Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/19146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/19146/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Державного підприємства Прозорро.Продажі , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лівтраде , м. Київ

про стягнення 37 776,68 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Прозорро.Продажі (далі - ДП Прозорро.Продажі /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лівтраде (далі - ТзОВ Лівтраде / відповідач) про стягнення 37 776,68 грн, у тому числі: 32 527,49 грн - основного боргу, 2 978,49 грн - пені та 2 270,70 грн - штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №137-МП-ЦБД2/2018 від 24.10.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2018 між Державним підприємством Прозорро.Продажі (далі - адміністратор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лівтраде (далі - оператор) укладено договір №137-МП-ЦБД2/2018, предметом якого є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи ProZorro.Продажі ЦБД2 (далі - ЕТС) для використання ЕТС з метою забезпечення проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації у ЕТС.

Крім того, до цього договору між сторонами підписано додаткові угоди від 18.11.2018, від 19.04.2019, від 25.06.2019, від 01.10.2019.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна договору складається з плати на розвиток ЕТС та плати за використання ЕТС у розмірах, передбачених п. 17, п. 18 Порядку відбору операторів.

Згідно п. 5.2. договору адміністратор протягом п`яти робочих днів з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС, за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє рахунок оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціонні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ЕТС. Плата на розвиток ЕТС визначається з урахуванням податку на додану вартість, розмір якої передбачений пунктом 17 Порядку відбору операторів. Розмір максимальної плати за участь в електронному аукціонні визначається у відсотках ціни продажу об`єкта приватизації (ціна продажу згідно пункту 29 частини першої статті 1 Закону, - ціна, за якою об`єкт приватизації продано покупцю у спосіб, визначений Законом, що передбачена в договорі купівлі-продажу об`єкта приватизації) з урахуванням податку на додану вартість та встановлюється в пункті 114 Порядку проведення електронних аукціонів. Рахунок виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису та підлягає оплаті оператором протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

У відповідності до п. 5.4. договору адміністратор не пізніше п`ятого числа звітного місяця виставляє оператору рахунок за використання ЕТС за звітний місяць. Рахунок виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу.

Оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату за використання ЕТС не пізніше 10 числа звітного місяця.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що адміністратор не пізніше ніж на десятий день після закінчення звітного місяця надсилає оператору засобами системи електронного документообігу Акт наданих послуг за використання ЕТС за звітний місяць. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує акт наданих послуг та передає його за допомогою засобів системи електронного документообігу адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи ( в разі наявності). Адміністратор за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує вказаний акт оператору.

Відповідно до п. 5.9., п. 5.10. договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 3.3.34 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 433 від 10.05.2018 Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків (далі - Постанова) оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату на розвиток електронної торгової системи, яка визначається з урахуванням податку на додану вартість та становить 20 відсотків плати за участь в електронному аукціоні, яка внесена переможцем електронного аукціону на банківський рахунок оператора.

У разі коли протягом фінансового року загальна сума отриманої адміністратором плати, що справляється з оператора на розвиток електронної торгової системи, перевищує 700 тис. гривень, розмір плати, встановленої в цьому пункті, зменшується на 50 відсотків для такого оператора. Зменшений розмір плати діє з дати отримання адміністратором платежу, що спричинив таке перевищення, до кінця фінансового року.

Плата на розвиток електронної торгової системи підлягає перерахуванню на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дати зарахування визначеної плати за участь в електронному аукціоні на банківський рахунок оператора від переможця електронного аукціону.

Відповідно до п. 18 Постанови оператор щомісяця вносить на банківський рахунок адміністратора плату за використання електронної торгової системи у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з урахуванням податку на додану вартість), яка підлягає перерахуванню щомісяця не пізніше 10 числа на банківський рахунок адміністратора.

На виконання умов цього договору позивачем надані послуги у період з квітня 2019 року по грудень 2019 року на загальну суму 32 980,49 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач направив на електрону пошту відповідача рахунки на оплату на розвиток, зокрема: рахунок №РМ2/04/24 від 26.04.2019 на суму 453,60 грн, рахунок № РМ2/06/08 від 19.06.2019 на суму 16 598,46 грн, рахунок № В-07-42 від 02.07.2019 на суму 1 700,00 грн, рахунок № МП-00000032 від 02.08.2019 на суму 1 700,00 грн, рахунок № МП-00000222 від 31.10.2019 на суму 10 096,43 грн, рахунок № МП-00000258 від 01.11.2019 на суму 1 700,00 грн, рахунок № МП-00000289 від 29.11.2019 на суму 732,00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору за надані послуги розрахувався частково в сумі 453,00 грн.

Отже, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 32 527,49 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, окрім основної суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 978,49 грн, нарахованої по кожному рахунку окремо та штраф у сумі 2 270,70 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором №137-МП-ЦБД2/2018 від 24.10.2018 (з урахуванням підписаних додаткових угод до нього) належним чином на загальну суму 32 980,49 грн, проте відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 453,00 грн, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 32 527,49 грн, що підтверджується матеріалами справи, при цьому на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду інших доказів.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ТзОВ Лівтраде порушено умови договору №137-МП-ЦБД2/2018 від 24.10.2018 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 32 527,49 грн.

Крім того, враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 978,49 грн, нарахованої по кожному рахунку окремо та штраф у сумі 2 270,70 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 5.9., п. 5.10. договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 3.3.34 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється у відповідності до умов договору.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, передбаченого п. 5.9. договору, та встановив, що в останньому допущено арифметичну помилку. Так, за розрахунком суду обґрунтованою є пеня в розмірі 2 978,49 грн та штраф, передбачений п. 5.9. договору за прострочення оплати понад 30 днів в розмірі 10% від суми заборгованості в розмірі 1 999,90 грн. (19 999,06*10%).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Прозорро.Продажі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лівтраде (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 5; ідентифікаційний код 38810994) на користь Державного підприємства Прозорро.Продажі (01601, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 22; ідентифікаційний код 42068925) заборгованість в розмірі 32 527 (тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять сім) грн 49 коп., пеню в сумі 2 978 ( дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 49 коп., штраф в розмірі 1 999 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 90 коп. та 1 907 (одну тисячу дев`ятсот сім) грн 23 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук