Ухвала

від 17.03.2020 по справі 909/1349/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1349/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.03.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Калуської міської ради,

вул. І.Франка, 1, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Івано-Франківська обласна державна адміністрація,

вул. Грушевського, буд. 21, м.Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",

вул. Промислова, буд.4,м. Калуш, Івано-Франківська область,77306;

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 169 162,37грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Калуської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 169 162,37грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2020 підготовче засідання відкладено на 19.03.2020 о 11:00год.

Нормами статті 8 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006 обумовлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема цивільного характеру.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Визначаючи ці критерії, Верховний суд посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.11.1988 у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо. Таким чином у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, тощо.

Указом Президента України № 87/2020 від 13.03.2020 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 13.03.2020, а постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 від 11.03.2020 установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Беручи до уваги звернення Ради суддів України щодо вжиття карантинних заходів, розміщеного 11.03.2020 на офійному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua), рішення зборів суддів Господарського суду Iвано-Франкiвської областi №3 від 16.03.2020, яким вирішено встановити особливий режим роботи Господарського суду Iвано-Франкiвської областi в перiод дiї карантину запровадженого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, зважаючи на приписи статті 3 Конституції України у відповідності до яких людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, суд прийшов до висновку про неможливість забезпечення проведення підготовчого засідання 19.03.2020 (в період дії карантину), а тому вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження, а підготовче засідання відкласти.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Підготовче засідання відкласти.

2.Про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть додатково повідомлені ухвалою суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.Кобецька