Рішення

від 10.03.2020 по справі 906/1311/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1311/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент"

про стягнення 168 701,16 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп" звернулося до господарського суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" 293 341,16грн заборгованості за договором про надання послуг на проведення рекламної (них) кампаній від 01.02.2019, із яких: 280 440,00грн основного боргу, 8 943,43грн пені, 1 685,35грн 3% річних, 2 272,38грн інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2019 суддею Прядко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2020.

Відповідачем отримано ухвалу від 16.12.2019 про відкриття провадження у справі 24.12.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.117).

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Прядко О.В. із 26.12.2019 по 05.05.2020 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги ст. 32 ГПК України, керуючись п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України в редакції від 15.09.2016 та п.5.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених зборами суддів від 20.04.2016 (із змінами), згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Житомирської області №21/2020 від 14.01.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №906/1311/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №906/1311/19 передано на розгляд судді Шніт А.В.

Ухвалою суду від 16.01.2020 суддею Шніт А.В. постановлено прийняти справу №906/1311/19 до свого провадження; розпочати розгляд справи №906/1311/19 спочатку зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначити на 20.02.2020.

20.01.2020 до суду від позивача надійшло клопотання від 16.01.2020, згідно якого позивач повідомляє суд про сплату відповідачем у рахунок погашення заборгованості 50 400,00грн, на підтвердження чого просить долучити до справи банківську виписку за 24.12.2019 (а.с. 122-125).

17.02.2020 до суду від позивача надійшло:

- клопотання від 13.02.2020, згідно якого позивач повідомляє суд про сплату відповідачем у рахунок погашення заборгованості 20.01.2020 на суму 50000,00грн та 28.01.2020 - на суму 24240грн, на підтвердження чого просить долучити до справи банківські виписки (а.с. 128-132);

- клопотання від 13.02.2020 із доданими до нього оригіналами документів, копії яких подано позивачем із позовною заявою, для огляду у судовому засіданні. Позивач просить повернути документи на адресу представника після огляду судом (а.с. 135-136).

Ухвалою суду від 20.02.2020 постановлено закрити провадження у справі №906/1311/19 в частині стягнення 124 640,00грн основного боргу за відсутністю предмету спору; закрити підготовче провадження та призначити справу №906/1311/19 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 10.03.2020, суд вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 155 800,00грн основного боргу, 8 943,43грн пені, 1 685,35грн 3% річних, 2 272,38грн інфляційних втрат.

Сторони уповноважених представників у судове засідання не направили, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.145-150).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (відповідач, замовник) укладено Договір №010219-8 про надання послуг на проведення рекламної(них) кампаній (далі - договір) (а.с.28-32), за умовами якого виконавець зобов`язується власними силами та/або з залученням субпідрядників протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію в інтересах замовника та/або клієнтів-рекламодавців замовника на території України на поверхнях спеціальних конструкцій, що узгоджуються сторонами у додатках до договору, а замовник зобов`язується вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця відповідно до умов договору (п.2.1. договору).

Ціна договору складається із сукупності цін (вартостей) кожної рекламної кампанії і ПДВ (у розмірі 20%) (п.11.1 договору).

В п.11.2. договору сторони визначили, що вартість кожної рекламної кампанії вказується в Додаткових угодах.

Замовник щомісячно здійснює оплату у розмірі повної вартості послуг протягом місяця проведення рекламної кампанії на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем, але не пізніше 20 числа місяця, в якому надаються послуги з проведення рекламної кампанії (п.11.3. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (п.12.1. договору).

В додатках до договору сторонами погоджено вартість наданих послуг (а.с.33-37).

На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.38-44). Згідно даних актів сторони претензій одна до одної не мають.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури для оплати наданих послуг (а.с.45-51):

- №СФ-0000225 від 02.08.2019 на суму 133080грн (термін оплати до 29.08.2019);

- №СФ-0000259 від 01.09.2019 на суму 53400грн (термін оплати до 28.09.2019);

- №СФ-0000260 від 01.09.2019 на суму 45000грн (термін оплати до 28.09.2019);

- №СФ-0000281 від 02.10.2019 на суму 55800грн (термін оплати до 29.10.2019);

- №СФ-0000282 від 02.10.2019 на суму 50400грн (термін оплати до 29.10.2019);

- №СФ-0000293 від 22.10.2019 на суму 420грн (термін оплати до 18.11.2019);

- №СФ-0000294 від 22.10.2019 на суму 420грн (термін оплати до 18.11.2019).

Відповідачем частково, з порушенням строків, здійснено оплату наданих послуг:

1) згідно рахунку-фактури №СФ-0000225 від 02.08.2019 - 05.09.2019 на суму 33 080,00грн (а.с.69);

2) згідно рахунку-фактури №СФ-0000259 від 01.09.2019 - 28.01.2020 на суму 23 400,00грн (а.с.131);

3) згідно рахунку-фактури №СФ-0000260 від 01.09.2019 - 17.10.2019 на суму 25 000,00грн (а.с.70);

4) згідно рахунку-фактури №СФ-0000282 від 02.10.2019 - 24.12.2019 на суму 50400грн (а.с.124);

5) згідно рахунку-фактури №СФ-0000293 від 22.10.2019 - 28.01.2020 на суму 420,00грн (а.с.131);

6) згідно рахунку-фактури №СФ-0000294 від 22.10.2019 - 28.01.2020 на суму 420,00грн (а.с.131).

Також відповідачем 20.01.2020 здійснено часткову оплату боргу за договором на суму 50 000,00грн, однак у призначенні платежу відсутнє посилання на рахунок-фактуру, за яким здійснено оплату (а.с.130).

Таким чином, станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача з оплати наданих послуг становить 155 800,00грн.

Позивачем вручено відповідачу претензію №12 від 19.11.2019 (а.с.85), згідно якої позивач просить сплатити заборгованість за договором у строк до 26.11.2019.

Однак, відповідачем не сплачено заборгованість у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 155 800,00грн основного боргу.

Суд зазначає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 155 800,00грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення із відповідача 155 800,00грн основного боргу.

4. Щодо вимоги про стягнення 8 943,43грн пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору передбачено, що у випадку затримки платежів за даним договором з вини замовника, до нього на власний розсуд виконавця, може бути застосована неустойка у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.13.3.1.).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та задовольняє вимогу про стягнення 8943,43грн пені, із яких:

1) згідно рахунку-фактури №СФ-0000225 від 02.08.2019:

- на суму заборгованості 133 080,00грн за період із 30.08.2019 по 04.09.2019 - 371,89грн;

- на суму заборгованості 100 000,00грн за період із 05.09.2019 по 09.12.2019 - 4215,07грн;

2) згідно рахунку-фактури №СФ-0000259 від 01.09.2019 на суму заборгованості 53 400,00грн за період із 29.09.2019 по 09.12.2019 - 1 670,76грн;

3) згідно рахунку-фактури №СФ-0000260 від 01.09.2019:

- на суму заборгованості 45 000,00грн за період із 29.09.2019 по 16.10.2019 - 366,16грн;

- на суму заборгованості 20 000,00грн за період із 17.10.2019 по 09.12.2019 - 463,01грн;

4) згідно рахунку-фактури №СФ-0000281 від 02.10.2019 на суму заборгованості 55 800,00грн за період із 30.10.2019 по 09.12.2019 - 971,53грн;

5) згідно рахунку-фактури №СФ-0000282 від 02.10.2019 на суму заборгованості 50 400,00грн за період із 30.10.2019 по 09.12.2019 - 877,51грн;

6) згідно рахунку-фактури №СФ-0000293 від 22.10.2019 на суму заборгованості 420грн за період із 19.11.2019 по 09.12.2019 - 3,75грн;

7) згідно рахунку-фактури №СФ-0000294 від 22.10.2019 на суму заборгованості 420грн за період із 19.11.2019 по 09.12.2019 - 3,75грн.

5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 1 685,35грн 3% річних та 2 272,38грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних (а.с.11-12), суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому задовольняє вимогу про стягнення 1685,35грн 3% річних, із яких:

1) згідно рахунку-фактури №СФ-0000225 від 02.08.2019:

- на суму заборгованості 133 080,00грн за період із 30.08.2019 по 04.09.2019 - 65,63грн;

- на суму заборгованості 100 000,00грн за період із 05.09.2019 по 09.12.2019 - 789,04грн;

2) згідно рахунку-фактури №СФ-0000259 від 01.09.2019 на суму заборгованості 53 400,00грн за період із 29.09.2019 по 09.12.2019 - 316,01грн;

3) згідно рахунку-фактури №СФ-0000260 від 01.09.2019:

- на суму заборгованості 45 000,00грн за період із 29.09.2019 по 16.10.2019 - 66,58грн;

- на суму заборгованості 20 000,00грн за період із 17.10.2019 по 09.12.2019 - 88,77грн;

4) згідно рахунку-фактури №СФ-0000281 від 02.10.2019 на суму заборгованості 55 800,00грн за період із 30.10.2019 по 09.12.2019 - 188,04грн;

5) згідно рахунку-фактури №СФ-0000282 від 02.10.2019 на суму заборгованості 50 400,00грн за період із 30.10.2019 по 09.12.2019 - 169,84грн;

6) згідно рахунку-фактури №СФ-0000293 від 22.10.2019 на суму заборгованості 420,00грн за період із 19.11.2019 по 09.12.2019 - 0,72грн;

7) згідно рахунку-фактури №СФ-0000294 від 22.10.2019 на суму заборгованості 420,00грн за період із 19.11.2019 по 09.12.2019 - 0,72грн.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Тобто, враховуючи викладене, інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць.

Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наведений позивачем (а.с.12-13) суд зазначає, що стягненню із відповідача підлягають 2 040,24грн інфляційних втрат, із яких:

1) згідно рахунку-фактури №СФ-0000225 від 02.08.2019:

- на суму заборгованості 100 000,00грн за період із 01.09.2019 по 01.12.2019 - 1 506,30грн;

2) згідно рахунку-фактури №СФ-0000259 від 01.09.2019 на суму заборгованості 53 400,00грн за період із 01.10.2019 по 01.12.2019 - 373,80грн;

3) згідно рахунку-фактури №СФ-0000260 від 01.09.2019:

- на суму заборгованості 20 000,00грн за період із 01.10.2019 по 01.12.2019 - 160,14грн.

Вимоги про стягнення 232,14грн інфляційних втрат згідно рахунку-фактури №СФ-0000260 від 01.09.2019 не підлягають задоволенню.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" своїх зобов`язань на підставі договору про надання послуг на проведення рекламної(них) кампаній №010219-8 від 01.02.2019, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 168 469,02грн, з яких 155 800грн основного боргу, 1 685,35грн 3% річних, 8 943,43грн - пені та 2 040,24грн інфляційних втрат.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 232,14грн інфляційних втрат.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України).

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент", судовий збір слід покласти на відповідача у повному розмірі.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 12770,00грн, позивачем подано ордер серії АІ №1015498 від 06.12.2019 (а.с.106), копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю (а.с.107), копію Договору №34/18 про надання правової допомоги від 28.11.2019 (а.с.96-101), копію протоколу погодження договірної ціни від 28.11.2019 (а.с.102), копії рахунку-фактури та платіжного доручення про сплату 12770,00грн (а.с.103-104), копію акту про надання правової допомоги від 09.12.2019 (а.с.105).

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги.

Тому, суд вважає вимогу позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 12770,00грн відповідачем обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (11641, Житомирська обл., Малинський район, село Пиріжки, вул.Соборна, будинок 57, кімната 18, ідентифікаційний код 40048603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп" (01103, м.Київ, вул.Михайла Бойчука, будинок 6, офіс 103, ідентифікаційний код 42744446):

- 155 800,00грн - основного боргу;

- 8 943,43грн - пені;

- 1 685,35грн - 3 % річних;

- 2 040,24грн - інфляційних втрат;

- 4 400,12грн - судового збору;

- 12 770,00грн - витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.03.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов.)

4 - представнику позивача Капустінській О.Г. (01001, м.Київ, вул.Пушкінська,5, офіс 6) (рек. з пов.)