Рішення

від 16.03.2020 по справі 826/9638/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Київ № 826/9638/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства Документ доОфісу великих платників податків Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2168 від 29.09.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Документ (далі - позивач, ДП Документ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2168 від 29.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Офісу ВПП ДФС були відсутні правові підстави для прийняття спірного наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки підставою призначення перевірки в наказі про її проведення була виключно ухвала Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №757/39230/16-к, яка була визнана незаконною та скасована ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.06.2018, наказ відповідача, на думку позивача, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що в законодавстві України, нема жодної норми, що передбачає, щоб наказ державного органу, який був винесений на виконання рішнння суду, яке в подальшому було скасоване, як незаконне, був легалізований та вважався незаконним по тій причині що він був виконаний.

Відповідач проти позову заперечував мотивуючи свою позицію тим, що приймаючи спірний наказ про призначення перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді про надання призначення перевірки, контролюючий орган діяв відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не скористався своїм правом про недопуск платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки, а тому на думку контролючого органу, позивач не погоджуючись із висновками акта перевірки та винесеними на підставі цього акта перевірки податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив наказ про проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки на день розгляду справи у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено Офіс великих платників податків ДПС України, суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на його процесуального правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.08.2016 по справі №757/39230/16-к задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_1 та призначено документальну позапланову комплексну виїзну перевірку ДП Документ (код ЄДРПОУ 32735236) з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також з метою документального підтвердження господарських відносин, надання та отримання ДП Документ (код ЄДРПОУ 32735236) товарів і послуг від ІNTRADE Commerce OU (Естонія; директор - громадянин України ОСОБА_2 ), OLEOS TRADING LIMITED (Великобританія) та ZENITH TRADING LTD (Великобританія), ТОВ Миколаївське підприємство Термінал-Укрхарчобутсировина (код ЄДРПОУ 13857469), ТДВ Василівське (код ЄДРПОУ 01197246), фермерського господарства Крук-2008 (код ЄДРПОУ 34749303), ТОВ Агрофірма Жнива (код ЄДРПОУ 33561394), ТОВ Науково-технічний центр Сервіс та технології (код ЄДРПОУ 35636047), ТОВ Агро-Успіх (код ЄДРПОУ 32867317), ТОВ Омбілік-Агро (код ЄДРПОУ 34473765), ТОВ Лан-ВСП (код ЄДРПОУ 33562010), ТОВ Юпітер-Транс (ЄДРПОУ 37164737), ТОВ Іллічівський зерновий термінал (код ЄДРПОУ 33558271), ДП Іллічівський морський торговельний порт (код ЄДРПОУ 01125672), іноземного підприємства ШЕРЛ ІЛС (код ЄДРПОУ 34422637), ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 19364259), ПФ Сі-Транс (код ЄДРПОУ 24944243), ТОВ АП-Транссервіс (код ЄДРПОУ 39207740), ПП Віалго (код ЄДРПОУ 35991136), ПП Кота Логістик (код ЄДРПОУ 36487565), ТОВ Одемара-Інтер (код ЄДРПОУ 23869953), ТОВ Морське агентство Альтаір (код ЄДРПОУ 39307564), ТОВ Термінал Славута-Центр (код ЄДРПОУ 36268816), ПП Новицький (код ЄДРПОУ ), ТОВ Полтранс-Ресурс , ПП Перфект Газ (код ЄДРПОУ ), ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ПСП Ташань , ПП Амтрак, ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ТОВ Респект-Ложистік , ПП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ПП Войтов, ФОП ОСОБА_15 , ТОВ Транслига (код ЄДРПОУ ), Центр Євро Транс-плюс, ПП ОСОБА_19, ТОВ Хорсагро Юг, ФГ Олександр, ФОП ОСОБА_16 , ПП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ТОВ Фіабл Груп, ТОВ ТРЕЙД УІНД (код ЄДРПОУ 38573095), філія ПАТ ДПЗКУ Менське ХПП (код ЄДРПОУ 37506164), ТОВ Оптімус Плюс (код ЄДРПОУ 36726843), ПрАТ Пологівський комбінат хлібопродуктів (код ЄДРПОУ 05480482), ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279), ТОВ БС Шіппінг Сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 39038068), ТОВ Агробуд , ТОВ Городище АГРО (код ЄДРПОУ 36601654), ТОВ Агрофірма Жнива , СТОВ Данилевського-1 (код ЄДРПОУ 31269265), ПП Обрій (код ЄДРПОУ 31045607), ФГ Наіта Плюс , ТОВ Агроуспіх , СВГ Либідь , Термінал ТОВ АТС Успіх , ТОВ Порт Очаків , ДП Одеський морський порт , ДП Дніпро-Бузький морський торгівельний порт , Білоцерківською дослідно-селекційною станцією Інституту біоенергетичних наук і цукрових буряків Національної Академії аграрних наук (код ЄДРПОУ 00494427), ТОВ Агрофірма заворотичі , СВК Злагода , ФГ МВМ-Агро (код ЄДРПОУ 34131735), ПП Строкова-Агро (код ЄДРПОУ 33488372), представництво компанії Гленкор Грейн Україна , ТОВ Нові Зодчі (код ЄДРПОУ 34183097), ТОВ Нік-Електроніка (код ЄДРПОУ 33401202), ТОВ Еспаер ЛТД (код ЄДРПОУ 39630379), ФГ Мрія (код ЄДРПОУ 13628259), СФГ Колос фермера Ціолковського З.М. (код ЄДРПОУ 22359612), СТОВ Агрофірма Житниця (код ЄДРПОУ 32218625), ФГ Таврія (код ЄДРПОУ 22142918), СПП Розваське (код ЄДРПОУ 30716392), ТОВ Хорсагро-Юг (код ЄДРПОУ 38066822), ТОВ Торг Арт (код ЄДРПОУ 39335958), ТОВ Арома Продакшн (код ЄДРПОУ 39407220), ТОВ Нанолекс (код ЄДРПОУ 39630390), ПП Вайзен Ц (код ЄДРПОУ 37628022), ТОВ Маркон-Холод (код ЄДРПОУ 37559263), ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів (ПАТ МЗВКК код ЄДРПОУ 00951770), ТОВ Катеринопільський елеватор (код ЄДРПОУ 32580463), ТОВ ФА Інтертрейдінг Україна (код ЄДРПОУ 32708773), ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД (код ЄДРПОУ 30307207), СФГ Струмок (код ЄДРПОУ 32716517), підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку зазначених підприємств за період з 01.08.2014 по теперішній час.

З метою здійснення контролю з питань дотримання вимог податкового законодавства України, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №757/39230/16-к, прийнято наказ від 29.09.2017 №2168 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з вищезаначеними контрагентами за податковий період з 01.08.2014 по 31.08.2017. Термін проведення перевірки з 02.10.2017 тривалість 15 робочих днів.

Крім того, судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки складено акт та на підставі акта превірки винесено податкові повідомлення рішення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі № 757/39230/16-к, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.06.2018, апеляційну скаргу представника ДП Документ адвоката Мартинова К.В. - задоволено, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №757/39230/16-к, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Дудко Є.В. про призначення документальної позапланової комплексної виїзної перевірки ДП Документ , з питань дотримання вимог податкового законодавства - скасовано тап постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Дудко Є.В. про призначення документальної позапланової комплексної виїзної перевірки ДП Документ , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2014 по теперішній час, - повернуто особі, яка його подала.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №757/39230/16-к, апеляційний суд м. Києва вказав на відсутність у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання прокурора про проведення позапланової документальної перевірки та відсутність встановленого нормами Кримінального процесуального кодексу України порядку розгляду такого клопотання, з урахуванням вимог частини шостої статті 9 та статті 7 Кримінального процесуального кодексу України.

Непогоджуючись із прийнятим наказом від 29.09.2017 №2168 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, позивач оскаржив його до суду.

Аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, з урахуванням наданих ними доказів, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено поняття документальної перевірки.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття начальником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бамбізовим Є.Є. оскаржуваного наказу від 29.09.2017 №2168 є ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2018 у кримінальній справі №757/39230/16-к про призначення позапланової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ДП Документ по взаємовідносинам із вищезаначеними контрагентами за період з 01.08.2014 по 31.08.2017.

Вищевказаною ухвалою слідчого судді проведення перевірки доручено співробітникам Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Таким чином, приймаючи спірний наказ про призначення перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді про надання призначення перевірки, контролюючий орган діяв відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

До того ж, судом наголошується, що у відповідності до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України обумовлена обов`язковість рішення суду, які набрали законної сили, для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

За своїм характером призначення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду може розцінюватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія (статті 91, 92, 93 Кримінального процесуального кодексу України).

Відсутність узгодженого процесуального порядку проведення документальних позапланових перевірок в кримінальному провадженні призводить до різного порядку призначення та проведення таких перевірок і як наслідок до різних правових наслідків їх застосування, що перед усім вказує на доцільність визначення документальної перевірки в системі слідчих дій передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, як самостійної дії.

Проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді, є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

Позивач не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 12.08.2016 по справі № 757/39230/16-к, оскаржив її в судовому порядку.

Глава 8 розділу ІІ Подактового кодексу України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи Податкового кодексу України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки відбувається згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 Податквового кодексу України).

Стаття 81 Податкового кодексу України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

У зв`язку із наведеним слід зазначити, що згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду із цим позовом), відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію .

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку дає підстави дійти правового висновку, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адмініс тративного судочинства України.

Разом з тим, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому лише його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до його відновлення. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки (податкового повідомлення-рішення або іншого рішення).

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.02.2020 (справа №826/17123/18), від 06.03.2020 (справа №823/5064/15).

У даному ж випадку, оскільки контролюючим органом фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ контролючого органу щодо призначення перевірки не є таким, що порушує права позивача і його скасування не відновить прав платника, який вважає такі права порушеними саме спірним наказом.

З огляду на те, що перевірка позивача була здійснена з його відома та з його дозволу, а його незгода з перевіркою фактично обумовлена її результатами, підстави вважати, що з боку контролюючого органу чи його посадових осіб мало місце свавільне втручання у сферу майнових прав позивача, відсутні.

Таким чином, враховуючи, що наказ Офісу ВПП ДФС від 29.09.2017 №2168 винесено контролюючим органом на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №757/39230/16-к, яка прийнята у межах кримінального провадження, і була чинною на момент винесення оскаржуваного наказу та була обов`язковою до виконання, тому наказ виданий відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Одночасно суд не приймає посилання позивача, що ухвала слідчого судді, скасована вищестоящою інстанцією, не може породжувати будь-які правові наслідки з моменту ухвалення рішення суддею, а саме з 12.08.2016 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі № 757/39230/16-к скасована колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва 12.06.2018, отже на час видання наказу ухвала слідчого судді скасована не була, та в розрізі вимог статті 78 Податкового кодексу України була обов`язковою для її виконання контролюючим органом. З огляду на викладене відсутні підстави для скасування наказу про проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.10.2018 (справа №809/1731/17).

Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Державного підприємства Документ відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська