Рішення

від 10.03.2020 по справі 640/468/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року м. Київ № 640/468/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Загородня Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аті Ріал Істейт доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аті Ріал Істейт (далі - позивач/ ТОВ Аті Ріал Істейт ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2019 №013602410.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем своєчасно сплачувалось грошове зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб ТОВ Аті Ріал Істейт (код ЄДРПОУ 41043758), результати якої оформлені актом від 16.10.2019 №000771/26-15-04-10/41043758 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено, що ТОВ Аті Ріал Істейт несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 16.10.2019 №000771/26-15-04-10/41043758, Головним управління ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2019 №013602410, яким за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 45371,4 грн., до ТОВ Аті Ріал Істейт застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 4537,14 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У розумінні пп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно пп. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 266.7.5 п.266.7 ст.266 ПКУ платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктами 288.2-288.4 ст. 288 ПКУ передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України, що визначає строки сплати плати за землю (орендної плати за землю, земельного податку), встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2017 року ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ подало до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендна плата за земельні ділянки -державної або комунальної власності) зі сплати земельного податку за 2017 рік у сумі 272228,12 грн., щомісячними платежами по 22 685,60грн.

Як зазначає позивач, що не спростовується відповідачем, повідомлення, передбаченого п. 49.9 та п. 49.11 Податкового кодексу України, про відмову у прийнятті податкової декларації з плати за землю за 2017 рік ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ не отримувало.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень, банківських виписок вбачається, що 27 лютого 2017 року ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ відповідно до поданої 17 лютого 2017 року декларації з плати за землю платіжним дорученням № 6 від 27.02.2017 року здійснило оплату узгодженої плати (податку) за землю в сумі 22 685,68 грн. за січень 2017 року.

27 березня 2017 року ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ відповідно до поданої 17 лютого 2017 року декларації з плати за землю платіжним дорученням № 20 від 27.03.2017 року здійснило оплату узгодженої плати (податку) за землю в сумі 22 685,68 грн. за лютий 2017 року.

27 квітня 2017 року ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ відповідно до поданої 17 лютого 2017 року декларації з плати за землю платіжним дорученням № 33 від 27.04.2017 року здійснило оплату узгодженої плати (податку) за землю в сумі 22 685,68 грн. за березень 2017 року.

26 травня 2017 року ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ відповідно до поданої 17 лютого 2017 року декларації з плати за землю платіжним дорученням №38 від 26.05.2017 року здійснило оплату узгодженої плати (податку) за землю в сумі 22 685,68 грн. за квітень 2017 року.

Зазначені платежі були здійснені ТОВ ATI РІАЛ ІСТЕЙТ на рахунок НОМЕР_1 за кодом платежу 18010500.

Отже, аналізуючи зазначені платіжні доручення, вбачається сплата позивачем самостійно визначеного грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у встановлений п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Разом з тим, з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що контролюючим органом сплата грошового зобов`язання за січень 2017 року зарахована згідно платіжного доручення від 27.03.2017 №20 про сплату земельного податку за лютий 2017 року, сплата зобов`язання за лютий 2017 року зарахована згідно платіжного доручення від 27.04.2017 №33 про сплату земельного податку за березень 2017 року.

При цьому, доказів, які б свідчили про наявність у позивача заборгованості станом на момент перерахування позивачем грошових коштів у відповідності до платіжних доручень, яка була погашена за рахунок останніх, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано, відтак, суд виходить з того, що контролюючим органом безпідставно не включено грошові кошти, сплачені згідно з вказаними платіжними дорученнями, до зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб, як наслідок, зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем строків такої сплати.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття оспорюваної вимоги.

З огляду на те, що матеріали справи містять докази сплати позивачем податкового зобов`язання - платіжні доручення № 6 від 27.02.2017 року та № 20 від 27.03.2017 року, натомість відповідачем не спростовано отримання даних коштів, та не повідомлено про їх зарахування на погашення інших зобов`язань, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІ Ріал Істейт" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби м.Києві від 16. 10.2019р. №013602410.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби м.Києві (вул.Шолуденка 33/19,Київ 116,04116, код ЄДРПОУ43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІ Ріал Істейт" (вул. Срібнокільська 3-Г,м. Київ,02095, код ЄДРПОУ41043758).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 17.03.2020.

Суддя С.К. Каракашьян