Рішення

від 17.03.2020 по справі 440/715/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/715/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якій просила:

- визнати протиправним рішення № 82 від 28 жовтня 2019 року відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсію за віком з 07 серпня 2019 року .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що з 17 квітня 1980 року по 31 липня 1995 року щдійснювала трудову діяльність на підприємстві "Кременчуцька оптова торгівельна база "Укроптбакалія" (з 1993 року Державне комунальне комерційне підприємство "База - магазин "Кременчукбакалія", з 25 травня 1995 року - Орендне підприємство база-магазин "Кременчукбакалія", з 24 квітня 1998 року - Відкрите акціонерне товариство "Торгівельна фірма "Продторг", 31 серпня 2011 року ВАТ "Торгівельна фірма "Продторг" припинено. В записах трудової книжки про трудову діяльність позивача на зазначеному підприємстві на посаді комірника складу в період часу з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року - в графі "дата, рік" кругла печатка підприємства дещо закриває запис про рік звільнення - 1995. Однак, це не впливає на чіткість запису, в цьому ж записі надалі, в графі посилання на наказ, розбірливо написано "31.07.1995". Таким чином відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії.

10 березня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що підстави для призначення позивачу пенсії відсутні, позаяк відсутній достатній страховий стаж (а.с. 22-23).

17 березня 2020 року від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача (а.с. 62).

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлено Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького об`єднаного УПФУ Полтавської області із заявою про призначення пенсії у якій просила призначити позивачу пенсію за віком (а.с. 26)

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 82 від 28 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного стажу підтвердженого в установленому законодавством порядку (а.с. 56-57).

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідач виходив з того, що аналіз наданих документів показав, що в трудовій книжці нечітко вказано рік при звільненні за період роботи заявниці з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року на Кременчуцькій базі "Укроптбакалея" - стаж складає 6 років 2 місяці 10 днів, що не дає можливості зарахування до страхового стажу цього періоду роботи.

З огляду на те, що позивачу не враховано до стажу період роботи з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступного висновку.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема пенсія за віком.

Згідно зі статтею 26 Закон № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років

Положеннями частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (надалі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року N 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Як вище зазначено, 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького об`єднаного УПФУ Полтавської області із заявою про призначення пенсії у якій просила призначити пенсію за віком.

До заяви позивачем додано: диплом про навчання, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяви про спосіб виплати пенсії, паспорта, свідоцтва про шлюб, трудову книжку (а.с. 27).

Суд зазначає, що з трудової книжки позивача вбачається, що 22 травня 1989 року ОСОБА_1 переведена на посаду комірника складу № 1 Кременчуцької оптової торгівельної бази "Укроптбакалія" (а.с. 35).

Водночас 31 липня 1995 року згідно з наказом № 93 позивач звільнена з Орендного підприємства база-магазин "Кременчукбакалія" (правонаступник Кременчуцької оптової торгівельної бази "Укроптбакалія" (а.с. 35).

За доводами відповідача, при обчисленні пенсії позивача до страхового стажу не враховано період роботи в Кременчуцькій базі "Укроптбакалея" з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року, оскільки в трудовій книжці нечітко вказано рік при звільненні.

Суд вважає такі доводи відповідача не зовсім обгрунтованими, оскільки звільнення позивача 31 липня 1995 року відбулося на підставі наказу № 93 від 31 липня 1995 року, відомості про який внесено до трудової книжки.

Таким чином на підставі вищевказаного наказу позивача звільнено Орендного підприємства база-магазин "Кременчукбакалія", саме 31 липня 1995 року.

Інших доводів щодо незарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року оскаржуване рішення не містить.

Варто також зазначити, що ГУ ПФУ в Полтавській області не заперечує факт прийняття позивача на роботу - 22 травня 1989 року, при цьому не зараховує трудовий стаж за весь спірний період.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення № 82 від 28 жовтня 2019 року відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсію за віком з 07 серпня 2019 року, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо призначення ОСОБА_1 , в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Полтавській області та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності рішення № 82 від 28 жовтня 2019 року, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року на Кременчуцькій базі "Укроптбакалея" (Кременчуцька оптова торгівельна база "Укроптбакалія"; Державне комунальне комерційне підприємство база - магазин "Кременчукбакалія", Орендне підприємство база-магазин "Кременчукбакалія" (код ЄДРПОУ 01559927)) та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 серпня 2019 року про призначення пенсії за віком.

Зазначене узгоджується з положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, юридична адреса: вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення № 82 від 28 жовтня 2019 року відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22 травня 1989 року по 31 липня 1995 року на Кременчуцькій базі "Укроптбакалея" (Кременчуцька оптова торгівельна база "Укроптбакалія"; Державне комунальне комерційне підприємство база - магазин "Кременчукбакалія", Орендне підприємство база-магазин "Кременчукбакалія" (код ЄДРПОУ 01559927)).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 серпня 2019 року про призначення пенсії за віком.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя С.О. Удовіченко