Постанова

від 16.03.2020 по справі 1.380.2019.001107

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001107 пров. № А/857/831/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Матковська З.М.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників:

позивача Якимів А.В.

відповідача Тарасович О.І.

третя особа ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Малоголосківська 8д на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року з питань забезпечення позову (головуючий суддя Лунь З.І., м.Львів) у справі № 1.380.2019.001107 за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Малоголосківська 8д до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11.03.2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал Град багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом в урочищі Голоско обслуговуючому кооперативі Садове товариство Промінь Голоско (ділянки №№ 11,12).

Крім того, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ Імперіал Град багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом в урочищі Голоско , обслуговуючому кооперативі Садове товариство Промінь Голоско (ділянки №№ 11, 12) № 892 від 10.08.2018 та заборони ТзОВ Імперіал Град , ТзОВ МК Гарант , будь-яким іншим третім особам здійснювати будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській на земельних ділянках площами 0,0233 га (кадастровий номер 4610137500:07:005:0294), 0,0643 га (кадастровий номер 4610137500:07:005:0177) та будь-які інші будівельні роботи.

Заяву обґрунтовує тим, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ Імперіал Град багатоквартирного житлового будинку, видані внаслідок того, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 затверджено зміну №3 до попереднього детального плану території, згідно з якою територія, на яку видано містобудівні умови змінилася із зони Ж-1 (садибна забудова до 4-х поверхів) на зону Ж-3 (багатоквартирна забудова до 10 поверхів). Водночас зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 №737 Про внесення змін до детального плану житлового району Під Голоском визнано нечинним та скасовано. Вважає, що зведення на спірній території багатоповерхової забудови є невідворотним і подальший демонтаж зведених багатоповерхівок стане неможливим.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечує доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Представник ТОВ Імперіал Град надав суду пояснення по суті поданої апеляційної скарги, вважає таку безпідставною, та такою, що слід відхилити. В обгрунтування своєї позиції надав суду відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави забезпечення позову, наведені позивачами у поданій суду заяві є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених положень слідує, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи призвести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції при оцінці доводів заяви з питань забезпечення позову, апеляційної скарги та оглядаючи матеріали справи, зазначає наступне.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що містобудівні умови та обмеження не відповідають плану зонування території земельної ділянки. Містобудівні умови видані на земельну ділянку функціонального призначення Ж-3, натомість згідно діючого плану зонування території, ці земельні ділянки знаходяться в зоні Ж-1. Крім цього, на думку апелянта, оскаржувані містобудівні умови і обмеження видані з урахування того, що виконавчий комітет змінив детальний план вищевказаної території при цьому вніс зміни в план зонування території та затвердив рішення від 18.08.2017 № 737, яке визнано протиправним у судовому порядку згідно постанови ВААС від 28.10.2019.

Статтею 1 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункти 8, 7 статті 1 цього Закону).

Відповідно до статті 5 Закону №3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Щодо очевидної протиправності рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал Град багатоквартирного житлового будинку з тих мотивів, що воно прийняте на підставі визнаного нечинним та скасованого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 №737 Про внесення змін до детального плану житлового району Під Голоском , то колегія суддів зазначає, що містобудівні умови та обмеження повинні лише відповідати містобудівній документації, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, детальному плану території.

Окрім того, відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Позивачем не надано доказів на підтвердження факту невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, на час звернення за такими третьою особою, а скасування дії містобудівних умов і обмежень через їх видання з урахуванням генерального плану населеного пункту, а не плану зонування території чи детального плану нормами законодавства про регулювання містобудівної діяльності не передбачено. Окрім цього колегія суддів зазначає, що рішення відповідача повинно відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, і не може нести негативних наслідків для ТОВ Імперіал Град , який розраховував на відповідність нормам чинного законодавства поданої ним документації.

Факт наявності такої підстави для забезпечення позову у цій справі, як очевидна протиправність рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892, недоведений належними та допустимими доказами.

Щодо заборони будівництва ТзОВ Імперіал Град та іншим особам суд апеляційної інстанції вказує на те, що предметом спору у цій справі є протиправність рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал Град багатоквартирного житлового будинку.

Містобудівні умови та обмеження - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Законність самого об`єкта будівництва не є предметом спору.

Таким чином, ймовірна протиправність рішення, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не може бути підставою для заборони вчиняти ТзОВ Імперіал Град , ТзОВ МК Гарант , будь-яким іншим третім особам здійснювати будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській на земельних ділянках площами 0,0233 га (кадастровий номер 4610137500:07:005:0294), 0,0643 га (кадастровий номер 4610137500:07:005:0177) та будь-які інші будівельні роботи.

Разом з тим, будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом в урочищі Голоско обслуговуючому кооперативі Садове товариство Промінь Голоско на зазначених вище земельних ділянках провадиться із залученням коштів інвесторів - фізичних осіб. Тому, застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову спричинить суттєву шкоду майновим правам фізичних осіб, які інвестували свої кошти у будівництво цього багатоквартирного житлового будинку.

Колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтування апелянта щодо вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно вплинути на поновлення порушених його прав, за захистом яких він звернувся до суду. Інакше кажучи, позивачем не обґрунтовано, чому неможливо буде виконати рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та набрання рішенням суду законної сили.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Малоголосківська 8д залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року з питань забезпечення позову у справі № 1.380.2019.001107 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко З. М. Матковська Повне судове рішення складено 17 березня 2020 року