Рішення

від 10.03.2020 по справі 120/141/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 березня 2020 р. Справа № 120/141/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представник позивача: Пинзара І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Будінвест" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Будінвест" (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1315657/42485911 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 11.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1315658/42485911 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 14.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320485/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 09.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320477/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 11.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320486/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 18.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320462/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 20.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320487/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 25.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області було зупинено реєстрацію податкових накладних №2 від 11.12.2018, № 1 від 14.02.2019 та Комісією Державної податкової служби України було зупинено реєстрацію податкових накладних №2 від 09.09.2019, №2 від 11.09.2019, №3 від 18.09.2019 , №4 від 20.09.2019, №5 від 25.09.2019 року. Позивачем було направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами. Проте, рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області та Комісії ДПС України, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.10.2019 № 1315657/42485911, № 1315658/42485911, від 01.11.2019 № 1320485/42485911, № 1320477/42485911, № 1320486/42485911, № 1320462/42485911, № 1320487/42485911 відмовлено в реєстрації податкових накладних.

В Квитанціях про зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних зазначено, про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, він виконав вимоги, вказані в Квитанціях, проте рішеннями Комісій було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав - ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси , акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області та комісії Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №2 від 11.12.2018, № 1 від 14.02.2019, № 2 від 11.09.2019, № 3 від 18.09.2019, № 4 від 20.09.2019 та № 5 від 25.09.2019.

Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 18.02.2020.

Крім того, даною ухвалою відповідачам встановлений строк на подачу відзиву на позову заяву.

14.02.2020 від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позов, посилаючись норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, просив відмовити в задоволенні заявленого адміністративного позову.

Так, заперечуючи проти позову зазначає, що в реєстрації податкових накладних було відмовлено з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації та первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). 3 огляду на вищевикладене, вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованим, правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, від представника ДПС України також надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову, з підстав що відображенні у відзиві Головного управління ДПС у Вінницькій області.

14.02.2020 представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано клопотання про заміну відповідачів на належних.

18.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання про заміну відповідачів на належних.

Судове засідання 18.02.2020 відкладено на 10.03.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.03.2020 , із занесенням до протоколу судового засідання замінено неналежного відповідача Головне управління ДФС у Вінницькій області та Державну фіскальну службу України на належних - Головне управління ДПС у Вінницькій області та Державну податкову служу України.

10.03.2020 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме приведення змісту позовних вимог у відповідність.

В судовому засіданні 10.03.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, подав заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, подано заяву про розгляд справи без їх участі. Позицію викладену у відзиві підтримує, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вінниця Будінвест зареєстрована як юридична особа, відомості про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.09.2018, являється платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 30.09.2019 № 1902284500488. Має право виконувати будівельні роботи - будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, відповідно до Ліцензії від 26.06.2019 № 35-Л, серед яких є вид робіт - улаштування фундаментів із застосуванням паль (код 1.02.00 з класом наслідків СС2, СС3).

Товариством з обмеженою відповідальністю Вінниця Буднівест через автоматизовану систему направлено до Головного управління ДПС у Вінницькій області податкові накладні №2 від 11.12.2019 та № 12 від 14.02.2019 та до ДПС України податкові накладні № 2 від 09.09.2019, № 2 від 11.09.2019, № 3 від 18.09.2019, № 4 від 20.09.2019 та № 5 від 25.09.2019 для проведення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, надійшла квитанція від 29.12.2019 податкову накладну № 2 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.12.2018 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.29.1 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогами пп.2.1 п. 2 Критерії ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 14.02.2020 податкову накладну № 1 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.02.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.29.1 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогами пп.2.1 п. 2 Критерії ризиковості платника податку ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 30.09.2019 податкову накладну № 2 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 09.09.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 30.09.2019 року податкову накладну № 2 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.09.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 11.10.2019 року податкову накладну № 3 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 18.09.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 15.10.2019 року податкову накладну № 4 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.09.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 15.10.2019 року податкову накладну № 5 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 25.09.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачам повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої/их зупинена. Надано копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Однак, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1315657/42485911 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.12.2018 № 2, № 1315658/42485911 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.02.2019 № 1 та Комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1320485/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 09.09.2019, № 1320477/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.09.2019, № 1320486/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 18.029.2019, № 1320462/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 20.09.2019 та №1320487/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 25.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, реєстрація податкових накладних була зупинена через те, що «податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та постачання товару постачання товару відповідає пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків» . Тобто, в даному випадку податковим органом застосоване формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 не передбачено. Зокрема, відповідачем 1 застосовано критерії «ризиковості платника податку» до податкової накладної, а не до платника податку позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстави, яка не в повній мірі узгоджується із положеннями Порядку № 117.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Згідно п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зауважує, що вказаний у п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 05.11.2018 року перелік має сім позицій, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, кожен із цих критеріїв може бути самостійною підставою для встановлення ризиковості платника податків.

В порушення вказаних норм в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Крім того, у цих же документах вказано на пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте, яких саме документів (їх конкретизації) не зазначено.

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі який виник між сторонами суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику (у квитанціях вказано "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних..."

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних № 2 від 11.12.2018, № 1 від 14.02.2019, № 2 від 09.09.2019, № 2 від 11.09.2019, № 3 від 18.09.2019, № 4 від 20.09.2019 та №5 від 25.09.2019 не відповідають умовам критерію підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях міститься лише загальне посилання на вказаний підпункт без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання чи платника до переліку ризикових. Принагідно, суд зауважує, що вказані недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідачів, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, при розгляді даної справи суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, згідно яких листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у цій справі Верховним Судом надано критичну оцінку листу ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» , п.п. 1.6 якого є подібним за своїм змістом п.п. 1.6 наступного листа ДФС від 05 листопада 2018 року, та зазначено про те, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Разом із тим, попри вказані вище недоліки квитанції про зупинення реєстрацій податкової накладної, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних № 2 від 11.12.2018, № 1 від 14.02.2019, № 2 від 09.09.2019, № 2 від 11.09.2019, № 3 від 18.09.2019, № 4 від 20.09.2019 та №5 від 25.09.2019 позивачем були подані до контролюючого органу ДПС документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є також вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 № 117, копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як уже наголошувалось судом вище, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в рішеннях № 1315657/42485911, № 1315658/42485911, № 1320485/42485911, № 1320477/42485911, № 1320486/42485911, № 1320462/42485911, № 1320487/42485911 такими підставами вказано: « первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)» .

Так, суд зазначає, що в шаблоні рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у графі « первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)» , однак згідно матеріалів справи, позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Тобто, комісією ДФС формально визначено підстави для прийняття оскаржуваних рішень та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної

Водночас, з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій. Тобто фактично всі документи, які були наявні у позивача на підтвердження вказаної господарської операції.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із досліджених копій документів, що надіслані позивачем з письмовими пояснення суд встановив, що за формальними критеріями такі документи в повному обсязі відображають господарські операції ТОВ Вінниця Будінвест з приводу виконання робіт, а тому є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування ТОВ «Віннниця Буднівест» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування ТОВ «Вінниця Будінвест» в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Враховуючи, що ДПС України розпочала виконання функцій і повноважень ДФС України, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкових накладних №2 від 11.12.2018, №1 від 14.02.2019, №2 від 09.09.2019, №2 від 11.09.2019, № 3 від 18.09.2019, № 4 від 20.09.2019 та № 5 від 25.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1315657/42485911 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 11.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1315658/42485911 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 14.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320485/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 09.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320477/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 11.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320486/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 18.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320462/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 20.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України № 1320487/42485911 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 25.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Будінвест" (вул. Івана Богуна, 27 А, офіс 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42485911)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393)

Рішення в повному обсязі складено: 16.03.2020 р .

Суддя Віятик Наталія Володимирівна