Постанова

від 16.03.2020 по справі 757/33658//19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2019 року м. Київ

Справа 757/33658/19-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5090/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Олійника В.І., Кулікової С.В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києві від 02 грудня 2019 року (у складі судді Вовк С.В., повний текст складено 09 грудня 2019 року )

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Корпорейтед про стягнення заробітної плати, -

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Буд Корпорейтед про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що працівника ОСОБА_1 прийнято на роботу без укладення трудового договору, як цього вимагають положення трудового законодавства. ТОВ Буд Корпорейтед не здійснило повного розрахунку за період роботи ОСОБА_1 . Відповідно до усних домовленостей заробітна плата мала становити: за червень 2018 року - 28000,00 грн., за липень 2018 року - 36400,00 грн., за серпень 2018 року - 36400,00 грн., за вересень 2018 року 36400,00 грн. Вказував на те, що фактично за увесь період роботи йому було виплачено лише 18 000, 00 грн. Таким чином просив суд стягнути з ТОВ Буд Корпорейтед заборгованість із заробітньої плати в сумі 119 200, 00 грн., та суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до винесення судового рішення.

Рішенням Печерського районного суду міста Києві від 02 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 подав 03.01.2020 року апеляційну скаргу (а.с.120) в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні заборгованості з заробітної плати, та ухвалити нове, яким його вимог в цій частині задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповно встановлено усі обставини справи, які мають значення для справи.

Вказує на те, що неналежне оформлення трудових відносин не позбавляє позивача права на отримання винагороди за свою працю, однак в порушення норм трудового законодавства ТОВ Буд Корпорейтед до теперішнього часу не здійснило з позивачем повного розрахунку за період роботи . Фактично відповідач виплатив за увесь період роботи 18 000, 00 грн., а заборгованість становить 119 200, 00 грн., виходячи з розмірів оплати його праці за усними домовленостями.

Зазначає, що судом не враховано норми ст. 235 КЗпП України, якими передбачено, що працівникам, які виконували роботу без укладання трудового договору, суд ухвалює рішення про нарахування та виплату заробітної плати не нижче середньої заробітної плати за відповідними видами економічної діяльності у регіоні у відповідний період без урахування фактично виплаченої заробітної плати, а також суд зобов`язаний ухвалити рішення про нарахування і сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановлений період.

Станом на 16 березня 2020 року відзив на апеляційну скаргу від відповідача до апеляційного суду не надходив, копію ухвали про відкриття та апеляційну скаргу останнім отримано 21.02.20 (а.с. 136)

Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України , розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ Буд Корпорейтед без належного їх оформлення у формі трудового договору та без ведення трудової книжки, що позбавляє суд можливості перевірити доводи позивача в частині розміру оплати праці та встановити належний до стягнення розмір заборгованості із заробітної плати та середній заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення районного суду не відповідає.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Наказом генерального директора ТОВ Буд Корпорейтед Халдай О. В. від 30 травня 2018 року № 30/1-18 призначено виконроба ОСОБА_1 відповідальною особою по управлінню та керуванню питаннями з охорони праці в ТОВ БУД КОРПОРЕЙТЕД на будівництві пташників №№ 37, 38, прибудов до пташників №№ 37, 38 та збірника стічних вод від миття пташників 73 з мережами каналізації, на бригаді з вирощування курчат-бройлерів № 14, яка розташована на землях Білоусівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Згідно з довіреністю № 1/11-18 ТОВ Буд Корпорейтед , в особі генерального директора Халдай О. В., уповноважено ОСОБА_1 представляти інтереси Товариства під час отримання товарно-матеріальних цінностей за договором підряду № 256 від 03 травня 2018 року, укладеним з ВП Птахофабрика Вінницький бройлер ПАТ Миронівський хлібопродукт .

У загальному журналі робіт ТОВ Буд Корпорейтед , видаткових накладних прізвище ОСОБА_1 згадується як уповноваженої особи будівельної організації, що відповідає за будівництво об`єкта.

Крім того, в суді першої інстанції було допитано свідків, які повідомили, що ОСОБА_1 виконував трудові обов`язки виконроба, на нього покладались обов`язки з організації та ведення будівельно-монтажних робіт та керування бригадами у ТОВ Буд Корпорейтед .

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Суд першої інстанції встановив факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем і в цій частині рішення районного суду відповідачем не оскаржено.

Разом з тим суд не врахував, що неналежне оформлення трудових відносин не позбавляє Позивача права на отримання винагороди за свою працю .

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 97 Кодексу законів про працю України регламентовано, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з статтею 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Статтею 115 частиною першою Кодексу законів про працю передбачено що, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Одним із принципів здійснення трудових правовідносин є відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 13 7-У, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Згідно зі ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі встановлення органом, що розглядає трудовий спір, трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи, приймається рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, та про нарахування і сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Однак, судом такого рішення в порушення норм матеріального права прийнято не було.

Відповідно до відомостей Головного управління статистики у Вінницькій області середня заробітна плата штатних працівників за видом економічної діяльності у сфері будівництва складає за 2018 рік: за червень - 8521,00 грн; за липень -8591,00 грн.; за серпень - 8968,00 грн.; за вересень 8700,00 грн.

Відповідно до показів свідків, які були допитані районним судом та покази яких прослухані суддями апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 виконував обов`язки виконроба на пташнику у м. Ладижин та у корівнику в с. Чуків Вінницької області. У судовому засіданні 02.12.2019 року свідок ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 працюючи прорабом у Товаристві забезпечував його роботою, яка полягала у будівництві наповнювачів води у корівнику у серпні 2018 року. ОСОБА_3 працював у корівнику у червні 2018 року, роботу йому запропонував ОСОБА_1 який щодня з`являвся на роботі і контролював виконання ним доручених робіт.

Свідок ОСОБА_4 показав те , що в середині липня 2018 року ОСОБА_1 разом із представником Товариства взяли в оренду кран для роботи у м. Ладижин.

Оскільки суду не надано доказів виконання позивачем трудових обов`язків у вересні 2018 року, в цій частині вимоги останнього про стягнення заробітної плати не ґрунтуються на Законі, так як заробітна плата є винагородою за виконувану роботу.

Стосовно доводів позивача про усну домовленість про вказаний в позові розмір заробітної плати, то в цій частині позов не знайшов свого підтвердження, так як у відзиві на позов відповідач заперечував будь-які усні домовленості про розмір зарплати, яку вказав у позові позивач. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами було досягнуто домовленості про заробітну плату за червень - 28 000, а з липня по вересень 36 400 суду не надано.

Враховуючи викладене, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до показів свідків та наданих документів суду, фактично виконував роботу виконроба без укладення трудового договору в ТОВ Буд Корпорейтед з червня по серпень 2018 року, а тому виходячи з положень ч.6 ст. 235 КЗпП України позивачу відповідачем мала бути виплачена заробітна плата не нижче середньої заробітної плати у регіоні де працював позивач в галузі будівництва , за три місяці 26080,00 грн.

Крім того, позивачем вказано, що йому виплачено відповідачем заробітну плату в сумі 18000, 00 грн., таким чином стягненню з ТОВ Буд Корпорейтед підлягає сума з урахуванням фактично отриманої позивачем, тобто 8080, 00 грн.

Стягуючи з ТОВ Буд Корпорейтед на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 8080, 00 грн., суд зазначає, що з вказаної суми повинно бути відраховано податок на доходи фізичних осіб , а також підприємство зобов`язано сплатити з власних коштів єдинийвнесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень-серпень 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення вимог про стягнення заробітної плати, через не повне встановлення обставин справи, які мали значення для її вирішення, а також не вірне застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Корпорейтед на користь ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 8080, 00 грн. з подальшим вирахуванням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та виплатити в дохід Держави єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за рахунок коштів підприємства.

В іншій частині рішення районного суду сторонами не оскаржено, а тому не переглядалось апеляційним судом, виходячи з положень ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд також стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840грн. 80 к.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374-376, 381-384, 389ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києві від 02 грудня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заробітної плати - скасувати та постановити нове, наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Корпорейтед ( м Київ, вул. Звіринецька, 63, 01014, код ЄДРПОУ 40948002) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату у розмірі 8080 , 00 грн. з подальшим вирахуванням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Буд Корпорейтед ( м Київ, вул. Звіринецька, 63, 01014, код ЄДРПОУ 40948002) на суму стягнення 8080, 00 грн. нарахувати та виплатити в дохід Держави єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Корпорейтед в дохід Держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 к.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 16 березня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: