Постанова

від 17.03.2020 по справі 340/2360/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2360/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Кругового О.О.,

суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, (суддя суду першої інстанції Момонт Г.М.) прийняте у м. Кропивницькому у відкритому судовому засіданні, повне судове рішення складено 06.12.2019 року у справі №340/2360/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького щодо відмови у видачі будівельного паспорта забудови частини земельної ділянки площею 1000 кв.м., із земельної ділянки площею 15 600 кв.м. (кадастровий номер 3510100000:46:355:0026), що розташована у м. Кропивницькому між вулицями Глибка, Курганної, Аксьонкіної та Ушакова;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького не пізніше 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта на забудову частини земельної ділянки площею 1000 кв.м., із земельної ділянки площею 15 600 кв.м. (кадастровий номер 3510100000:46:355:0026), що розташована у АДРЕСА_1 . Кропивницькому між вулицями Глибка, Курганної, Аксьонкіної та Ушакова відповідно до вимог законодавства та з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з метою будівництва житлового будинку на земельній ділянці відповідно до її цільового призначення він звернувся до відповідача із заявою про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_2 Кропивницькому між вулицями Глибка, Курганної, Аксьонкіної та Ушакова, яка належить йому на підставі договору суборенди земельної ділянки №109/18 від 01.09.2018 року. Проте, листом від 03.04.2019 року №19-984, позивача було повідомлено, що відповідно до Плану зонування території м. Кіровограда вказана земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2), в якій не передбачено будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарських будівель, а тому у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, будівельний паспорт забудови даної земельної ділянки підготувати неможливо. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального права, на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду просить останнє скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що як користувач земельної ділянки, за умови використання цієї земельної ділянки в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до договору оренди, а саме будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не може бути обмежений у праві користування цією земельною ділянкою, у тому числі на її забудову, через встановлення органом місцевого самоврядування нового (іншого) функціонального призначення території, на якій ця земельна ділянка розташована. Вважає, що судом першої інстанції порушено право позивача на використання земельної ділянки на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, вказує що його доводи узгоджуються з правовою позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №405/10324/14-а.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.12.2012 року між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємством Агропромсервіс (Орендар) було укладено договір оренди землі № 109, відповідно до якого Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, загальною площею 15600 кв.м. земель одно- та двоповерхової житлової забудови, яка знаходиться між вулицями Глинки АДРЕСА_3 та Глибка в м. Кіровограді.

01.09.2015 року між приватним підприємством Агропромсервіс (Орендар) та ОСОБА_1 (Суборендар) укладено договір суборенди землі №109/18, відповідно до якого суборендар прийняв в строкове платне користування частину земельної ділянки площею 1000 кв.м. із земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:46:355:0026, загальною площею 15600 кв.м., яка перебуває в оренді у орендаря на підставі договору оренди землі від 27.12.2012 року №109, використовується для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та знаходиться між вулицями АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права цільове призначення земельної ділянки: для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З метою забудови земельної ділянки загальною площею 0,1 га, посвідченої договором суборенди від 01.09.2015 року № 109/18, а саме: будівництво житлового будинку, господарської будівлі та гаража позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта.

03.04.2019 року відповідач, за результатами розгляду заяви позивача, направив останньому лист №19-984, в якому, зокрема, зазначив про те, що у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, передбачених ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності будівельний паспорт забудови земельної ділянки розташованої між вулицями Глибка, Курганної, Аксьонкіної та Ушакова підготувати неможливо. Крім того у листі зазначено, що згідно з ксерокопією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне про реєстрацію іншого речового права цільове призначення зазначеної земельної ділянки - будівництво й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до Плану зонування території м. Кіровограда, земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2), в якій не передбачено будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарських будівель.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що за наявності затвердженого плану зонування території, питання щодо видачі будівельного паспорта належить вирішувати із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Вважаючи відмову відповідача правомірною суд першої інстанції зазначив про те, що використання земельної ділянки повинно відбуватися відповідно до Плану зонування території міста Кіровограда, що суперечило меті з якою звернувся позивач.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року (далі - Порядок №103), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Пунктом 2.4 Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основи містобудування містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

У статті 5 Закону України Про основи містобудування визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно з частиною другої статті 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

За змістом статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

До того ж, в силу приписів частини першої статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.

Врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Як вже встановлено з огляду на План зонування території міста Кіровограда, земельна ділянка стосовно видачі будівельного паспорта забудови якої звернувся позивач розміщена в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2).

Зі змісту Переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови пояснювальної записки розроблення Плану зонування території міста встановлено, що зони активного відпочинку призначаються для виконання активних рекреаційних функцій. До ни належать міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення та громадські центри. Переважні види використання земельних ділянок: стадіони та фізкультурні майданчики, човнові станції, яхтові клуби; готелі; спеціалізовані спортзали; басейни (криті та відкриті); озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення. Супутні переважним видам: споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони; окремі адміністративно-господарські будівлі; відкриті автостоянки для легкових автомобілів; громадські вбиральні; тимчасові павільйони і кіоски для будь-яких видів роздрібної торгівлі і обслуговування; кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; пункти прокату спортивного інвентарю; відповідно обладнані експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією. Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що містобудівна документація розробляється з врахуванням громадських інтересів та має на меті створення та підтримання повноцінного життєвого середовища з урахуванням балансу інтересів суспільства та приватних інтересів.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що на час відмови позивачу у наданні будівельного паспорта від 03.04.2019 року, Схема зонування території міста Кіровограда, затверджена рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року №2456 була діючою, в судовому порядку не скасована, а тому є обов`язковою для виконання як позивачем так і відповідачем.

Враховуючи вищенаведене та те, що Планом зонування території м. Кіровограда передбачено на місцевості де знаходиться земельна ділянка, яка перебуває у позивача в суборенді, і на якій він бажає збудувати житловий будинок, господарську будівлю та гараж, віднесено до рекреаційної зони активного відпочинку, колегія суддів вважає, що відповідач повертаючи позивачу пакет документів щодо видачі будівельного паспорта діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

Разом з тим, суд зазначає, що відмова у видачі будівельного паспорту з мотивів невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні не припиняє право користування позивача земельною ділянкою.

Вказані правові висновки, також, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.07.2019 року по справі № 520/8970/18 та в постанові від 28.10.2019 року по справі №820/4909/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача щодо порушення його права на використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення з посиланням на правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №405/10324/14-а, оскільки у вказаній справі не розглядалося питання щодо порушення права користування земельною ділянкою у зв`язку з відмовою у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки з підстав невідповідності намірам забудови вимогам містобудівної документації, тому правові висновки зазначені у вказаній Постанові не можуть враховуватися судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача при поверненні пакету документів щодо видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 .

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 340/2360/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя А.А. Щербак