Рішення

від 26.02.2020 по справі 280/6082/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року 12 год. 15 хв.Справа № 280/6082/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Киян Я.С.

представника відповідача - Куранової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аскет Шиппінг (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000390513 від 06.09.2019.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що висновки акту перевірки грунтуються на припущеннях та суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що податковим органом не досліджено та не надано належної оцінки первинним документам, що мало наслідком прийняття хибних помилкових висновків за результатами перевірки. Вказує, що зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган робить висновок про нереальність господарської операції ТОВ Аскет Шиппінг з ТОВ Маріупольський КХП з причини відсутності реєстрації в ЄРПН за листопад 2018 року податкових накладних, складених ТОВ Маріупольський млинкомбінат на користь ТОВ Маріупольський КХП . Стверджує, що відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН від TOB Маріупольський млинкомбінат жодним чином не впливає на можливість TOB Маріупольський КХП надавати послуги на користь ТОВ Аскет Шиппінг . З огляду на таке, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 28.12.2019 вх. 55487 вказав на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п.200.1, п.200.2, ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 166 688 грн. в т.ч. за листопад 2018 року. Посилається на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за перевіряємий період між TOB Аскет Шиппінг та контрагентом-виконавцем. Вважає, що прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/6082/19 та призначено підготовче судове засідання на 16.01.2020.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2020 відкладено підготовче судове засідання на 03.02.2020.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2020 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

У судове засідання прибув представник відповідача та підтримав відзив з підстав викладених вище. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 243 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 26.02.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг» зареєстровано 17.08.2007 Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області.

Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Аскет Шиппінг з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Бердянськ Шиппінг (код ЄДРПОУ 39595649) за період жовтень 2017 року, грудень 2017 року, липень 2018, серпень 2018, жовтень 2018, листопад 2018 та взаємовідносин з TOB "Маріупольський КХП" (код ЄДРПОУ 40504277) за період листопад 2018 року.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт від 29.07.2019 № 466/08-01-14-14/35355771.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п.200.1, п.200.2, ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 166 688 грн. в т.ч. за листопад 2018 року.

Позивачем 20.08.2019 подано заперечення № 0544 на акт перевірки від 29.07.2019 № 466/08-01-14-14/35355771, проте рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області № 292/10/08-01-05-13 від 03.09.2019 висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки від 29.07.2019 № 466/08-01-14-14/35355771, контролюючим органом відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Аскет Шиппінг прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000390513 від 06.09.2019 про збільшення позивачу грошових зобов`язань за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 250 032,00 грн., у тому числі 166 688,00 грн. за основним платежем, 83 344,00 грн. за штрафними санкціями.

Товариством з обмеженою відповідальністю Аскет Шиппінг оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 15.11.2019 № 9629/6/99-00-08-05-01 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Аскет Шиппінг звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документ.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з TOB Маріупольський КХП (код ЄДРПОУ 40504277).

Зокрема, між позивачем та TOB Маріупольський КХП укладено договір про надання послуг з перевалки № 03/1/18 від 27.06.2018, відповідно до якого, виконавець в порядку та на умовах, визначених договором зобов`язується відповідно наданої замовником заявки надати за плату послуги по перевалці зернових, зернобобових та олійних культур (лабораторний аналіз, організація вивантаження з залізничного транспорту або автотранспорту, прийом, розміщення, накопичення в силосах (ємностях) з проведенням необхідних технологічних операцій, перевалка зерна в обсягах, кількості, в терміни і за цінами, обумовленими в Договорі та додатках до нього.

Згідно ми. 4.2.4 Договору № 0/3/18 від 27.06.2018, TOB Маріупольський КХП має право залучати в якості субпідрядника TOB Маріупольський млинкомбінат .

В свою чергу, між TOB Маріупольський КХП та ТОВ "Маріупольський млинкомбінат" укладено договір складського зберігання зерна № 03/4/18 від 27.06.2018, відповідно до якого ТОВ "Маріупольський млинкомбінат" зобов`язується прийняти та зберігати ввірене йому зерно, а TOB Маріупольський КХП зобов`язується оплатити послуги виконавця і прийняти зерно назад у строк, на умовах, зазначених у договорі.

Виконання умов Договору між позивачем та TOB Маріупольський КХП підтверджується актами здачі-прийняття робіт № 50 від 09.11.2018 (послуги по відвантаженню пшениці), № 51 від 30.11.2018, № 52 від 30.11.2018 (послуги по зберіганню пшениці); № 53 від 30.11.2018 (послуги по прийманню пшениці), № 54 від 30.11.2018 (послуги по оренді приміщення), № 55 від 30.11.2018 (послуги виписки складської квитанції), № 56 від 30.11.2018 (відшкодування витрат по ел/енергії), № 57 від 30.11.2018 (послуги по зважуванню вантажу автовагами).

Розрахунки між сторонами підтврджуються платіжними дорученнями № 5639 від 02.11.2018, № 5670 від 05.11.2018, № 5702 від 07.11.2018, № 5923 від 16.11.2018, № 5972 від 20.11.2018.

Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Разом з тим, контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про неможливість TOB Маріупольський КХП здійснити операції з надання послуг приймання, зберігання, відвантаження, зважування пшениці та інше для TOB Аскет Шиппінг за листопад 2018 року через відсутність основних засобів, необхідних для зберігання пшениці (складські приміщення, тощо) та відсутність реєстрації в ЄРПН за листопад 2018 року податкових накладних від контрагентів-постачальників з номенклатурою, щодо оренди складських приміщень в т.ч. від контрагента TOB Маріупольський Млинкомбінат (код за ЄДРПОУ 31419401).

Натомість, суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Щодо посилань контролюючого органу проведений аналіз АІС Податковий блок та ЄРПН TOB Маріупольський КХП , суд зауважує, що що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказана позиція також підтримується ВС у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17. Також, ВС у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з атоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Щодо доводів про наявність кримінальних проваджень необхідно зауважити наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що:

…Згідно Ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 червня 2017 року (Справа №263/7391/17) до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №32016050290000035 від 22.12.2016 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 190 КК України.… .

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить з того, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належною процесуальною формою.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі. Проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагента.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстрований уповноваженими органами як суб`єкт господарювання, взятий податковими органами на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність вказаного правочину позивача нормам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь TOB Аскет Шиппінг за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 33-В, код ЄДРПОУ 35355771) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000390513 від 06.09.2019

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг» судовий збір у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 48 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.03.2020.

Суддя Л.Я. Максименко