Рішення

від 16.03.2020 по справі 904/3241/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020м. ДніпроСправа № 904/3241/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: Чумак С.О.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" (м. Дніпро)

відповідача-2: ОСОБА_1 (с. Кочетівка, Зачепилівського району, Харківської області)

про стягнення заборгованості за кредитним договором б/№ від 07.04.2017 у розмірі 828 426 грн. 80 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за кредитним договором б/№ від 07.04.2017 у розмірі 828 426 грн. 80 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору банківського обслуговування б/№ від 07.04.2017 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту. Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" 02.04.2017 було подано Заяву на відкриття рахунку та Анкету про приєднання до Умов та правил надання послуг, яка 07.04.2017 була підписана з боку. Відповідно до цієї заяви-анкети позичальник приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови). Таким чином, 07.04.2017 між ТОВ "Укрсетка" та АТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку позивача з відповідачем-1, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", який він з вересня 2018 року почав активно використовувати. Відповідач-1 за умовами договору свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 828 426 грн. 80 коп. Крім того, відповідно до договору поруки №P1509705328829581962 від 03.11.2017 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов по сплаті, зокрема, кредиту.

З позовної заяви вбачалося, що позивачем у складі учасників провадження було визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідача-2).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.07.2019 судом було витребувано у Центру надання адміністративних послух Зачепилівської районної державної адміністрації інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Від Центру надання адміністративних послух Зачепилівської районної державної адміністрації надійшла відповідь - лист № 01-12/007 від 08.08.2019 (вх.суду " 36423/19), в якій було вказано, що запитувана інформація не знаходиться у його володінні, у звязку з чим було запропоновано звернутися до Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 27.08.2019 було витребувано у Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

У відповідь на вказану ухвалу Зачепилівською селищною радою Зачепилівського району Харківської області було надано суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.95).

В подальшому, судом було з`ясовано, що позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою суду від 02.10.2019 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 47427/19 від 18.10.2019), якою були усунуті вказані вище недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 06.11.2019.

Від відповідача-2 надійшли заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (вх. суду № 50774/19 від 06.11.2019), в яких він просив суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну судового засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; поновити строк для подання відзиву по справі та поновити строк для подання зустрічної позовної заяви про розірвання договору, у строк для пред`явлення відзиву, посилаючись на наступне:

- на момент укладення договору поруки, а саме: 03.11.2017 діяла редакція Цивільного кодексу України у відповідності до пункту 4 статті 559 Цивільного кодексу України "Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя";

- 03.07.2018 Законом № 2478-VIII були внесені зміни, у відповідності до яких строк пред`явлення вимоги збільшився до трьох років; також зазначеним законом були змінені інші строки та умови, які збільшують відповідальність боржника;

- поручитель ніяким чином не мав можливості передбачити зміни в законодавстві, які збільшують його відповідальність;

- на момент укладення договору кредитор прострочив строк, встановлений для пред`явлення вимоги до кредитора.

Судове засідання, призначене на 06.11.2019, не відбулось через відключення серверу КП "Діловодство спеціалізованих судів" 06.11.2019 з 12:00 год. по 17:45 год., у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що підтверджується актом Господарського суду Дніпропетровської області № 15/19 від 06.11.2019 (а.с.116).

Ухвалою суду від 06.11.2019 судове засідання було призначено на 11.12.2019.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 57374/19 від 11.12.2019), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 57530/19 від 11.12.2019), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

- у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі);

- у заяві позичальника від 07.04.2017 процентна ставка не зазначена;

- крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її узгодженого розміру;

- банк, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.04.2017, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті, як невід`ємну частину спірного договору;

- при цьому, банком не надано підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів керівник підприємства, який ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування;

- роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15);

- без наданих підтверджень про конкретні запропоновані товариству Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;

- надані банком Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору;

- станом на дату розгляду справи відповідачем-1 було сплачено 676 154 грн. 45 коп., але в порушення вимог законодавства банк не зарахував сплачену суму, як погашення тілу кредиту, а здійснив зарахування наступним чином: тіло кредиту - 38 600 грн. 45 коп., відсотки - 201 548 грн. 48 коп., штрафні санкції, пені - 436 005 грн. 90 коп.;

- в свою чергу відповідач-1 листом № 12/3 від 12.03.2019 звертався до позивача, в якому повідомляв про тяжке фінансове становище та просив призупинити нарахування пені та штрафних санкцій, а також розпочати процедур реструктуризації заборгованості за кредитними договорами. Але листом від 08.04.2019 за № 20.1.0.0.0/7-190318/374 позивач, формально пославшись на те, що законодавством забороняється банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам, відмовив в задоволенні звернення позивача. Вказані дії підтверджують відсутність вини з боку відповідача-1. До того, вже після відкриття провадження у справі відповідач-1 звернувся з листом № 22/1 від 22.11.2019 про укладення мирової угоди, але позивач також проігнорував таке звернення;

- відповідач-1 жодним чином не заперечує щодо отримання коштів, також відповідач-1 не заперечує щодо виникнення прострочення платежу, але просить врахувати всі обставини, які призвели до тяжкого становища.

У судове засідання 11.12.2019 з`явилися представники відповідачів-1,2.

Представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, ухвалою суду від 11.12.2019 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження , розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 10.01.2020.

У підготовче засідання 10.01.2020 з`явилися представники позивача та відповідачів-1,2.

У вказаному судовому засіданні представниками відповідачів-1,2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що на теперішній час відповідачем здійснено часткове погашення заявленої до стягнення заборгованості, у зв`язку з чим є необхідність долучення до матеріалі справи відповідних доказів, крім того, між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору.

Враховуючи вказане, з метою надання можливості сторонам мирно врегулювати спір, а також скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважав за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

Так, ухвалою суду від 10.01.2020 підготовче засідання було відкладено на 10.02.2020.

У підготовче засідання 10.02.2020 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Представник відповідача-1 у вказане засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 10.01.2020 відповідачу-1 - 21.01.2020, а також участь його представника у судовому засіданні 10.01.2020.

У вказаному судовому засіданні відповідачем-2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що на теперішній час відповідачем здійснено часткове погашення заявленої до стягнення заборгованості, та наприкінці лютого планується ще одне часткове погашення, у зв`язку з чим є необхідність долучення до матеріалі справи відповідних доказів, крім того, між сторонами ведуться переговори щодо мирного врегулювання спору.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 10.02.2020, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

У зв`язку з неможливістю розглянути у даному судовому засіданні питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вважав за необхідне відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

Так, ухвалою суду від 10.02.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 11.03.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 03.03.2020 .

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 10946/20 від 03.03.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи виписку по рахунку станом на 03.03.2020 з визначення сум погашення кредиту з 12.07.2019 по 03.03.2020 та інформацією про розмір заборгованості за кредитом станом на 03.03.2020.

У підготовче засідання 03.03.2020 з`явився представник позивача.

Представники відповідачів-1,2 у вказане засідання не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач-1 був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 10.02.2020 відповідачу-1 - 20.02.2020. Відповідач-2 також про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується участю його представника у судовому засіданні 10.02.2020 (а.с.194) та розпискою (а.с.199).

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження, закінчився 10.02.2020, та з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, ухвалою суду від 10.02.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів по 11.03.2020 включно. Отже, відповідачі-1,2 не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників, у зв`язку з чим суд вважав за можливе провести підготовче засідання за відсутності представників відповідачів-1,2, з огляду на те, що:

- останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);

- відповідачі не повідомили про причини неявки їх представників, отже, з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності таких учасників;

- в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

У підготовчому засіданні 03.03.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 03.03.2020 підготовче провадження було закрите та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.03.2020 .

У судове засідання 12.03.2020 з`явилися представники позивача та відповідачів-1,2.

У судовому засіданні представником відповідачів-1,2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з поганим самопочуттям та необхідністю звернення за медичною допомогою. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 12.03.2020 протокольно було оголошено перерву до 16.03.2020.

У судове засідання 16.03.2020 з`явився представник позивача.

Представники відповідачів-1,2 у вказане судове засідання не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили. Про день, час та місце судового засідання відповіді-1,2 були повідомлені належним чином, що підтверджується участю їх представника у судовому засіданні 12.03.2020 (а.с.218) та розпискою (а.с.219).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, враховуючи, що з об`єктивних причин строк розгляду даного спору був досить тривалим, протягом всього часу розгляду спору судом відбулось шість судових засідань; під час розгляду справи судом задовольнялися клопотання відповідачів про надання часу для мирного врегулювання спору, у зв`язку з чим розгляд даної справи неодноразово відкладався, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 16.03.2020 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування; зауважив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, що йому відомі, та надані всі докази, необхідні для прийняття законного, обґрунтованого рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 16.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" (далі - відповідач-1) 02.04.2017 було подано Заяву на відкриття рахунку та Анкету про приєднання до Умов та правил надання послуг, яка 07.04.2017 була підписана з боку (а.с.26).

Відповідно до цієї заяви-анкети позичальник (відповідач-1) приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - позивач, банк).

Таким чином, 07.04.2017 між ТОВ "Укрсетка" та АТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір б/н, який складається з Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 07.04.2017, Умов та Правил надання банківських послуг за послугою та Тарифів Банку, розміщених на сайті www.privatbank.ua.

Умови та Правила надання банківських послуг в частині послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок", чинні на момент використання відповідачем-1 кредитного ліміту, затверджені на засіданні Правління АТ КБ "Приватбанк" від 09.02.2017, протокол № 10

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір № б/н від 07.04.2017 (далі - договір), який складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов, та за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору від 07.04.2017 та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизованої кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пункт 3.2.1.1.6. умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначав позивач, ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором та було надано відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 860 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку, які додані позивачем до матеріалів справи (а.с.48-61) та довідкою від 17.06.2019 (а.с.46).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної лавки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом, отриманими Клієнтом до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими Клієнтом до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 % річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних.

За сумами кредиту, отриманих з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 % річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позивальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позивальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позивальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

У випадку непогашення кредиту, отриманих клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії пункту 3.2.1.8. (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов`язанні, та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (пункт 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов`язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості, за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулению, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулению, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.4. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1,2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За даними позивача, відповідач-1 своєчасно не повернув позивачеві одержаний кредит, а також, в подальшому, не погасив борг, у зв`язку з чим, станом на 12.07.2019 за ним обліковувався борг, зокрема, у розмірі 828 426 грн. 80 коп. (залишок заборгованості за наданим кредитом).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідач-1 допустив прострочення повернення отриманого кредиту та з 01.11.2019 заборгованість у сумі 860 000 грн. 00 коп. стала простроченою, та з цього часу відповідач-1 повертав отриманий кредит нерегулярно та лише частково (а.с. 47).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з наданих в матеріали справи документів, враховуючи умови договору та положення частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, строк повернення кредитних коштів, є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов договору, відповідач-1 не виконав зобов`язання, зокрема, щодо своєчасного повернення отриманого кредиту.

У зв`язку з тим, що відповідачем-1 було прострочено повернення кредитних коштів та допущені порушення з обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку станом на 12.07.2019 у останнього, за твердженням позивача, утворилась заборгованість у розмірі 828 426 грн. 80 коп. (а.с.47).

Так, судом перевірений розрахунок, здійснений позивачем, та встановлено, що він станом на 12.07.2019 відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи (а.с.47).

В подальшому, після звернення позивача із позовом до суду - 29.07.2019 , відповідачем було здійснено часткове погашення основного боргу , заявленого до стягнення позивачем, в загальній сумі 7 026 грн. 80 коп. наступним чином:

- 06.09.2019 в сумі 26 грн. 80 коп.;

- 19.09.2019 в сумі 3 000 грн. 00 коп.;

- 24.09.2019 в сумі 2 000 грн. 00 коп.;

- 11.10.2019 в сумі 2 000 грн. 00 коп., що вбачається з банківської виписки по рахунку відповідача-1 (а.с.207)

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом сплати суми боргу боржником (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом до суду за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 7 026 грн. 80 коп., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості в сумі 821 400 грн. 00 коп. (828 426,80 - 7 026,80) відповідачі не надали, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростували.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Згідно з нормами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем в якості кредитора та ОСОБА_1 в якості поручителя було укладено договір поруки № P1509705328829581962 від 03.11.2017 (далі - договір поруки, а.с.62-64) предметом якого зокрема є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" зобов`язань за угодами-приєднаннями до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті кредиту в розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2. договору поруки).

У пункті 1.3. договору поруки сторони засвідчили, що поручитель з умовами "Угоди 1" ознайомлений.

За змістом пункту 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1. договору поруки).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення кредитних коштів за договором банківського обслуговування № б/н від 07.04.2017 у розмірі 821 400 грн. 00 коп.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягають частковому задоволенню (з урахуванням закриття провадження у справі в частині 7 026 грн. 80 коп. заборгованості по кредиту, яка була погашена відповідачем після звернення позивача до суду) в сумі 821 400 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги щодо солідарного стягнення 821 400 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 7 026 грн. 80 коп. виник внаслідок неправильних дій відповідачів, то судовий збір в цій частині судом покладається на відповідачів відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу.

В іншій частині витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідачів у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів-1,2, що встановлено судом та не заперечувалося останніми під час розгляду справи; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12 426 грн. 40 коп., а саме: стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 6 213 грн. 20 коп.; з відповідача-2 - частина в сумі 6 213 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/№ від 07.04.2017 у розмірі 828 426 грн. 80 коп. - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 7 026 грн. 80 коп.

В решті позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" (49021, м.Дніпро, вулиця Новочеркаська, будинок 152; ідентифікаційний код 38835263) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 821 400 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсетка" (49021, м. Дніпро, вулиця Новочеркаська, будинок 152; ідентифікаційний код 38835263) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 6 213 грн. 20 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) 6 213 грн. 20 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.03.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко