Постанова

від 16.03.2020 по справі 923/808/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/808/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком

на рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2019, ухвалене суддею Закуріним М.К., м. Херсон

у справі № 923/808/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком

до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Голопристанської міської ради

про стягнення 58599,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі ПАТ Укртелеком ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Голопристанської міської ради (далі Управління), в якому просило суд стягнути з останнього 58599,62 грн.

Позов мотивований безпідставною відмовою Управління компенсувати ПАТ Укртелеком витрати на телекомунікаційні послуги, надані пільговим категоріям населення за період з січня по грудень 2018 року.

У відзиві на позов відповідача зазначив про відсутність фінансування відповідних витрат із державного та міського бюджетів.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.11.2019 у справі №923/808/19 у задоволенні позову ПАТ Укртелеком відмовлено у повному обсязі.

Місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами у спірний період не існувало майново-господарських правовідносин щодо відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг зв`язку громадянам міста Гола Пристань, а тому у відповідача і не виникло відповідних зобов`язань, оскільки останній, хоча і визначений за законодавством органом, на який покладено функції з прийняття розрахунків видатків на відшкодування пільг з послуг зв`язку, але він не є розпорядником бюджетних коштів міської територіальної громади, з бюджету якої здійснюється фінансування послуг зв`язку.

Крім того, відповідно до чинного законодавства України підприємства та організації, що надають послуги зв`язку пільговим категоріям населення, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості таких послуг згідно з затвердженою формою 2-пільга , яка повинна бути підписана керівником підприємства (організації), що надає послуги, та головним бухгалтером такого підприємства (організації). Проте, надані позивачем до суду розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, не мають підписів вказаних посадових осіб, тобто не відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту відповідного документу, а тому у розумінні приписів процесуального закону останні не є допустимими доказами, які б підтверджували факт надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за спірний період, а також їх вартість.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що відповідач є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому в силу приписів чинного законодавства України відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій. Крім того, Управління є не лише розпорядником бюджетних коштів, а й органом, що контролює відомості, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги.

Скаржник також зазначає, що надані ним розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня по грудень 2018 року, складені за затвердженою формою "2-пільга" та підписані спеціалістом з розрахунків у макрорегіоні відділу групи роботи з розрахунками Бриндіною Т.Ю., до посадових обов`язків якої входить здійснення розрахунків з управліннями праці та соціального захисту населення, відтак, підписуючи зазначені розрахунки, остання діяла добросовісно та в інтересах позивача, при цьому ПАТ Укртелеком погоджується з нарахуванням відповідачу відшкодування пільг у розмірі 58599,62 грн.

Враховуючи викладене, ПАТ Укртелеком просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2019 у справі № 923/808/19, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

Враховуючи, що вказана скарга була подана безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 витребувано у господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/808/19, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відкладено до повернення матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

02.01.2019 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 923/808/19 за апеляційною скаргою ПАТ Укртелеком відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено Управлінню строк до 27.01.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх прав у цей же строк подати будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Укртелеком за період з січня по грудень 2018 року надавало телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян міста Гола Пристань.

Позивачем нараховані витрати, які понесені у зв`язку з оплатою пільговими абонентами за надані послуги зі знижкою на загальну суму 58599,62 грн., (у січні на суму 5 418,26 грн, у лютому - 5 244,54 грн, у березні - 5 011,48 грн, у квітні - 5 045,94 грн, у травні - 5 061,08 грн, у червні - 4 964,90 грн, у липні - 3 650,42 грн, у серпні - 3 725,01 грн, у вересні - 3 477,39 грн, у жовтні - 6 832,87 грн, у листопаді - 5 260,34 грн, у грудні - 4 907,39 грн.).

З тексту розрахунків вбачається, що вони містять перелік осіб, яким позивачем надані пільги, їх адреси, ідентифікаційні номери, період надання цих послуг та суму пільги.

Вказані розрахунки, а також складені на їх підставі акти звіряння (форма № 3 - пільга), надсилалися відповідачу супровідними листами № 3 від 04.02.2018, № 4 від 07.03.2018, № 1 від 05.04.2018, № 2 від 11.05.2018, № 1 від 20.06.2018, № 2 від 10.07.2018, № 2 від 10.08.2018, № 1 від 10.09.2018, № 2 від 10.10.2018, № 4 від 09.11.2018, № 1 від 11.12.2018, № 2 від 14.01.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також не заперечується відповідачем.

Вказані Акти звіряння розрахунків відповідачем не підписані.

Листом від 17.07.2019 № 98-65С000/28 ПАТ Укртелеком вимагало від Управління у семиденний строк з моменту пред`явлення вимоги виконати зобов`язання з відшкодування витрат на телекомунікаційні послуги.

Вказаний лист залишився відповідачем без відповіді.

Предметом спору у даній справі є вимога ПАТ Укртелеком стягнути з Управління 58599,62 грн. витрат на телекомунікаційні послуги, які були надані пільговим категоріям населення за період з січня по грудень 2018 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів міської територіальної громади, з бюджету якої здійснюється фінансування послуг зв`язку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено такими Законами України: Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , Про жертви нацистських переслідувань , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про охорону дитинства .

Позивач є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі - Правила №295 від 11.04.2012), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Вказані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту б) п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 102 Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постановку №256 від 04.03.2002, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі Порядок №256) та визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (пункт 3 Порядку №256).

Наведене свідчить про те, що обов`язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв`язку), покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Отже, головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, яке проживає у місті Гола Пристань, що здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів, є Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Голопристанської міської ради

Таким чином, відповідач, як розпорядник коштів на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих тим категоріям громадян, яким державою передбачені пільги з їх оплати, зобов`язаний здійснювати розрахунки з надавачами таких послуг.

Щодо доводів відповідача про відсутність фінансування відповідних витрат із державного та міського бюджетів, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що помилковість вищевказаного висновку суду першої інстанції не призвела до неправильного прийняття рішення по суті спору, з огляду на наступне.

За умовами пунктів 10, 11 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (в редакції, чинній у визначений позивачем у даній справі період надання послуг) підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007 за №1172/14439, "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення" затверджено форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга", за якою підприємства та організації, що надають послуги, формують та надають до управлінь праці та соціального захисту населення розрахунки на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, у вигляді файлів DBF або ТХТ-формату.

Зі змісту затвердженої форми "2-пільга" вбачається, що розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, складений за вказаною формою, повинен бути підписаний керівником підприємства (організації), що надає послуги, та головним бухгалтером такого підприємства (організації).

Як вже зазначалось раніше, відповідно до розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня по грудень 2018 року, складених позивачем за затвердженою формою "2-пільга", загальна сума понесених ПАТ Укртелеком витрат становить 58599,62 грн.

Разом з тим, усі надані позивачем до матеріалів даної справи розрахунки підписані його працівником ОСОБА_1 без зазначення її посади та одночасно з посиланням на Відділ обслуговування масового сегмента .

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що на момент підписання розрахунків ОСОБА_1 , була керівником або головним бухгалтером ПАТ Укртелеком .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду інстанції про те, що надані позивачем до суду розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, не відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту відповідного документу, а тому не можуть вважатись допустимими доказами, які б підтверджували факт надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за спірний період, а також їх вартість, тому підстави для задоволення позову ПАТ Укртелеком відсутні.

Посилання скаржника на те, що Бриндіна Т.Ю ОСОБА_2 займає посаду спеціаліста з розрахунків у макрорегіоні відділу групи роботи з розрахунками та до посадових обов`язків останньої входить здійснення розрахунків з управліннями праці та соціального захисту населення, відтак, підписуючи зазначені розрахунки, остання діяла добросовісно та в інтересах позивача, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки сам факт наявності у вказаної особи посадових обов`язків щодо здійснення відповідних розрахунків, на підтвердження чого скаржником також не подано жодного доказу, не зумовлює виникнення у позивача права самостійно змінювати конкретно визначену та затверджену нормативно-правовим актом форму "2-пільга".

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України , Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2019 у справі №923/808/19 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України , у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України .

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук