Ухвала

від 16.03.2020 по справі 474/163/20

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/163/20

Провадження № 2-з/474/1/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

16.03.20 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі судді Сокол Ф.Г. розглянув заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки, -

встановив:

13.03.2020р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області в порядку цивільного провадження надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , в якій прокурор просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області № 5 від 01.08.2018р., в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,5 га (кадастровий номер 4822381300:04:010:0009) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 28478187 від 10.08.2018р. про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4822381300:04:010:0009 за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у комунальну власність територіальної громади Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області земельну ділянку загальною площею 0,5 га (кадастровий номер 4822381300:04:010:0009) вартістю 14 107 грн. 13 коп., для ведення особистого селянського господарства в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Одночасно до суду разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,50 га з кадастровим номером 4822381300:04:010:0009, розташовану в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками);

- заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4822381300:04:010:0009 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

У вказаній заяві прокурор також просить стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (р/р № UA748201720343150001000000340 ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір сплачений за подачу заяви.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Вознесенською місцевою прокуратурою пред`явлено позов в інтересах держави до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району у Миколаївській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки.

Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог законодавства щодо порядку отримання у власність земель для ведення особистого селянського господарства.

Зокрема, ОСОБА_1 отримала у власність спірну земельну ділянку площею 0,50 га (кадастровий номер 4822381300:04:010:0009) для ведення особистого селянського господарства після того, як вже раніше використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для таких же цілей в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, чим було порушено положення ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Тобто, оскаржуваним рішенням Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Морар Н.М. очевидно протиправно надано спірну земельну ділянку

Як зазначає прокурор, у силу об`єктивних, явних та документально підтверджених даних, відповідач усвідомлювала, що порушила встановлений законодавством порядок отримання у власність землі, що ставить її добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.

Звернення прокурора до суду фактично спрямоване на задоволення суспільної потреби по відновленню законності при вирішенні суспільно важливого питання щодо збереження земель сільськогосподарського призначення.

Також відповідач ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки належному власнику - Доброжанівській сільській раді Врадіївського району, що також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Крім цього враховуючи, що вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 , остання відповідно до положень ч. 3 ст.20 Земельного кодексу України, може ініціювати питання щодо зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Отже, відповідно до ст.149 ЦПК України, на думку прокурора наявні підстави для забезпечення позову, а тому з метою запобігання відчуження спірної земельної ділянки, зміни об`єкту позову, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 149, 150 ЦПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, зокрема, прокурор вказує, що накладення арешту на майно на спірну земельну ділянку та заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, утому числі внаслідок поділу чи об`єднання з іншими ділянками виправдане тим, що під час розгляду справи або набрання законної сили рішення суду, відповідач може відчужити будь яким способом спірну ділянку на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншим позовом до інших відповідачів, що призведе до тривалого не поновлення інтересів держави. У разі поділу земельної ділянки або об`єднання її з іншими ділянками та реєстрації прав на новостворені об`єкти виникне необхідність зміни предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог. Крім того, такий вид забезпечення позову унеможливить вжиття будь-яких дій з боку ОСОБА_1 та інших осіб щодо спірної земельної ділянки. Заборона ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї спрямоване на запобігання зміні предмету спору, сторін у справі та забезпечення реального виконання рішення суду та поновлення інтересів держави.

В судове засідання сторони не викликалися.

Розглянув заяву про забезпечення позову судом встановлено таке.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частина 10 ст. 151 ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому не вирішується спір по суті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Також, зазначено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого об`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Також відповідно до п. 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК (в редакції до 15.12.2017 року), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1, 2, 4 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно власності земельної ділянки.

У зв`язку з чим суд вважає, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.

Що стосується вимоги прокурора про стягнення сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 1 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов прокурора не розглянутий, то вимога про стягнення судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, є передчасною та може бути заявлена під час розгляду позову, а в цій частині заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 149-154, 157, 258-260, 263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі 474/163/20 (провадження № 2/474/210/2020) за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки, а саме:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,50 га з кадастровим номером 4822381300:04:010:0009, розташовану в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками);

- заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4822381300:04:010:0009 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

В задоволенні заяви в частині стягнення судового збору - відмовити.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Сокол Ф.Г.