Рішення

від 26.02.2020 по справі 905/2110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2020 Справа № 905/2110/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи №905/2110/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк , м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Шабанова Андрія Олександровича, м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення заборгованості в розмірі 50 849,42 грн., з яких 13 710,66 грн. - заборгованість по процента, 33 128,76 грн.- пені, 4 010,00 грн. - заборгованість по комісії.

Представники сторін:

від позивача: Міхєєв М.М. (довіреність № 224-К-О від 10.01.20),

від відповідача: не з`явився,

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шабанова Андрія Олександровича про стягнення заборгованості в розмірі 50 849,42 грн., з яких: 13 710,66 грн. - заборгованість по процентам, 33 128,76 грн. - пеня, 4 010,00 грн. - заборгованість по комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору б/н від 24.10.2013 року, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

14 січня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У зв`язку з наявністю в матеріалах справи обставин, що потребують додаткового з`ясування від учасників справи, необхідністю додаткового часу для дослідження наданих позивачем доказів ухвалою суду від 14 січня 2020 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справи та призначено підготовче засідання на 30 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20 лютого 2020 року.

Представник позивача у судове засідання з`явився, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що оператором поштового зв`язку здійснені необхідні дії, направлені на вручення рекомендованих листів суду відповідачу. Проте, кореспонденція повертається на адресу суду у зв`язку із закінченням строку зберігання.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази направлення за належною адресою відповідача процесуальних документів по справі № 905/2110/19, а також враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду справи, суд робить висновок про належне виконання обов`язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи та зазначає, що незабезпечення відповідачем умов для своєчасного отримання ним кореспонденції не може перешкоджати захисту прав третіх осіб у суді.

Крім того, суд зазначає, що ухвали про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його уповноваженого представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 905/2110/19 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2013 року Фізичною особою-підприємцем Шабановим А.О. (далі - клієнт) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ ПРИВАТБАНК .

Заяву складено та підписано відповідачем належним чином.

У відповідності до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вставлено судом, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2015 року по справі № 908/2820/15 встановлені факти, які мають значення для цієї справи, а саме факт укладання договору на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та факт отримання відповідачем кредиту в сумі 6 000,00 грн.

За змістом вказаного рішення на користь Публічного акціонерного товариства Приватбанк з відповідача стягнуто 12 631, 80 грн. заборгованості за зазначеними кредитними зобов`язаннями у період з 24 жовтня 2013 року до 24 березня 2015 року., з яких 6 000, 00 грн. основної заборгованості, 3 571, 43 грн. - заборгованість за процентами, 2 304, 37 грн. - пеня, 756, 00 грн. - заборгованість за комісією.

Разом з тим суд зазначає, що за змістом описової частини рішення Господарського суду Запорізької області вбачаються Умови, що відрізняються від положень Умов, доданих до позовної заяви. Зокрема, номера пунктів Умов за текстом рішення суду та за текстом доданих до матеріалів справи Умов не співпадають, також є різним розмір відсотків за Умовами та рішенням суду.

Таким чином, суд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України вважає, що відповідач приєднався до положень Умов, викладених саме у рішенні суду по справі № 908/2820/15.

Приймаючи як доведені факти, вставлені рішенням по справі № 908/2820/15 відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг , що розміщені на офіційному сайті позивача, суд зазначає, що між Позивачем та відповідачем укладений Договір б/н від 24 жовтня 2013 року (далі - Договір), який є договором приєднання у розумінні приписів Цивільного кодексу України та складається з Заяви та Умов.

В описовій частині рішення суду по справі № 908/2820/15 зазначено наступне.

У пунктах 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів у межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Пунктом 3.2.1.2.1.2 Умов визначено, що при наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів із поточного рахунку клієнта, банк здійснює платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту, встановленого згідно з п. 3.2.1.1.6 цього розділу Умов і термінів, обумовлених п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.1.11, а також при виконанні клієнтом зобов`язань за п. 3.2.1.2.2.14.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Відповідно до п. 3.2.1.2.2.5 клієнт зобов`язався повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17. Відповідно до п. 3.2.1.2.2.7 клієнт зобов`язався сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Пунктом 3.2.1.4.4 встановлено обов`язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами.

Порядок розрахунків встановлений у п. 3.2.1.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом у період із дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1). Порядок розрахунку відсотків є наступним:

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1). У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів із кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2). У разі непогашення кредита впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.3).

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

На підтвердження встановленої суми кредитного ліміту позивачем долучено Довідку про розміри встановлених кредитних лімітів відповідачу, згідно яких станом на 28 жовтня 2013 року сума встановленого кредитного ліміту складала 2 000, 00 грн. 1 березня 2014 року сума встановленого кредитного ліміту була збільшена до 6 000, 00 грн. Викладені вище дані підтверджуються виписками з особового рахунку відповідача.

Отже, враховуючи рішення по справі № 908/2820/15, суд робить висновок про добросовісне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Дослідивши заяву Клієнта від 24 жовтня 2013 року, положення Умов та правил надання банківських послуг, викладених у рішенні суду, які разом із заявою складають Договір банківських послуг від 24 жовтня 2013 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами у встановленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним в порядку приписів ст. 204 Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач та не спростовує належними доказами відповідач, наразі в останнього наявна заборгованість за Кредитним Договором б/н від 24 жовтня 2013 року за період з 25 березня 2015 року по 16 жовтня 2019 року, що складає суму у розмірі 50 849, 42 грн., з яких: 13 710, 66 грн. - заборгованість за процентами, 33 128, 76 грн. - пеня, 4 010, 00 грн. - комісія.

Факт наявної заборгованості підтверджується долученими Банком до позовної заяви документами первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними та допустимими доказами існування боргових зобов`язань.

Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за Кредитом, відповідно до якого станом на 16 жовтня 2019 року заборгованість відповідача складає 63 481, 22 грн., з яких: 6 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 282, 09 грн. - заборгованість за процентами, 4 766, 00 грн. - заборгованість з комісії, 35 433, 13 грн. - заборгованість з пенею. (з урахуванням вже встановленого рішенням суду по справі № 908/2820/15 обсягу заборгованості)

Позивач в межах цієї справи просить стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді процентів у розмірі 13 710, 66 грн., комісію у розмірі 4 010, 00 грн. та пеню у розмірі 33 128, 76 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов кредит вважається простроченим, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено, що у період з 25 березня 2015 року по 16 жовтня 2019 року відповідачу нараховано відсотки у вигляді 56% річних у розмірі 13 710, 66 грн. Викладені у розрахунку дані підтверджуються виписками з особового рахунку відповідача.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його арифметично вірним та задовольняє позовні вимоги в частині сплати відсотків в повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути заборгованість за щомісячною комісією у розмірі 4 010, 00 грн.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов у клієнта наявне зобов`язання сплачувати на користь банка винагороду за використання ліміту 1 числа кожного місяця в розмірі 0, 9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами.

Перевіривши розрахунок, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та підтвердження прошеної позивачем до стягнення суми комісії виписками з особового рахунку, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 4 010, 00 грн. в повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з пеню у розмірі 33 128, 78 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань у відносинах суб`єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з наведеного вище, Сторони узгодили відповідальність клієнта за порушення будь-яких зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється протягом 3 років з дня, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про набрання законної сили з 15 жовтня 2014 року Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , метою якого є визначення тимчасових заходів для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Зокрема, статтею 2 зазначеного Закону встановлено накладено мораторій у тому числі на нарахування пені за кредитними договорами. За змістом статті викладено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно з даними з ЄДРПОУ, наявними в матеріалах справи, ФОП Шабанов А.О. (відповідач) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів № 1275 від 2 грудня 2015 року (в чинній станом на дату прийняття рішення по справі), вбачається, що місто Маріуполь включено до переліку таких населених пунктів (ч. 1 п. 15 Розпорядження).

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Фізичної особи-підприємця Шабанова Андрія Олександровича про стягнення заборгованості в розмірі 50 849,42 грн., з яких: 13 710,66 грн. - заборгованість по процентам, 33 128,76 грн. - пеня, 4 010,00 грн. - заборгованість по комісії - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шабанова Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, з яких: 13 710,66 грн. - заборгованість по процентам, 4 010,00 грн. - заборгованість по комісії, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 669,45 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2020 року.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua)