Ухвала

від 17.03.2020 по справі 903/76/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17 березня 2020 року Справа № 903/76/20 Суддя Господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали по справі № 903/76/20

за позовом Комунального підприємства «Луцькі ринки»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шумської Віри Каюмівни

про стягнення 5845,03 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Степанов О. І., довіреність № 1-06/25 від 16.03.2020;

від відповідача: н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

в с т а н о в и л а :

03.02.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Луцькі ринки" до Фізичної особи-підприємця Шумської Віри Каюмівни про стягнення 5845,03 грн, з них 3590,40 грн заборгованості за орендну плату, 459,43 грн пені, 1795,20 грн штрафу на підставі договору оренди торгового місця від 04.07.2018 та додаткових угод від 01.07.2019.

Ухвалою суду від 07.02.2020 позовну заяву Комунального підприємства "Луцькі ринки" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

07.02.2020 позивач подав заяву № 4-03/6 від 21.02.2020 про усунення недоліків позовної заяви та просить відкрити провадження по справі. Дана з додатками приєднана до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2020.

Ухвала суду направлена відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві 04.03.2020 повернулась до суду з відміткою пошти про причини невручення за закінченням встановленого строку зберігання

Дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на наступне.

Як слідує з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2020 Фізична особа-підприємець Шумська Віра Каюмівна припинила свою підприємницьку діяльність 02.01.2018, а договір оренди торгового місця, на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, було укладено 04.07.2018, тобто на момент укладення договору коли відповідач вже не мав статусу фізичної особи- підприємця, хоча в договорі зазначено фізична особа -підприємець № 21980000000000757, який було присвоєно 04.10.2004.

Оскільки, позов заявлено до відповідача - ФОП Шумської Віри Каюмівни, яка припинила діяльність ще 02.01.2018 та не наділена повноваженнями бути стороною у господарській справі, спір не підвідомчий господарському суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 названого Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб`єктним складом.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Розгляд даної справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду за місцем знаходження відповідача в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

закрити провадження у справі в зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення (ст.ст.256, 257 ГПК України).

Повний текст

ухвали виготовлено

17.03.2020.

Суддя С. В. Костюк