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про інформацію масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Стаття 23 цього Закону визначає, що інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб`єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб.

Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об`єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.

З урахування наведеного, аналізу розділу V Закону України Про інформацію слід дійти висновку, що засоби масової інформації (ЗМІ), мас-медіа ( Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп`ютерні та інші лінії зв`язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об`єднують - звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації.

Тому, ПП Українська правда є засобом масової інформації в розумінні положень Закону України Про інформацію , оскільки відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до його діяльності входить: тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; видання газет (основний); інші види видавничої діяльності; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; веб-портали; діяльність інформаційних агентств; надання інших інформаційних послуг; консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; діяльність у сфері фотографії; інша професійна, наукова та технічна діяльність (т. 2 а.с. 42-46).

Тим паче, із самого сайту https://www.pravda.com.ua/ вбачається, що ПП Українська правда є засобом масової інформації, оскільки на ньому постійно публікуються новини, події, які відбуваються на території України та за її межами, публікації окремих осіб, тобто інформація, поширена на сайті ПП Українська правда доводиться до безлічі осіб з метою задоволення потреб суб`єктів інформаційних відносин.

Тому, доводи позивача та його представника, що до інформації, поширеної 5 серпня 2013 р. ПП Українська правда на веб-сайті Українська правда. Життя (life.pravda.com . ua) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_18 (ІНФОРМАЦІЯ_12), який являє собою інтерв`ю ОСОБА_8 не повинні застосовуватися наслідки спливу позовної давності, оскільки ПП Українська правда не є друкованим засобом масової інформації, та як наслідок неакредитованим, є безпідставним.

Крім того, суд враховує, що положення п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо позовної давності в один рік застосовується до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, а не в друкованих засобах масової інформації.

Враховуючи заяву представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_6 про застосування строку позовної давності щодо публікації в статті 5 серпня 2013 р. ПП Українська правда , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про спростування інформації наступного змісту: О другій годині об`єкт вже був зданий під державну охорону у зв`язку з пропуском строку позовної давності, оскільки позов ОСОБА_1 подано до суду у травні 2017 року.

Судом також встановлено, що в Інтернет-виданні LB.UA , адміністрування яким здійснюється ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна , в блозі відповідач 2 - ОСОБА_2 поширила інформацію про позивача під назвою ІНФОРМАЦІЯ_14 (додаток 6), яка вийшла ІНФОРМАЦІЯ_7 . (ІНФОРМАЦІЯ_13) (т. 1 а.с. 218-224) наступного змісту:

- На виділеній ОСОБА_1 стіні Арсеналу у 55 квадратних метрів зображені не врадіївські події,.. І серед зображеного пекла - священнослужителі різних конфесій із простріляними впритул головами, які варяться у казані власної крові ;

- ... у валі обговорень зафарбованого муралу із розстріляними священниками ;

- ОСОБА_1 програв суд Арсеналу у трьох інстанціях. Я ж, в свою чергу, радо сплатила йому згідно рішенням суду 1 000 гривень за моральні збитки .

При цьому, суд погоджується з доводами відповідачів ОСОБА_8 та ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна , що висловлювання такого змісту: На виділеній ОСОБА_11 у 55 квадратних метрів зображені не врадіївські події,.. І серед зображеного пекла - священнослужителі різних конфесій із простріляними впритул головами, які варяться у казані власної крові ; ... у валі обговорень зафарбованого муралу із розстріляними священиками є оціночними судженнями ОСОБА_8 , вирваним з контексту пояснення свого бачення концепції твору позивача. ОСОБА_2 зазначає власну оцінку та сприйняття сюжету, а не факт.

Образ прострілених голів, розстріляних священнослужителів є художньо забарвленим, тобто емоційним описом сприйняття ОСОБА_2 зображень, ідей, які втілює мурал. Проте, позивач вдається у коментар суті зображення, неначе це документальний за стилем малюнок.

Враховуючи, що будь-яка оцінка результатів творчості позивача є суто суб`єктивною, тому вона не підлягає перевірці на предмет відповідної дійсності чи спростуванню. Тому, будь-які судження з приводу оцінки творчої роботи позивача не підпадають під правову категорію недостовірна інформація , що в судовому порядку може бути спростована, а є оціночними судженнями. ОСОБА_2 вказаними висловлюваннями, виражає власні оціночні судження щодо того, як вона бачить твір.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про спростування цієї інформації.

Водночас, інформація: ОСОБА_1 програв суд Арсеналу у трьох інстанціях. Я ж, в свою чергу, радо сплатила йому згідно рішенням суду 1 000 гривень за моральні збитки може бути перевірена не предмет її відповідності дійсності.

Так, відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 вересня 2015 року у справі № 757/7903/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, відшкодування моральної шкоди та виплату компенсації за порушення авторських прав задоволено частково та стягнуто ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал на користь ОСОБА_1 1 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди (т. 1 а.с. 225-226). З огляду Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Page/2 щодо розгляду справи № 757/7903/15-ц вбачається, що рішення суду від 9 вересня 2015 року залишене без змін.

Тому, інформація, що позивач програв суд в трьох інстанціях не відповідає дійсності та підлягає спростуванню.

Крім того, даних щодо сплати саме ОСОБА_2 у відшкодування позивачу моральної шкоди за рішенням суду від 9 вересня 2015 року в сумі 1 000 грн. матеріали справи не містять та відповідачем ОСОБА_2 дана обставина не доведена. З урахуванням наведеного така інформація також підлягає спростуванню.

Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до ст. 32 Конституції України судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог ст..і 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про зобов`язання ОСОБА_8 подати до публікації, а ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна допустити публікацію від імені ОСОБА_8 на веб-сайті LB.ua у її блозі повідомлення про спростування із заголовком: Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 із викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі таким самим шрифтом, як і спростовувана інформація, не пізніше місяця з часу набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп. (який є пропорційним задоволеним двом позовним вимогам) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_8 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 275, 277, 297, 299, 302 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал , ОСОБА_8 , Приватного підприємства Українська правда , Товариства з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна про спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_2 на її блозі на веб-сайті LB.ua , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 публікації під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_21 ІНФОРМАЦІЯ_22 , а саме:

ОСОБА_1 програв суд Арсеналу у трьох інстанціях. Я ж, в свою чергу, радо сплатила йому згідно рішення суду 1000 гривень за моральні збитки .

Зобов`язати ОСОБА_2 подати до публікації, а Товариство з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна допустити публікацію від імені ОСОБА_8 на веб-сайті LB.ua у її блозі повідомлення про спростування із заголовком: Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 із викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі таким самим шрифтом, як і спростовувана інформація, не пізніше місяця з часу набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 1 409 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

відповідач 1: Державне підприємство Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал : 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 28-30, код ЄДРПОУ33403498

відповідач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3

відповідач 3: Приватне підприємство Українська правда : 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13-А, код ЄДРПОУ 31565711

відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна : 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 18-Б, код ЄДРПОУ 33446856

Суддя О.В.Батрин