Рішення

від 08.04.2019 по справі 826/17559/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Київ № 826/17559/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ренал" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00009381402,

за участю представників:

позивача - адвокат Кир`ян Д.І.;

відповідача - Гайдай В.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ренал" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.12.2017 №00009381402.

Ухвалою суду від 09.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи. На підставі розпорядження керівника апарату про повторний автоматизований розподіл та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суду від 02.07.2018 - справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; від 17.09.2018 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ренал" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.12.2017 №00009381402.

Позов обґрунтований тим, що висновки перевірки про безтоварність господарських операцій є необґрунтованим, позаяк правомірність складення податкової звітності підтверджується первинними документами, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій. Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено посилання на податкову накладну з невірною номенклатурою товарів, на підставі якої ТОВ фірма "Ренал" було сформовано податковий кредит.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що в ході перевірки було встановлено згідно з базами даних "Єдиний реєстр податкових накладних", та ІС "Податковий блок", що ТОВ "Уестон" за період взаємовідносин з позивачем не придбавав та не імпортував запчастини для автомобілів та устаткування, подані до перевірки первинні документи не підтверджують здійснення господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фірма "Ренал" з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Уестон" (ідентифікаційний код 41133652) за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2017 №505/26-15-14-02-02/19133293, в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем завищено від`ємне значення з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 192 444 грн., в тому числі за квітень 2017 року в сумі 192 444 грн.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 №00009381402.

Під час перевірки встановлені взаємовідносини ТОВ Фірма "Ренал" з контрагентом-постачальником ТОВ "Уестон". Між позивачем в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Уестон" (постачальник) в особі директора Бєлінського Артема Гайковича укладено договір поставки від 21.03.2017 №21/03. На виконання умов договору сформовано податкові та видаткові накладні на загальну суму 962221,71 грн. податок на додану вартість - 192 444,33 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ренал", не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 11.12.2017 №00009381402, звернулось з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.10.2010 №2755-VI (ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених норм, зокрема, платник податку має право формувати податковий кредит у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена ПК України.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Судом установлено, що між ТОВ Фірма "Ренал" (покупець) та ТОВ "Уестон" (продавець) було укладено договір поставки від 21.03.2017 №21/03.

Відповідно до договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити такий товар.

Згідно з п. 3.1. договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Сторонами узгоджено перелік товару на підставі специфікацій від 03.04.2017 №3 та №4. Також підписані видаткові накладні від 17.04.2017 №УЕ-1704002 та №УЕ-1704004. Зі змісту наведених доказів убачається, що придбавались автомобільні комплектуючі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Уестон" сформовано податкові накладні від 17.04.2017 №6 і №8, на підставі яких позивачем було задекларовано податковий кредит на суму 192444,00 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно наданих документів, дебіторська/кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам між позивачем та ТОВ "Уестон" не обліковується.

Позивачем додано документи на підтвердження подальшого руху товару: договір №25/05-2017-1 від 25.05.2017, додаток № 1 до договору №25/05-2017-1 від 25.05.2017, рахунок-фактуру №174 від 02.06.2017, накладну №11 від 02.06.2017, довіреність № 1100 від 02.06.2017, товарно-транспортну накладну № 9 і від 02.06.2017, договір №11/09-2017-1 від 11.09.2017, додаток №1 до договору №11/09-2017-1 від 11.09.2017, рахунок-фактура №341 від 11.09.2017, накладна №42.1 від 11.09.2017, довіреність №1847 від 11.09.2017, товарно-транспортну накладну №142 від 11.09.2017.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Під час розгляду адміністративної справи судом пропонувалось представнику позивачу пояснити ділову мету господарської операції відповідно до договору поставки від 21.03.2017 №21/03, укладеного між ТОВ Фірма "Ренал" та ТОВ "Уестон".

Представник зазначила, що придбані автомобільні комплектуючі доставлялись в спеціально обладнанні приміщення (цехи), там здійснювалась їх обробка, потім вони реалізовувались контрагентам.

Проте, як убачається з доданих первинних документів ТОВ Фірма "Ренал" придбавались, зокрема, прокладки, шайби, гайки, пружини, шпильки, кронштейни, інші стандартні вироби, які за звичайних умов не потребують обробки та можуть встановлюватись на автомобіль у тому вигляді, в якому їх придбали. Інших доводів щодо ділової мети в господарських операція за договором від 21.03.2017 №21/03, представником позивача не наведено. Не надано доказів обробки придбаних автомобільних комплектуючих.

На думку суду, позивачем не доведено, що господарські операції відповідно до договору поставки від 21.03.2017 №21/03, укладеного між ТОВ Фірма "Ренал" (покупець) та ТОВ "Уестон", переслідували ділову мету, що свідчить про обґрунтованість сумніві контролюючого органу в "реальності" відповідних господарських операцій.

Крім того, вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року у справі 760/8719/18 було визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1 КК України та затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27.03.2018 р.

Зі змісту вироку від 25.04.2018 у справі 760/8719/18 вбачається, що ОСОБА_2 за винагороду на вчинення дій, пов`язаних з реєстрації підприємств, у тому числі і ТОВ "Уестон", не маючи наміру займатись фінансово-господарською діяльністю, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі копії своїх документів для здійснення реєстрації такого підприємства.

Судом установлено, що всі первинні документи у взаємовідносинам між ТОВ Фірма "Ренал" та ТОВ "Уестон", зі сторони ТОВ "Уестон" підписані ОСОБА_2 , у тому числі і договір поставки №21/03 від 21.03.2017, видаткові накладні №УЕ-1704002 та №УЕ-1704004 від 17 квітня 2017 року, податкові накладні №6 і №8 від 17.04.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вироком встановлено, що особа, яка підписала первинні документи, подання позивачем на підтвердження реальності операцій, вчинила кримінальне правопорушення з умисного подання для проведення реєстрації юридичної особи документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Під час судового розгляду справи, представник позивача не пояснила, в який спосіб підписувались первинні документи Белінським А.Г., який не мав наміру здійснювати господарську діяльність, а лише передав документи для реєстрації юридичної особи.

На думку суду, висновок суду про недоведеність позивачем ділової мети господарських операції з ТОВ "Уестон", встановлення вироком суду вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення з умисного подання для проведення реєстрації юридичної особи документів, які містять завідомо неправдиві відомості, який зазначався директором підприємства, спростовує доводи позивача про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо "нереальності" господарських операцій з ТОВ "Уестон".

Щодо помилковості зазначення відповідачем в акті перевірки на податкову накладну з невірною номенклатурою товарів, на підставі якої ТОВ фірма "Ренал" було сформовано податковий кредит, то суд вважає, що оскільки під час судового розгляду справи досліджувались первинні документи з відповідною номенклатурою, судом надано оцінку цим доказам, помилковість у номенклатурі в акті перевірки не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно позов задоволенню не підлягає.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1273,86 грн. (квитанція від 04.01.2018 №3487347). Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ренал" (ідентифікаційний код 19133293, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 16 травня 2020 року.

Суддя В.А. Донець