Ухвала

від 17.03.2020 по справі 912/3139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 березня 2020 рокуСправа № 912/3139/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М., розглянувши у підготовчому засіданні справу №912/3139/19 від 13.11.2019

за позовом: Фермерського господарства "Степове-5" (далі - ФГ "Степове-5"), код ЄДР 24151181, с. Новогригорівка Друга, Долинський р-н, Кіровоградська обл., 28541

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДР 39767636, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25006

про визнання рішення незаконним та визнання укладеною додаткової угоди

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява ФГ "Степове-5" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:

- визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеній у листі-повідомленні від 29.10.2019 №Ф-9593/1-4022/0/17-19, у поновленні договору оренди землі від 17.10.2009, укладеного між Фермерським господарством "Степове-5" та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2009, книга №4 за №040937000097 земельна ділянка розташована на території Гурівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області за кадастровим номером 3521982500:02:000:9036 розміром 32,2040 гектарів;

- визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фермерським господарством «Степове-5» додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі укладеного 17.07.2009 між Фермерським господарством «Степове -5» та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2009, книга №4 за №040937000097 земельна ділянка розташована на території Гурівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області за кадастровим номером 3521982500:02:000:9036 на строк 7 (сім) років у редакції позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався, зокрема, на приписи ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що в межах і в порядку, встановленому договором оренди землі і наведеними вище нормами законодавства, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі, до яких додав, зокрема, проекти Додаткових угод. Також позивач зазначає, що спочатку відповідач погодився на укладення Додаткової угоди та визначив істотні умови Договору. Позивач погодився на запропоновані умови та надіслав відповідачу проект Додаткової угоди на умовах відповідача. Разом з цим, протягом місячного строку з дня одержання відповідачем Додаткової угоди з узгодженими умовами, ФГ "Степове-5" не отримало аргументованих заперечень у його поновленні.

Ухвалою від 13.11.2019 господарський суд (суддя Глушков М.С.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.12.2019 о 15:00.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 13.11.2019 господарський суд задовольнив таку заяву та вжив заходів забезпечення позову.

28.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

11.12.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позову.

Ухвалою від 11.12.2019 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3139/19 до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №76 від 10.02.2020 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебуває справа №912/3139/19 з 10 січня 2020 року тимчасово непрацездатний. Враховуючи те, що суддя Глушков М.С. в провадженні якого перебуває справа №912/3139/19, у зв`язку з вищевикладеними обставинами не може продовжувати розгляд даної справи більше чотирнадцяти днів поспіль, що може перешкодити розгляду справи №912/3139/19 у строки, встановлені процесуальним Кодексом, враховуючи вимоги частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням службової записки помічника судді Волоткевича А.В. від 10.02.2020, необхідно здійснити повторний автоматизований розподіл справи №912/3139/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 справу №912/3139/19 передано судді Коваленко Н.М.

Ухвалою від 17.02.2020 суддя Коваленко Н.М. прийняла справу №912/3139/19 до свого провадження.

Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 17.02.2020 підготовче засідання у справі №912/3139/19 призначив на 11:30 17.03.2020.

17.03.2020 до господарського суду надійшло клопотання позивача, у якому останній просить суд закрити підготовче провадження у справі №912/3139/19 та призначити справу до судового розгляду по суті; підготовче засідання призначене на 17.03.2020 о 11:30 провести без участі позивача (представника). Водночас в обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що правовою підставою поданого позову визначено ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" крім цього у справі 912/475/20 сторонами узгоджено істотні умови договору, а спір фактично має місце щодо необхідності подання позивачем додаткових документів, які відповідно як судової практики касаційного суду так і ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не повинні подаватись, а в випадку вимоги щодо надання документів щодо сплати оренди за весь час дії договору мають явно противоправний характер дій відповідача. На підставі вищевикладеного представник позивача вважає, що немає необхідності зупиняти провадження по справі №912/475/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 та справи №378/596/16-ц.

Господарський суд зауважує, що обставини справи №912/475/20, що вказані позивачем у клопотанні не стосуються даної справи №912/3139/19, тому зазначені доводи позивача не беруться до уваги судом.

Водночас, враховуючи існування на розгляді Великої Палати Верховного Суду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, суд враховує, що у справі №320/5724/17 Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду встановила таке.

У постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

Таким чином, Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, розглядаючи справу про поновлення договору оренди та застосовуючи частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, провадження №14-65цс18 дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, провадження №14-65цс18.

Тобто автоматичної пролонгації договору, як вважав Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, не відбувається.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" є логічним продовженням правил, викладених у попередніх частинах цієї статті, та не може тлумачитися відірвано від їх змісту.

Ухвалою від 12.06.2019 справу №320/5724/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим, Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №378/596/16-ц встановлено таке.

Суди вважали, що позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є належним способом захисту порушеного права.

Проте, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ПСП Агрофірма "Росія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі №908/2484/17 за позовом ПСП Агрофірма "Росія" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, Касаційний господарський суд дійшов правового висновку, згідно якого позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18.

Разом з тим, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №378/596/16-ц вважає, що є належним спосіб захисту порушеного права орендаря - звернення до суду з позовними вимогами про визнання договорів оренди землі поновленими, про що зазначено в ухвалі від 31.07.2019.

Зазначене свідчить про неоднакове застосування статей 16 ЦК України та 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Тому, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 31.07.2019 справу №378/596/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

За наслідками розгляду Великою палатою Верховного Суду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть з`ясовані питання наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також надані правові висновки щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ними питання поновлення договорів оренди землі, в тому числі і на підставі частин 1-5 зазначеної статті цього Закону.

Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть мати значення при вирішенні справи №912/3139/19 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.

Таким чином, наразі на вирішення Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, в яких має бути висловлений висновок про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне за власною ініціативою зупинити провадження у справі №912/3139/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах у справах №320/5724/17 та №378/596/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст. 228-229, 234-235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №912/3139/19 за позовом Фермерського господарства "Степове-5" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення незаконним та визнання укладеною додаткової угоди до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах у справах №320/5724/17 та №378/596/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Примірники ухвали направити учасникам справи.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.