Рішення

від 13.03.2020 по справі 200/386/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 р. Справа№200/386/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до приватного підприємства Инвар про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства Инвар (далі - відповідач ) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 27 729,65 грн. за рахунок готівки, що належить приватному підприємству Инвар .

В обґрунтування позову зазначено, що за приватним підприємством рахується податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, який виник з причин несплати донарахованих штрафних санкцій, а саме:

729,65 грн. - рішення про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2019 року № 000132/05-99-40-03/20394366;

27000 грн. - податкове повідомлення-рішення (форма С) № 0006201405 від 31 липня 2019 року.

У зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань на адрес відповідача було направлено вимогу про сплату боргу №617-55 від 10 жовтня 2019 року. Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

У зв`язку з тим, що заборгованість перед бюджетом відповідачем не сплачено, виникли підстави для звернення до суду.

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Станом на 13 березня 2020 року відзиву відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - приватне підприємство Инвар , зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 20394366), місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Смоленська, 67.

Судом встановлено, що за приватним підприємством рахується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду у розмірі 27 729,64 грн.

Зазначений податковий борг виник на підставі рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12 липня 2019 року № 000132/05-99-40-03/20394366 яким до відповідача застосовано фінансові санкції у зв`язку з порушенням п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. у розмірі 6800 грн. Заборгованість було частково сплачена у розмірі 6070,35 грн. Також зазначений податковий борг виник згідно податкового повідомлення-рішення від 31 липня 2019 року № 006201405 яким на підставі акту перевірки від 10 липня 2019 року № 186/05/99/14/05/20394366 застосовано штрафні санкції у розмірі 27000 грн. Податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось .

У зв`язку з несплатою платником узгоджених податкових зобов`язань, податковим органом було направлено на адресу відповідача вимогу форми Ю від 10 жовтня 2019 року № 617-55, якою нараховано податковий борг у сумі 33 79,65 грн.

Вимога була отримана представником відповідача, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості перед бюджетом, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить за наступного.

Відповідно до приписів статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Зі змісту пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.3 ст. 16 Податкового Кодексу України (далі -ПК України) вбачається, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Пунктом 41.2 ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд зазначає, що докази щодо оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення № 0006201405 від 31.07.2019 р. та рішення про застосування штрафних санкцій від 12 липня 2019 року № 000132/05-99-40-03/20394366 до суду надані не були, що дає підстави вважати грошове зобов`язання за вказаними податковими рішеннями таким, що набуло статусу узгодженості.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5. ст. 59 ПК України).

Як вже зазначалось контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу № 10 жовтня 2019 року № 617/55.

Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

На підставі викладеного вище та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 27729,65 грн.

Порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 87.2ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 95.1. статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт95.2статті 95 ПК України).

Пунктом 95.4ст.95 ПК України , зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 року затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок № 1244).

Цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України (пункт 1, 2 Порядку № 1244).

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків (пункт 3 Порядку № 1244).

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, підтвердженого наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають, оскільки за приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до приватного підприємства Инвар про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 27 729,65 грн. за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству Инвар (код ЄДРПОУ 20394366).

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 13 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко